Регуляція чисельності стовбурових деревогризних шкідників в умовах темнохвойних лісових екосистем Українських Карпат

УДК 595.793.3(477-924.52)

А. Й. Бобиляк, А. Г. Сіренко

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника,
Україна, bratlibo@yahoo.co.uk

CONTROL OF HYLOTOMOUS PESTS IN DARK CONIFEROUS FORESTS
OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS

A. Y. Bobyliak, A. G. Sirenko

Vasyl’ Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine, bratlibo@yahoo.co.uk

Протягом 11 років (2000–2010 рр.) проведено спостереження за чисельністю стов­бурових деревогризних шкідників в умовах темнохвойних лісів Українських Карпат і чисельністю їх основних паразитів. Зокрема, проведено спостереження за чисельністю деревогризного шкідника хвойних дерев Urocerus gigas (Linnaeus, 1758) (Siricidae, Hymenoptera) та його паразита Rhyssa persuasoria Linnaeus, 1758 (Ichneumonidae, Hymenoptera). Дослідження динаміки чисельності популяцій цих видів комах проводились у 2000–2010 рр. у стаціонарі урочища «Ельми» (околиці заповідника «Ґорґани», долина р. Зубрівка, прирічкові луки оточені мішаним буково-ялицево-ялиновим лісом, 804 м н. р. м.). Відлов комах здійснювали протягом першої декади липня щороку з використанням пастки, що являла собою 6 свіжоушкоджених стовбурів ялини та ялиці (по дві кожної породи дерева). Ушкодження являло собою надріз розміром 5 х 5 см. Запах ушкодженої деревини приваблював самок Urocerus gigas L. для яйцекладіння в деревину та самок Rhyssa persuasoria L. для пошуку личинок рогохвостів.

У результаті проведених досліджень проведено аналіз чисельності та динаміки популяції Urocerus gigas L. – єдиного виду деревогризних стовбурових шкідників родини Siricidae який зустрічався масово у досліджених стаціонарах і для якого ці дослідження були можливими. Результати кількісного аналізу багаторічної динаміки лету цього виду у стаціонарі дослідження наведені в таблиці 1. Статистична обробка продемонструвала наявність статистично достовірної динаміки чисельності дослідженої популяції Urocerus gigas L. – частота відлову імаго відрізнялась статистично достовірно при p < 0,05 у 30 випадках і при p < 0,01 у 26 випадках із 45 порівнянь. Дослідження динаміки популяції Urocerus gigas L. у стаціонарі дослідження показали, що у досліджуваний період спостерігалось два піки чисельності – у 2002 та у 2009 р. Аналогічний спалах чисельності Urocerus gigas L. у 2009 р. спостерігався і в інших стаціонарах дослідження.

 

Таблиця 1. Результати відлову екземплярів Urocerus gigas L. (UG)
та у Rhyssa persuasoria L. (RP) стаціонарі А

Характеристика

Роки спостережень, кількість   відловлених екземплярів

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

UG

12

14

38

11

5

3

17

26

37

62

2

N1сер

1,2

1,4

3,8

1,1

0,5

0,3

1,7

2,6

3,7

6,2

0,2

RP

1

2

3

5

6

7

0

2

3

5

9

N2сер

0,1

0,2

0,3

0,5

0,6

0,7

0

0,2

0,3

0,5

0,9

Примітки: наведені кількісні показники – кількість екземплярів відловлених у першу декаду липня у 2000–2010 рр. і середні показники відлову за день у різні роки.

При дослідженні кореляції змін чисельності Urocerusgigas L. та Rhyssapersuasoria L. виявлено, що максимуми чисельності Rh.persuasoria L. простежуються на рік пізніше за максимум чисельності U.gigas L. (що власне і було очікувано – піки чисельності паразитів не співпадають із піками чисельності господарів). Лінійної кореляції між змінами чисельності цих видів перетинчастокрилих не виявлено (r = –0,276). І в той же час виявлено нелінійну поліномінальну кореляцію. Згідно отриманих даних частоти відлову, чисельність паразита Rh. persuasoria L. інколи перевищувала чисельність жертви U. gigas L. Це пояснюється тим, що Rh. persuasoria L. має досить широке коло господарів ксилофагів.

Подальшу динаміку чисельності U. gigas L. і вплив спалахів чисельності популяцій цього виду на стан лісових екосистем Українських Карпат прогнозувати важко, хоча очевидним є періодичне зростання негативного впливу U. gigas L. на деревостан хвойних екосистем Українських Карпат. Після збільшення чисельності U. gigas L. спостерігалось і збільшення чисельності Rh. persuasoria L. – виду, що спеціалізується на паразитуванні на личинках Siricidae, після чого спостерігається спадання чисельності U. gigas L. – цього небезпечного шкідника-ксилофага. Так що загалом можна говорити, що чисельність U. gigas L. хоча і періодично загрозливо зростає, проте перебуває під контролем паразитів, екосистема гомеостаз чисельності ксилофагів. Виявлено взаємну залежність коливання чисельності популяцій U. gigas L. та Rh. persuasoria L. із запізненням піку зростання чисельності паразита та Rh. persuasoria L. на один рік.

Між коливанням чисельності популяцій U. gigas L. та Rh. persuasoria L. є нелінійна кореляція у вигляді поліному: R = 0,7516 – 0,3791 U + 0,0577 U2, де R, U частоти відлову цих видів перетинчастокрилих.


Zoocenosis — 2011
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІ Міжнародної наукової конфе­ренції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2011. – С. 163-165.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники