До вивчення жуків-стафілінід (Coleoptera: Staphylinidae) національного природного парку «Великий Луг»

УДК 574.4:595.763(477.63)

Л. І. Фали*, А. А. Петренко**, Ю. М. Крайник***, С. В. Глотов****

*Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара,
Дніпропетровськ, Україна, faly07@mail.ru
**Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, Україна
***Національний природний парк «Великий Луг»,
Дніпрорудне, Україна, grandmeadow@rambler.ru
****Луганський природний заповідник НАН України,
Луганська обл., Україна, glotov2006@rambler.ru

ON STUDY OF ROAD BEETLES(COLEOPTERA: STAPHYLINIDAE)
OF VELYKYI LUH NATIONAL PARK

L. І. Faly*, А. A. Petrenko**, Y. М. Krainik***, S. V. Glotov****

*Oles’ Honchar Dnipropetrovs’k NationalUniversity, Dnipropetrovs’k, Ukraine
** Schmalhausen Institute of Zoology, NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
*** Velykyi Luh National Park, Dniprorudne, Ukraine
****Lugansk Nature Reserve NAS of Ukraine

Жуки-стафілініди (Staphylinidae Latreille, 1802) – одна з найчисленніших родин ряду твердокрилих (Coleoptera), світова фауна об’єднує понад 48 000 видів (Newton et al., 2005). Фауністичні списки стафілінід України включають близько 1000 видів (Никитенко, Петренко, 1992). Представники родини зустрічаються у більшості наземних біотопів, виступаючи в ролі зоофагів і деструкторів органічних речовин. На території НПП «Великий Луг» і взагалі у Запорізькій області зазначена група не досліджувалася. Інвентаризація компонентів біорізноманіття – невід’ємна складова комплексного дослідження територій, особливо тих, які мають охоронний статус.

НПП «Великий Луг» засновано у 2006 р., загальна площа парку становить 16756 га. Його територія включає частину Каховського водосховища з групою островів Великі та Малі Кучугури, ділянку берегової лінії в районі с. Скельки – м. Дніпрорудне, урочища Маячанська Балка та Білозірське.

Матеріал, що став основою публікації зібрано у період із травня по вересень протягом 2010–2011 рр. Комах збирали за загальновідомими методиками ентомологічних досліджень: ручний збір, пастки Барбера та пастки з принадами. У сутінках жуків приваблювали світлом ртутно-вольфрамової лампи (500 Вт).

Як домінанти у підстилці листяних лісових біогеоценозів урочищ Маячанська Балка та Басанька, які масово потрапляли до ґрунтових пасток, відмічені Drusilla canaliculata (Fabricius, 1787), Gabrius osseticus (Kolenati, 1846), Ocypus nitens (Schrank, 1781), Philonthus succicola Thomson, 1860, Staphylinus caesareus Cederhjelm, 1798, Tachyporus hypnorum (Fabricius, 1775), Tasgius globulifer Foucroz, 1785, Xantholinus distans Mulsant et Rey, 1853, X. tricolor (Fabricius, 1787).

На пасовищах в екскрементах великої рогатої худоби виявлено ряд копробіонтних видів: Emus hirtus (Linnaeus, 1758), Ontholestes tesselatus (Geoffroy, 1785), Рhilonthus corruscus (Gravenhorst, 1802), Ph. spinipes Sharp, 1874.

На трупах загиблих тварин зафіксовані Aleochara curtula (Goeze, 1777), A. tristis Gravenhorst, 1806, Drusilla canaliculata (Fabricius, 1787).

Найбільшу кількість видів вдалось виявити у зборах на світло: Achenium depressum (Gravenhorst, 1802), Aleochara intricata Mannerheim, 1830, Anotylus rugosus (Fabricius, 1775), Dacrila fallax (Kraatz, 1856), Gabrius suffragani Joy, 1913, Leptobium gracile (Gravenhorst, 1802), Lithocharis nigriceps (Kraatz, 1859), Nehemitropia lividipennis (Mannerheim, 1830), Neobisnius procerulus (Gravenhorst, 1806), Oxytelus piceus (Linnaeus, 1767), Paederus fuscipes Curtis, 1840, Philonthus quisquiliarius (Gyllenhal, 1810), Ph. rectangulus Sharp, 1874, Ph. salinus Kiesenwetter, 1844, Ph. discoideus (Gravenhorst, 1802), Scopaeus debilis Hochhuth, 1851, S. laevigatus (Gyllenhal, 1827), Tachyporus hypnorum (Fabricius, 1775), Tetartopeus terminatum (Gravenhorst, 1802).

Результати дослідження видового складу стафілінід НПП «Великий Луг» показали високий ступінь видового різноманіття родини на територіях, що охороняються й у регіоні в цілому. Уперше для фауни парку виявлено 33 види стафілінід, що належать до 5 підродин (Aleocharinae, Oxytelinae, Paederinae, Staphylininae, Tachyporinae). Серед виявлених видів – один (Emus hirtus (Linnaeus, 1758)) занесений до Червоної книги України (1994, 2009) і потребує особливої охорони.


Zoocenosis — 2011
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІ Міжнародної наукової конфе­ренції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2011. – С. 223-224.