Стан мікроммалій та їх адаптаційні можливості в умовах атмосферного забруднення Дніпропетровська

УДК 599:591.5(477.63)

О. А. Земляний

Дніпропетровській національний університет ім. Олеся Гончара,
Дніпропетровськ, Україна, alex.dnipro@i.ua

STATE OF MICROMAMMALS AND THEIR ADAPTATION POTENTIAL UNDER CONDITIONS OF AIR POLLUTION IN DNIPROPETROVS’K

О. A. Zemlyany

Oles’ Honchar Dnipropetrovs’k NationalUniversity, Dnipropetrovs’k, Ukraine

В Україні однією з найскладніших в екологічному плані територій є Придніпровський промисловий регіон із його значною концентрацією промисловості (гірничодобувної, металургійної, енергетичної тощо). Значним індустріальним центром є місто Дніпропетровськ. В екологічному відношенні – одне з найбільш забруднених міст України. Загальна кількість викидів в атмосферу міста складає 125 000 т/рік. Найактивніші забруднювачі атмосферного повітря – 167 промислових підприємств, серед яких значний вплив на навколишнє середовище здійснює Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського. Найбільша кількість викидів в атмосферу належить Придніпровської ТЕС (ПдТЕС) – понад 70 000 т/рік. У результаті промислового виробництва спостерігається прогресуюче насичення біосфери шкідливими речовинами, у тому числі важкими металами. Глобальне зростання ступеня антропогенного впливу на біосферу визначило особливу увагу до біоіндикації рівнів забруднення.

Дослідження проводили у заплавних біогеоценозах, які знаходяться під впливом атмосферних викидів ПдТЕС і металургійного заводу ім. Петровського. Об’єкти досліджень – лісова (Silvaemus sylvaticus Pallas, 1811) та хатня миші (Mus musculus Linnaeus, 1758), звичайна нориця (Microtus arvalis Pallas, 1778).

Перший досліджений біогеоценоз знаходиться на відстані 1,5 км від заводу ім. Петровського у межах житлового масиву Фрунзенський і є залишком колись значних дніпровських заплав. Даний біогеоценоз знаходиться в зоні безпосередньої дії атмосферних викидів заводу ім. Петровського на березі р. Дніпро. На цій ділянці переважно зустрічаються тополя чорна, пирій повзучий, грицики звичайні, кропива дводомна, цикорій дикий та інші.

Другий біогеоценоз, в якому проводили дослідження, розташований на правому березі р. Дніпро у прирусловій заплаві на відстані приблизно в 1,5 км від ПдТЕС. Він знаходиться під впливом атмосферних викидів електростанції та розташований в районі дач, трохи віддалених від житлового масиву Перемога. Береги ріки та досліджена територія забруднена побутовими відходами. У цій місцевості зустріча­ються лох вузьколистий, робінія звичайна, гвоздика польова, полин гіркий, цмин пісковий, анізанта покрівельна, цикорій дикий тощо.

Дрібних ссавців відловлювали стандартним методом за допомогою пасток Геро. Перевірку пасток проводили зранку та ввечорі. Для загально-біологічного аналізу тварин у лабораторних умовах встановлювали видову належність їх за методикою Б. А. Кузнєцова та В. Л. Булахова. Визначали розмірні показники з точністю до 0,1 см, показники маси – із точністю до 0,01 г, а також стать особин та їх вік.

Чисельність дрібних ссавців у заплавних біогеоценозах р. Дніпро, розташованих у напрямку викидів металургійних підприємств (заводу ім. Петровського), складає 7,2 ос./100 пастко-діб. В угрупованні мікромамалій 75 % складає хатня миша, 25 % – лісова миша. У популяції домінантного виду (хатньої миші) статева структура близька до співвідношення 1 : 1, тобто статева структура популяції стабільна та стійка.

У біотопі, розташованому на відстані 1,5 км від ПдТЕС, видовий склад наступний: лісова миша – 30 %, хатня миша – 50 %, нориця звичайна – 20 %. Чисельність мікромамалій у даному біотопі – 14,3 ос./100 пастко-діб. Самок лісової миші у біотопі, що знаходиться під впливом ПдТЕС більше, ніж самців (1 : 2, тоді як у хатньої миші спостерігається зворотня тенденція – 1,5 : 1).

За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що У заплавних біогеоценозах м. Дніпропетровськ чисельність видів досить незначна. Це – наслідок негативного впливу забруднення довкілля. В обох досліджених біогеоценозах збіднений видовий склад і відсутні рідкісні види. В угрупуванні дрібних ссавців домінант – синантроп хатня миша. Антропогенний тиск призводить як до скорочення природних заплавних екосистем у межах Дніпропетровська, так і до зниження різноманіття тварин, які там мешкають. Досліджені популяції, присутні у трансформованих біогеоценозах, досить стабільні, що свідчить про адаптивні можливості окремих видів до умов антропогенного тиску на середовище.


Zoocenosis — 2011
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІ Міжнародної наукової конфе­ренції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2011. – С. 261-262.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники