Біотопічний розподіл молюсків у гідротопах басейну верхів’я Дністра

УДК 594.38:574.58

Р. І. Гураль

Державний природознавчий музей НАН України, Львів, України, gural@museum.lviv.net

BIOTOPIC ALLOCATION OF SNAILS
IN THE WATER BIOTOPES OF BASIN OF THE UPPER RIVER DNIESTER

R. I. Gural

State Museum of Natural History NAS of Ukraine, Lviv, Ukraine

Прісноводні молюски – важливий компонент прісноводних екосистем. Завдячуючи особливостям своєї біології їх популяції можуть траплятися в різних типах водойм, які характеризуються різноманітністю чинників зовнішнього середовища. Дуже часто вони обмежують виникнення та подальший розвиток у цих гідротопах інших груп водних тварин. Поява у складі цих порушених гідроекосистем молюсків викликає позитивні зміни, які супроводжуються в свою чергу зумовлюють збільшення якісного та кількісного складу гідробіонтів у цій водоймі.

Крім того, молюски можуть накопичувати в індикаційних кількостях чужорідні речовини з водного середовища (іони важких металів, радіонукліди тощо). Таким чином, з одного боку вони вилучають їх з води і донних відкладів, зменшуючи тим самим їх концентрацію у гідротопі, одночасно очищаючи гідротоп. А з іншого – така особ­ли­вість прісноводних молюсків, створює всі передумови для їх використання як біонди­каторів забруднення водного середовища. Поряд із такими позитивними властивостями, присутності молюсків у складі гідроекосистем, є і свої негативні. Зокрема, вони – облігатні проміжні живителі личинкових форм трематод, збудників багатьох гельмін­тозних захворювань диких і свійських тварин, а в окремих випадках – і людини.

Виходячи з цього, комплексне дослідження прісноводних малакокомплексів надзвичайно актуальне як з наукової, особливо зважаючи на значну застарілість інформації щодо їх стану у водоймах дослідженої території у доступній літературі, так і економічної точки зору.

Збирання та визначення прісноводних молюсків проводили згідно стандартних методик з кінця березня до середини жовтня 2001–2010 рр. Дослідженнями охоплено 7 типів гідротопів. За часом існування їх можна поділити на наступні групи: до тимчасових відносяться астатичні мікробіотопи, «лісові» гідротопи та заплави річок. До по­стійних – рибогосподарські стави, водойми кар’єрного типу (виникли на місці добування відкритим способом піску та гравію) і річки. Меліоративні канали займають проміжне положення між наведеними вище типами гідротопів. За походженням усі вони належать до антропогенних водойм, за винятком річок.

Враховуючи проаналізовані літературні дані, проведену ревізію колекцій прісноводних молюсків у малакологічному фонді Державного природознавчого музею НАН України (м. Львів; переважно збори Й. Бонковського) і Зоологічному музеї Львів­ського національного університету ім. І. Франка (переважно збори В. І. Здуна), власні збори, загалом у басейні верхів’я Дністра у межах Львівської області за період із кінця ХІХ до початку ХХІ ст. зафіксовано 56 видів прісноводних молюсків (41 вид Gastro­poda та 15 видів Bivalvia). Проте присутність 2 видів (Planorbis carinatus O. F. Müller, 1774, Lymnaea turricula Held, 1836), очевидно, вимагає подальшого підтвердження.

Власними зборами виявлено загалом 39 видів черевоногих і двостулкових молюсків, що становить близько 70 % загальної кількості зареєстрованих у басейні верхів’їв Дністра видів.

В астатичних мікробіотопах, розташованих переважно на пасовищах, виявлено загалом 11 видів молюсків, домінував Lymnaea truncatula (O. F. Müller, 1774) (близько 50 % зібраних молюсків). Досить цікава знахідка у астатичних мікробіотопах типового лімнофіла Sphaerium nucleus (Studer, 1810). Популяції цього виду виявлено в астатичних гідротопах, що виникли на місці водойм гравійного кар’єру. Це єдине місце знахідки S. nucleus у водоймах дослідженої території.

У «лісових» гідротопах, подібних за умовами існування гідробіонтів до астатичних мікробіотопів і меліоративних каналів, але розташованих не у відкритих ландшафтах, а в лісових масивах, зареєстровано 4 види, домінували молюски родини Lymnaeidae (30–65 %). За екологічними характеристиками всі виявлені в «лісових» гідротопах види прісноводних молюсків можна розділити на наступні групи: гідрофіли (L. truncatula), евритопні (L. ovata (Draparnaud, 1805)) та типові лімнофіли (Aplexa hypnorum (Linnaeus, 1758) і Sphaerium corneum (Linnaeus, 1758)).

У заплавах річок виявлено 6 видів молюсків (5 належать до Gastropoda, 1 вид – до Bivalvia), домінував Planorbis planorbis (Linnaeus, 1758) (близько 50 %). Такий видовий склад молюсків, спричинений у першу чергу особливостями умов, створених у них. Виникнення даних гідротопів пов’язане з підвищенням рівня води у річках і тривалими атмосферними опадами.

Меліоративні канали займають проміжне положення між тимчасовими та постійними водоймами. Їх зв’язок із постійними стоячими та проточними гідротопами, сприяє заселенню нетиповими для даного типу гідротопа видами молюсків, такими як Bithynia tentaculata (Linnaeus, 1758) і Valvata pulchella Studer, 1810. Типове їх місцезнаходження – постійні стоячі водойми. Загалом у меліоративних каналах виявлено 21 вид молюсків із домінуванням черевоногих молюсків із родини Planorbidae (близько 70 % від решти виявлених у цьому гідротопів видів).

У рибогосподарських ставах прісноводні малакокомплекси періодично знищуються внаслідок очищення водойм від водних рослин, проте відновлюються за рахунок міграції молюсків із меліоративних каналів і річок. У цьому типі гідротопів зареєстровано 17 видів із домінуванням черевоногих молюсків. Особливою ознакою рибогосподарських ставів є поява у складі їх малакокомплексів Viviparus viviparus (Linnaeus, 1758) і високі значення популяційної щільності молюсків із родини Valvatidae. Порівняно з попередніми групами гідротопів у рибогосподарських ставах зменшується частка видів із родин Lymnaeidae та Planorbidae та спостерігається поява нових видів передньозябрових і двостулкових молюсків.

Водойми кар’єрного типу характеризуються найвищим видовим різноманіттям прісноводних молюсків, незважаючи на те, що вони підлягають найбільшому антропогенному впливу серед усіх досліджених гідротопів. У них зареєстровано 33 види молюсків (90 % від загальної кількості зареєстрованих на досліджених пробних ділянках видів). Домінували у даній групі водойм Lymnaea stagnalis (Linnaeus, 1758), L. palustris (O. F. Müller, 1774), L. auricularia (Linnaeus, 1758) (родина Lymnaeidae), Planorbis planorbis (Linnaeus, 1758) і Anisus spirorbis (Linnaeus, 1758) (родина Planorbidae). Сукупна частка перелічених вище видів становила понад 50 % загальної кількості зареєстрованих молюсків. Незначною щільністю характеризувалися Hippeutis complanatus (Lightfoot, 1786) (родина Planorbidae), Aplexa hypnorum (Linnaeus, 1758) (родина Physidae), Pseudoanodonta complanata (Rossmaessler, 1835) (родина Unionidae) і Pisidium nitidum (Jenyns, 1832) (родина Sphaeriidae). Найбільша кількість видів і високі значення щільності заселення спостерігалися в літоральній зоні водойм, у якій домінували види родин Valvatidae, Lymnaeidae та Planorbidae. Решта видів траплялися переважно у центральній частині водойм.

Річки суттєво відрізняються від решти досліджених водойм, передусім швидкістю течії. У них виявлено 12 видів молюсків. Ядро малакокомплексів утворюють представники класу Bivalvia (50 % видів, 55 % зібраних молюсків).

Отже, завдяки значній екологічній пластичності прісноводні молюски заселяють на дослідженій території широкий діапазон природних і антропогенних водойм. Передньозяброві та частково легеневі (родина Lymnaeidae) молюски досягають найбільшої чисельності у постійних водоймах. Види з родини Planorbidae трапляються переважно у тимчасових біотопах, меліоративних каналах; крім того, вони домінують у водоймах кар’єрного типу. У заселенні водойм двостулковими молюсками виділяються дві групи: родина Unionidae представлена виключно у постійних водоймах, а види з родини Sphaeriidae можуть траплятися також у тимчасових гідротопах.


Zoocenosis — 2011
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІ Міжнародної наукової конфе­ренції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2011. – С. 64-66.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники