Середовищетвірна активність колоніальних поселень сірої чаплі в контексті її впливу на трансформацію рослинного покриву

УДК 598.244.1:591.552:58.073

М. В. Вовк, Д. С. Ганжа

Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський», Дніпропетровськ, Україна, dopz@ukr.net

ENVIRONMENT-FORMING ACTIVITY
OF COMMON HERON ROOKERIES AND ITS INFLUENCE
ON PLANT COVER TRANSFORMATION

M. V. Vovk, D. S. Ganzha

Dniprovsko-Orilsky Nature Reserve, Dnipropetrovs’k, Ukraine

Вивчення середовищетвірної активності птахів не втрачає своєї актуальності. Зацікавленість у такого роду дослідженнях пояснюється тим, що птахи є одним із найбільш «динамічних» представників тваринного світу. Регулярні спостереження за птахами дозволяють виявити, як саме відбуваються зміни біології цієї групи, як реагують її представники на антропогенні фактори тощо. Відносно колоніальних птахів проведені різноманітні дослідження щодо визначення їх ролі у збереженні первинної продукції, формуванні консортивних зв’язків, участі у ґрунтотвірних процесах, міжбіогеоценотичних зв’язках, енергетичному балансі екосистем і трансформації біотичної енергії (Булахов, Чегорка, 2007). Особливо це питання торкається впливу саме колоніальних поселень, які значною мірою викликають зміни (іноді досить суттєві) в місцях, де територіально розташована колонія. Неодноразово вказувалося на те, що безпосереднє дослідження колоніальних поселень птахів, зокрема сірої чаплі (Ardea cinerea L.), неможливе без комплексного обстеження не тільки з боку орні­тології, а і з боку суміжних біологічних напрямків. Вивчаючи просторову структуру колоніального поселення, неможливо не торкатися питань ботанічного спрямування.

На особливості формування довгозаплавних лісів долини Дніпра звертав увагу ще О. Л. Бельгард. У своїй типології довгозаплавні ліси він виділив окремо, оскільки фактор заплавності формує інший тип лісу навіть при однаковому трофотопі АВ. Характерною рисою рослинного покриву цих ценозів є відносно бідний флористичний склад. Відносна видова бідність флори довгозаплавних лісів, (порівняно з короткозаплавними) пояснюється їх тривалим затопленням під час весняних повеней і бідністю піщаних ґрунтів (Бельгард, 1950). Однак зоогенний фактор у деяких випадках суттєво впливає на рослинний покрив, змінюючи його структуру та видовий склад.

Фітоценоз і зооценоз (як і інші компоненти БГЦ) нерозривно пов’язані між собою кругообігом речовини та енергії. Взаємодія цих компонентів має велике значення, оскільки зумовлє ендогенні процеси ценозу та міжбіогеоценотичні зв’язки (Бельгард, 1971). Середовищетвірна активність тварин також ставала предметом багатьох попередніх досліджень (Булахов, 1973; Пахомов, 1998).

Об’єкт нашого дослідження – рослинний покрив довгозаплавних осокорових лісів, розташованих на островах Дніпра (о. Погорілий, Кам’янистий, Крячиний). Мета досліджень – виявити зміни рослинного покриву внаслідок екскреторної активності чапель. Закладено пробні площі 2 × 2 м під колоніями чапель і контрольні ділянки поза нею, визначено флористичний склад, життєвість і проективне покриття (Полевая геоботаника, т. 3, 1964). За домінантною класифікацією (Афанасьєв та ін., 1956) дослідженні фітоценози належать до типу рослинності – ліси (Silvae), класу формацій – листяні ліси (Silvae foliosa), групи формацій – листяні ліси заплавні (Silvae foliosa alluviales), формації – осокора чорного (Populetum nigrae), асоціацій Populetum (nigrae) urticosum (dioica), Populetum (nigrae) rubosum (caesiuci), Populetum (nigrae) anthriscosum (longirostris), Populetum (nigrae) galiosum (aparine).

Якщо асоціації Populetum (nigrae) urticosum (dioica), Populetum (nigrae) rubosum (caesiuci) типові для контрольних ділянок і взагалі для довгозаплавних лісів, то Populetum (nigrae) anthriscosum (longirostris), Populetum (nigrae) galiosum (aparine) характерні для ділянок під колоніями чапель з інтенсивним екскреторним впливом. У чагарниковому ярусі домінує аморфа звичайна або бузина чорна. Трав’яний ярус знаходиться у пригніченому стані, а іноді відсутній зовсім, у той час, як на контрольних ділянках загальне покриття 75–80 %.

Видовий склад досліджених контрольних ділянок налічує 48 видів із 37 родів 24 родин. Найбільший відсоток від загальної кількості видів складає родина Poaceae (15 %), значну роль відіграють також родини Rosaceae (13 %) та Salicaceae (7 %). Родини Celastraceae, Lamiaceae, Caprifoliaceae, Apiaceae, Ulmaceae, Oleaceae, Rubiaceae, Asteraceae нараховують відповідно по 4 %. Інші 14 родин нараховують по одному виду (по 2 % відповідно). Натомість дослідні ділянки в осередках колоній чапель налічують лише 21 вид вищих судинних рослин із 19 родів 16 родин без чіткого домінування будь якої родини (всі родини нараховують по 1–2 види). У ценозах, де розташовані колонії сірої чаплі, спостерігаються такі зміни у рослинному покриві.

1. В осередках колоній пригнічений підлісок і трав’яний ярус. Найбільшого впливу рослинність зазнає у місцях випадання старих дерев і утворення «вікон». Унаслідок частого потрапляння пташиних екскрементів на листя та ауксибласти утворюються некрози, що спричиняє поступове відмирання.

2. Порівняно з контрольними ділянками у травостої під колонією зменшується видове багатство, переважають бур’янисто-лісові види (Geum urbanum L., Chelidonium majus L., Galium aparine L. та інші).

3. За проективним покриттям (80–95 %) домінують ефемерні види (Anthriscus longirostris Bertol. та Galium aparine L.), які вегетують і утворюють плоди до початку виведення та відгодівлі пташенят.

4. У місцях найбільшого скупчення гнізд і, як наслідок, екскреторного тиску відсутній трав’яний ярус, утворюються мертвопокривні парцели.


Zoocenosis — 2011
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІ Міжнародної наукової конфе­ренції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2011. – С. 249-250.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники