Вміст важких металів в органах і тканинах Ictalurus punctatus Ташлицької водойми-охолоджувача Південно-Української АЕС

УДК 597.551.4:504.054 (285.3)(477)

Ю. М. Ситник*, П. Г. Шевченко**, Н. В. Свечкова***, А. П. Мельник***

*Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна, sytnik_yu@ukr.net, oleknataly@rambler.ru
**Національний університет біоресурсів та природокористування України, Київ, Україна
***Інститут рибного господарства НААН України, Київ, Україна

CONTENT OF HEAVY METALS IN ORGANS AND TISSUES
OF ICTALURUS PUNCTATUS FROM TASHLYTCKA
BASIN-COOLER OF THE SOUTH UKRAINE NPP

Y. М. Sytnik*, P. G. Shevchenko**, N. V. Svechkova***, А. P. Melnik***

*Institute of Hydrobiology, NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
**National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
***Institute of Fisheries NAAS Ukraine, Kyiv, Ukraine

В. І. Вернадський, розглядаючи людство як «геологічну силу», у 1920 році писав, що «… включая человечество в состав живого вещества, геохимически меняющего процессы, идущие в земной коре, мы несомненно сталкиваемся с новым, ранее нам неизвестным свойством живого вещества» і що «… лик планеты – биосфера – меняется человеком сознательно и, главным образом, бессознательно. Меняется человеком физически и химически воздушная оболочка суши и все ее природные воды» (Вернадский, 1989). На жаль, однією із властивостей людства, як частини живої речовини, є необмежена здатність до забруднення оточуючого середовища. Важкі метали, поряд із нафтопродуктами та пестицидами – основні забруднювачі довкілля.

Зі збільшенням віку риби на вміст ВМ в її органах і тканинах впливають дві взаємопов’язані тенденції: накопичення ВМ унаслідок збільшення об’єму споживаної їжі та зниження питомого вмісту ВМ унаслідок збільшення загальної маси тіла. Зазвичай перша тенденція переважає, тому зі збільшенням віку риби вміст ВМ в організмі, як правило, збільшується, особливо у риби з пониженим темпом росту (Морозов, Петухов, 1977, 1986). На думку С. О. Патіна та М. І. Морозова (1974) у першу чергу в організмі гідробіонтів накопичуються ті метали, які приймають безпосередню участь у фізіолого-біохімічних процесах. При цьому різні органи та тканини риби та інших гідробіонтів мають неоднакову кумулятивну здатність відносно різних металів. Найбільша кількість мікроелементів, що надходять у кров, концентрується у печінці. У зв’язку із цим, її відносять до універсального депо хімічних елементів (Беляев и др., 1983).

У водоймах України зустрічаються лише два види родини ікталурових: канальний сомик (Ictalurus punctatus (Rafinesque, 1818)), що розводиться у водоймах-охолоджувачах енергетичних об’єктів, і карликовий сомик (I. nebulosus (Lesueur, 1819)), інтродукований в озера Західної України та Білорусії. Канальний сомик – всеїдна риба, для нього характерне придонне живлення. Молодь живиться зоопланктоном, зріла риба – бентосом, рибою, раками, жабами та ін. Добре поїдає та засвоює штучні корми (Харченко, Жукинский, Ляшенко, 2006).

У системі водойм Південноукраїнського енергетичного гідрокомплексу, розташованого в басейні р. Південний Буг, знаходяться водосховища Олександрівське та Ташлицьке (останнє – охолоджувач Південно-Української АЕС). Результати наших попередніх досліджень надруковані (Ситник, Шевченко, Олексієнко, 2007).

Проби органів і тканин канального сомика Ташлицької водойми відбирали в липні–жовтні 2007 року. Рибу розділяли на органи та тканини (табл. 1) та висушували в експедиційних умовах. Маса наважки органу чи тканини становила 2 г при природній вологості. Обробку проб і визначення вмісту важких металів проводили в Інституті рибного господарства НААН України за стандартними методиками.

За отриманими результатами (табл. 1), можна стверджувати про значне навантаження кадмієм і свинцем гідроекосистеми Ташлицької водойми. Вочевидь цьому сприяє постійне токсичне та «теплове забруднення» даної водойми. Як свідчать результати багатьох спостережень (Васенко, 2000), у водоймах, розташованих у зоні впливу діючих ТЕС (ДРЕС) і АЕС, порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються хворобами та паразитами. Встановлено таку характеристику послідовності дії підвищених температур на мешканців озер і штучних водойм. Температура води до +26 °С – шкідливого впливу не спостерігається, +26…+30 °С – пригнічення життєдіяльності риби, понад +30 °С – шкідлива дія на біоценози, +34…+36 °С – гине риба та деякі види інших гідробіонтів. Слід додати, що АЕС, як правило, скидають у водойми воду, нагріту до +45 °С.

При такому досить значному термічному та токсикологічному (по окремих ВМ) навантаженні даної гідроекосистеми зафіксована лише невелика різниця рівнів ВМ в органах і тканинах різнорозмірних особин канального сомика протягом різних сезонів року. Вияснення причин цього явища потребувало детального аналізу гідрохімічного стану Ташлицької водойми. Поряд із даною роботою проводили також іхтіологічні, еколого-токсикологічні та гідрохімічні дослідження в комплексі, тому вдалося пояснити причини даного явища.

За гідрохімічним складом вода даної водойми сульфатно-магнієва та хлоридно-натрієва із підвишеною мінералізацією (в середньому до 1500 мг/дм3). Останнє пояснюється вимиванням солей балки Ташлик, інтенсивністю підпитки прісною водою із р. Південний Буг і значним випаровуванням через постійно високу температуру води протягом різних сезонів року. У водойму постійно виноситься значна кількість сульфатів, хлоридів, бікарбонатів, карбонатів та інших неорганічних речовин. За цими показниками постійно фіксуються перевищення оптимальних рибогосподарських нормативів. Згідно О. Г. Васенко (2000), сума іонів у воді водойм рибогосподарського призначення не повинна перевищувати 1000 мг/дм3, бажані межі загальної твердості становлять 3–4 мг-екв./дм3, допустимі границі – 6–8 мг-екв./дм3.

Таблиця 1. Вміст важких металів в органах і тканинах канального сомика
(Ictalurus punctatus Raf.), Ташлицьке водосховище, 2007 р., М ± m, мг/кг сирої маси

Органи та тканини

Cd

Pb

Cu

Zn

Mn

Fe

Co

Ni

Липень 2007 р., розмірна група 15–20 см, n = 5

М’язи

0,54

2,73

3,30

29,26

3,39

90,41

3,02

4,17

± 0,07

± 0,32

± 0,25

± 0,78

± 0,56

± 4,61

± 0,64

± 0,54

Зябра

0,67

0,69

2,42

34,71

4,76

74,25

3,84

4,59

± 0,20

± 0,15

± 0,23

± 3,70

± 0,88

± 3,75

± 0,61

± 0,49

Шкіра

0,20

0,33

1,69

21,88

3,71

32,17

2,10

2,99

± 0,08

± 0,10

± 0,25

± 2,75

± 0,82

± 5,52

± 0,19

± 0,51

Плавці

1,20

3,47

3,95

26,19

3,28

25,19

2,47

5,72

± 0,15

± 0,30

± 0,50

± 3,33

± 0,42

± 3,07

± 0,31

± 0,69

Печінка

1,13

2,42

3,97

32,37

4,40

109,75

2,97

4,81

± 0,39

± 0,32

± 0,67

± 0,96

± 0,52

± 8,06

± 0,23

± 0,63

Жовтень 2007 р., розмірна група 15–20 см, n = 7

М’язи

0,51

2,74

3,20

27,65

3,20

96,19

3,07

4,07

± 0,06

± 0,38

± 0,53

± 0,89

± 0,45

± 6,96

± 0,64

± 0,65

Зябра

0,55

0,66

2,02

41,19

3,99

80,52

3,63

4,95

± 0,09

± 0,11

± 0,20

± 2,97

± 0,99

± 5,59

± 0,69

± 0,90

Шкіра

0,20

0,31

1,96

20,18

3,68

39,75

2,19

2,48

± 0,09

± 0,07

± 0,29

± 2,54

± 0,89

± 5,52

± 0,21

± 0,47

Плавці

1,20

3,25

3,76

23,97

3,20

24,98

2,94

4,29

± 0,21

± 0,38

± 0,57

± 2,49

± 0,48

± 4,73

± 0,40

± 0,76

Печінка

1,40

2,23

3,77

39,73

3,49

97,47

2,75

4,17

± 0,32

± 0,29

± 0,71

± 3,65

± 0,59

± 6,96

± 0,37

± 0,69

Жовтень 2007 р., розмірна група 32–37 см, n = 6

М’язи

0,56

2,40

2,90

23,57

3,06

99,21

2,97

3,97

± 0,09

± 0,33

± 0,23

± 0,91

± 0,52

± 5,65

± 0,42

± 0,76

Зябра

0,50

0,62

1,92

35,21

3,17

80,52

3,31

4,54

± 0,07

± 0,31

± 0,28

± 3,99

± 0,69

± 4,91

± 0,36

± 0,69

Шкіра

0,22

0,39

1,99

18,18

3,26

37,77

2,92

2,40

± 0,07

± 0,09

± 0,23

± 1,94

± 0,95

± 4,95

± 0,42

± 0,34

Плавці

1,17

3,04

3,69

21,75

3,00

23,85

2,69

4,21

± 0,19

± 0,32

± 0,67

± 2,93

± 0,83

± 5,77

± 0,49

± 0,47

Печінка

1,54

2,33

4,47

35,30

3,29

89,72

2,97

3,97

± 0,28

± 0,23

± 0,67

± 2,51

± 0,65

± 5,60

± 0,39

± 0,66

 

Зафіксовані негативні тенденції пояснювалися незакінченістю будівництва зворотної системи технічного водопостачання у повному об’ємі (на момент проведення досліджень створена лише перша її черга – Ташлицьке водосховище). Наявна теплова та техногенна перевантаженість водойми призводить до поступового погіршення якості водного середовища, що адекватно відображалося на її мешканцях. Висока мінералізація води призвела до блокування можливого надмірного накопичення ВМ в органах і тканинах канального сомика (за винітком свинцю та кадмію). Таким чином, при роботі лише першої черги (один агрегат) Ташлицької ГАЕС у 2007 році ми не відмітити великого зниження антропогенного поліметалічного навантаження на рибу водойми-охолоджувача Південно-Української АЕС.

 


Zoocenosis — 2011
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІ Міжнародної наукової конфе­ренції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2011. – С. 129-131.

sup ± 0,090,62