Роль природно-заповідних територій у збереженні різноманіття навколоводних видів турунів (на прикладі басейну р. Самара)

УДК 595.762.12:502.4(477.63)

В. О. Слинько, О. Є. Пахомов

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна

SIGNIFICANCE OF NATURE RESERVATIONS FOR DIVERSITY
|CONSERVATION OF PERIAQUATIC GROUND BEETLES

V. O. Slyn’ko, O. Y. Pakhomov

Oles’ Honchar Dnipropetrovs’k National University, Dnipropetrovs’k, Ukraine

Навколоводні біотопи являють собою мінливі природні утворення. Для багатьох видів, які входять до їх складу, характерна значна лабільність біотопічного розподілу. У цьому розумінні до угруповань живих організмів по берегах водойм застосовують термін «амфіценоз». За О. Л. Бельгардом (1950), амфіценоз – таке рослинне угруповання, в якому відсутня чітка ценотична структура та існують види, що відносяться до різних типів рослинності.

Навколоводні екосистеми степової зони посідають одне з перших місць за чисельністю та кількістю видів турунів (Carabidae). У цій зоні бореальні та неморальні види, що проникають із півночі, існують у комплексі з південними фауністичними елементами та таксонами, характерними для засолених ґрунтів. Таким чином, навколоводні комплекси турунів являють собою важливі інтразональні угруповання для степової зони, що потребують охоронних заходів.

Туруни гігрофільних біотопів характеризуються значною рухливістю, обумовленою мінливістю умов існування (контур берегової лінії, чисельність об’єктів живлення тощо). Крилаті форми поліморфних видів у таких умовах мають перевагу порівняно з безкрилими. Тому для збереження та відновлення різноманіття цієї групи безхребетних, якій притаманні міграції, необхідне створення цілісної мережі природно-заповідних територій по берегах водойм.

Починаючи з 2004 року фахівцями Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара ведеться розробка проектів створення нових природно-заповідних територій. За цей час підготовлено проекти, якими майже повністю сформовано екологічну мережу у п’яти адміністративних районах області (Павлоградському, Юр’ївському, Васильківському, Покровському та Межівському), що дало змогу збільшити площу природно-заповідного фонду Дніпропетровської області у 2,5 раза. У 2008 році розроблено проекти створення 24 ландшафтних заказників місцевого значення на території чотирьох адміністративних районів Дніпропетровської області (Васильківському, Покровському, Межівському та Юр’ївському).

До складу екологічної мережі Дніпропетровської області входять території навколоводних екосистем басейну р. Самара – природні місця існування гігрофільних комплексів турунів (Carabidae). За проектами ландшафтних заказників площа цих територій у Павлоградському районі складає 16455,4 га, у Покровському – 7478,4, у Межівському – 4596,4, у Васильківському – 708,5 га, у Юр’ївському – 767,0 га (табл.).

 

Таблиця. Нові об’єкти природно-заповідного фонду басейну р. Самара

Назва   ландшафтного заказника

Місце   розташування

Площа,   га

Балка Городище

Павлоградський   район

1053,6

Балка Свідавок

793,1

Богуславський

6875,4

В’язівоцький

374,6

Малотерновський

975,0

Межиріччя

2819,0

Тернівський

2156,4

Троїцько-Вишневецький

681,8

Урочище Могила Баба

726,5

Березово-Вишневецький

Покровський   район

1076,9

Воронівський

664,4

Річка Гайчур

1254,5

Річка Янчур

978,4

Старокас’янівський

3504,2

Долина річки Бик

Межівський   район

2758,3

Крутоярівський

559,4

Сухий бичок

1278,7

Гришаї

Васильківський район

115,9

Річка Чаплина

592,6

Варламівський

Юр’ївський район

767,0

 

Для збереження та відновлення різноманіття карабідофауни гігрофільних біотопів необхідне подальше включення у природно-заповідний фонд навколоводних амфіценозів басейну р. Самара та інших водойм.


Zoocenosis — 2011
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІ Міжнародної наукової конфе­ренції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2011. – С. 214-215.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники