Сукцесійні зміни складу угруповань фітофільних олігохет Київського водосховища

УДК 595.142.3:591.16(285.33)

C. Ф. Матчинська

Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна, hydrobiol@igb.ibc.com.ua

SUCCESSION CHANGES OF COMPOSITION
OF PHYTOPHILOUS OLIGOCHAETAS OF KYIV RESERVOIR

S. F. Matchinska

Institute of Hydrobiology NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Сукцесія – послідовна зміна в часі одних біоценозів другими на певних ділянках Земної поверхні (Мордович, 1988). Фізичне оточення біоценозів значною мірою визначає характер сукцесії, але не викликає її. Різні зовнішні дії на екосистему можуть прискорювати чи уповільнювати сукцесію, затримувати її на певних стадіях абіотичними або антропогенними діями. Вона приводить до створення, а потім руйнування угруповань. Швидкість проходження сукцесій може бути різною, але завжди уповільнюється від піонерних етапів до клімаксу.

Сукцесійний процес яскраво виражений на прикладі розвитку водосховищ – водойм «природно-антропогенного» типу. Мордухай-Болтовським (1961) висунута гіпотеза стадійності розвитку угруповань фіто-, зоо- та бактеріопланктону у водосховищі, що одержала підтримку у біологів.

Ми вивчали сукцесійні процеси угруповань олігохет Київського водосховища. Київське водосховище заповнювалося протягом 1965–1967 рр. Площа його – 922 км2, об’єм – 373 км3, протяжність – 110 км. Воно займає верхнє положення в каскаді Дніпровських водосховищ, дякуючи чому створюються різноманітні умови, що в поєднанні з великими площами мілководь сприяє розвитку фітофільної фауни. Один із важливих елементів біоти екосистеми Київського водосховища – олігохети, зокрема представники фітофільної фауни – суттєвий компонент кормової бази молоді риб.

Для вивчення багаторічної екологічної сукцесії угруповань фітофільних олігохет рівнинного Київського водосховища нами використано літературний матеріал Оліварі (1972) за 1965–1967 рр. і власний матеріал 1992–1995 рр. та 2007–2009 рр. На прикладі Київського водосховища можна бачити багаторічні якісні та кількісні зміни угруповань олігохет, процеси екологічної сукцесії, що відбуваються з моменту його створення і до сучасного періоду. Найпоширенішими на рослинах були представники род. Naididae (14 видів) та Aeolosomatidae (3 види), однак деякі види можуть зустрічатися і на ґрунті серед рослин, що дозволяє їх характеризувати як донно-фітофілів.

На великий жаль, у перші роки після заповнення водосховища, фітофільна фауна олігохет майже не вивчалася. У літературі лише згадується, що у верхній частині водосховища (Дніпровський район) поширені озероподібні ділянки. Більша частина їх площ зарослі вищими водяними рослинами, на яких широко представлені олігохети род. Naididae. На мілководдях Прип’ятського району у 1967 р. збільшується площа заростання вищими водяними рослинами порівняно з 1965 р. Серед рослин найпоширенішими були тілоріз алоєвидний, лепишняк великий, кушір темно-зелений, рдесник пронизанолистний, нитчаті водорості, серед яких поширені олігохети родин Aeolosomatidae, Naididae.

До складу середньої частини водосховища входять два райони: Домантовський та Тетерівський. Автор підкреслює, що Тетерівський район багатий площами, вільними від заростей вищих водяних рослин. На Домантовській затоці видове різноманіття та кількісні показники олігохет вищі. Найпоширенішими були Stylaria lacustris (Linnaeus, 1767), Specaria josinae (Vejdovsky, 1883).

Нижня частина водосховища характеризується значними глибинами (10–15 м) і невеликою площею мілководних ділянок уздовж берегів. У прибережних ділянках серед рослин часто зустрічалися фітофільні види олігохет.

Надалі дослідження проводили в 1992–1995 рр.

Дніпровський річковий район, розміщений у верхній частині водосховища, являє собою типовий фрагмент Дніпра з чітко вираженим руслом і розвиненою придатковою системою. На притерасних ділянках серед заростей водяного горiха зосереджені S. lacustris (Muller, 1773), Dero obtusa d’Udekem, 1855. На рдеснику гребінчатому частіше інших зустрічалися Nais communis Piguet, 1906, Dero digitata (Muller, 1773), D. obtusa, Aeolosoma variegatum Vejdovsky, 1884, Nais pardalis Piguet, 1906. Бідна фауна олігохет серед нитчатих водоростей – S. lacustris, Pristina longiseta Ehrenberg, 1828.

Прип’ятський район за своїми гідролого-морфологічними ознаками схожий із Дніпровським. На мілководних станціях у заростях вищих водяних рослин серед рдесника гребінчатого домінували N. communis, D. obtusa, D. digitata. На рогозі вузьколистому найбільше розповсюджені S. lacustris, D. obtusa, Aeolosoma hemprichi Ehremberg, 1828.

Таблиця 1. Чисельність і біомаса олігохет (екз./кг рослин)
Київського водосховища по районам у 1992–1995 рр.

Показники

Райони

верхній

середній

нижній

Дніпров­ський

Прип’ят­ський

Домантов­ський

Тетерів­ський

Озерний

Пригре­бельний

Чисельність, екз./кг рослин

2130

1980

3625

3520

1750

Біомаса, г/кг рослин

2,130

1,980

3,630

3,520

1,750

 

Середня частина Київського водосховища мілководна. На озерних ділянках Тетерівського району серед заростей глечиків жовтих, латаття білого, домінували Nais simplex Piguet, 1906, S. lacustris, а на рдеснику пронизанолистому – S. lacustris, Ophidonais serpentina (Muller, 1773), Slavina appendiculata (d’Udekem, 1855), Pristina longiseta Ehrenberg, 1828, Chaetogaster diastrophus (Gruithuisen, 1828). На ділянках із розрідженими заростями рдесника гребінчатого зустрічався Nais barbata Muller, 1773. На лівобережному мілководному підрайоні Домантовського району серед заростей кушіра темно-зеленого домінували Nais barbata, N. pseudobtusa Piguet, 1906, N. variabilis Piguet, 1906, S. appendiculata.

На озерному мілководному районі нижньої частини водосховища на лівому березі розміщені плями рдесників (гребінчатого та пронизанолистого) у зоні яких домінували S. lacustris, N. pseudobtusa, D. obtusa, P. longiseta.

Таким чином, за майже 30 років після заповнення водосховища видовий склад олігохет фауни заростей досить різноманітний і відповідає едафічним умовам, що склалися на цей час.

Останні дослідження проведено в 2007–2009 рр.

На мілководдях Дніпровського району серед заростей кушіра темно-зеленого домінували S. lacustris, N. pseudoptusa, N. variabilis, D. obtusa, D. dorsalis Ferroniere 1899, на очереті звичайному S. lacustris, N. barbata, N. variabilis, S. appendiculata. Серед заростей водяного горіха домінували S. lacustris, O. serpentina, Chaetogaster diaphanus Gruithuisen, 1828. У Прип’ятському глибоководному районі значно менші площі вищих водяних рослин. Серед заростей водяного горіха домінували S. lacustris, S. josinae, а на рдеснику гребінчатому – N. communis, D. obtusa, D. digitata, A. variegatum.

Таблиця 2. Чисельність (N, екз./кг) і біомаса (B, г/кг)
олигохет Київського водосховища у 2007–2009 рр.

Частина
водосховища

2007 р.

2008 р.

2009 р.

N

B

N

B

N

B

Верхня

5499

5,499

Середня

2945

2,945

3542

3,542

2840

2,840

Нижня

2342

2,342

2346

2,346

3624

3,624

 

На середній частині водосховища Домантовського району на прируслових ділянках серед заростей глечиків жовтих домінували S. lacustris, Dero obtusa, на рогозі вузьколистому – N. pseudobtusa, S. lacustris, N. barbata, а серед кушіра темно-зеленого – Dero obtusa, D. dorsalis, N. variabilis, N. pseudobtusa.

Серед заростей рогозу вузьколистого мілководних ділянок Тетерівського району найпоширенішими були N. pseudobtusa, S. lacustris, N. simplex, N. barbata, Aeolosoma quaternarium Ehrenberg, 1828, серед глечиків жовтих домінували S. lacustris, Uncinais uncinata (Oersted, 1842). Багатою була фауна рдесника гребінчатого, серед заростей якого домінували N. communis, D. obtusa, D. digitata.

Нижня, озерна частина водосховища характеризувалася слабким заростанням вищих водяних рослин лише вздовж берегів. У заростях очерету звичайного домінували S. lacustris, N. variabilis, N. barbata, S. appendiculata. Серед рдесника гребінчатого домінував N. communis, D. digitata, D. obtusa, A. variegatum.

Порівнюючи видове різноманіття та чисельнчсть угруповань олігохет фітофільної фауни 1992–1995 з 2007–2009 рр. можна сказати, що суттєвих змін у видовому складі не відбулося, а кількісні зміни проходили лише в межах міжрічних флуктуацій. Фауна олігохет заростей вищих водяних рослин Київського водосховища являє собою стабільне та високопродуктивне угруповання.

 


Zoocenosis — 2011
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІ Міжнародної наукової конфе­ренції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2011. – С. 102-104.