Особливості екології грака (Corvus frugilegus) на зимівлі в м. Житомир

УДК 598.293.1:591.5(477.42)

А. А. Зимароєва

Житомирський державний технологічний університет,
Житомир, Україна, anastasia_zima@mail.ru

ECOLOGY FEATURES OF ROOK (CORVUS FRUGILEGUS)
STAYING FOR THE WINTER IN ZHYTOMIR

A. A. Zimaroeva

Zhytomir State Technological University, Zhitomir, Ukraine

В екосистемах, що зазнають антропогенного впливу, завжди є види, які спрямовано еволюціонують убік зв’язків із людиною і практично не зустрічаються поза сферою впливу її діяльності (Шилов, 2000). При цьому в містах та інших населених пунктах вони сягають величезної чисельності, порівняно з менш антропогенно трансформованими територіями. До таких видів, без сумніву, можна віднести представників родини Воронові.

Воронові птахи надають перевагу антропогенним ландшафтам і досить вдало адаптуються до життя в них завдяки своїй унікальній високій екологічній пластичності. Багато представників воронових досить числені у межах міст, чим спричиняють проблеми для комунальних і санітарно-епідеміологічних служб (Константинов, 2002). Тому, актуальними є дослідження змін екології та поведінки воронових птахів при синантропізації та урбанізації, аналіз практичного значення їх чисельних популяцій в антропогенних ландшафтах, розробка екологічно обґрунтованих заходів управління чисельністю цих птахів. Міста України – центри локальних зимівель воронових птахів. Основний чинник, що сприяє формуванню міської зимівлі воронових, – велика кількість і доступність антропогенних кормів, деяке підвищення температури у містах (Лопарев, 1997). Нами досліджено особливості екології типового представника воронових птахів м. Житомир – грака (Corvus frugilegus Linnaeus, 1758).

Обліки граків проводили протягом осені та зими 2010–2011 рр. Оскільки відсутні детально розроблені методики для обліку птахів у містах (Бокотей, 1997) ми використовували диференціальний підхід. У межах міської забудови обліки проводили на трансектах зі змінною шириною облікової смуги (Равкін та ін., 1985; Козлов, 1988). У міських парках, лісопарках і на пустирях птахів підраховували без обмеження ширини облікової смуги інтервальним методом. Окремо проводили точкові обліки граків на місцях їх масового живлення та колективних ночівель. Усього пройдено 64,5 км.

У м. Житомир грак – наймасовіший вид воронових птахів на зимівлі. Його чисельність у місті протягом осінньо-зимового періоду 2010–2011 рр. складала 15–16 тис. особин. Найвищу чисельність граків у місті спостерігала у січні–лютому 2011 року під час сильних морозів. Імовірно, на території міста в осінньо-зимовий період відбувається формування популяції граків, яка складається з місцевих осідлих зграй, що гніздяться в межах селітебної зони, на будівлях, у парках і скверах, і зграй граків, які відкочовують у гніздовий період у прилеглі до м. Житомир агроландшафти та дрібні населенні пункти. Загалом розподіл граків у межах м. Житомир досить нерівномірний (табл.).

Таблиця. Щільність грака (ос./км2) у біотопах м. Житомир

Назва біотопу

Щільність грака,   ос./км2

Стара 3–5-поверхова забудова

377,8

9-поверхова забудова

362,0

Індивідуальна забудова

180,1

“Зелені зони” у центрі міста

140,6

Приміські зелені зони

192,6

Промислова зона

124,5

 

Найбільша щільність грака спостерігається в межах старої 3–5-поверхової забудови (377,8 ос./км2). Щільність грака зростає від периферійних районів міста до центральних. Це пов’язано, насамперед, із більшою кількістю антропогенних кормів у центральних районах міста. Найменша щільність грака взимку спостерігається в районі промислової забудови (крім території м’ясокомбінату, де концентрація грака досить значна, зважаючи на надлишок корму). Таким чином, зимовий розподіл граків у місті пов’язаний, у першу чергу, із наявними кормовими ресурсами.

Протягом зими основні місця живлення граків – міське звалище, баки для сміття поблизу під’їздів будинків і звалище на Житомирському м’ясокомбінаті. Міське звалище – одне з місць масової концентрації всіх воронових птахів. Причому грак серед них – домінантний вид. Чисельність змішаних зграй граків і галок інколи сягає 2,0–2,5 тис. ос. Особливо велика кількість граків на звалищі після сильних снігопадів.

У межах старої багатоповерхової забудови граки живляться зграями по 8–12 особин, часто поїдаючи їжу дворових собак і котів. У зграях граків простежується чітка ієрархія, яка виражається в черговості прийому їжі членами зграї. Першими їдять найстарший самець і самка, останніми – молоді граки.

Протягом зими граки часто відвідують свої гніздові ділянки. У кінці лютого граки починають концентруватися ближче до місць розташування колоній.

Для граків, як і для інших воронових, характерні колективні ночівлі. Найбільша полівидова колективна ночівля в м. Житомир (складається з популяцій граків і галок) знаходиться на території військового шпиталю і нараховує в середньому 3,0–3,5 тис. граків і галок у співвідношенні 3 : 1 відповідно. Сірих ворон на сумісних ночівлях із граками ми не спостерігали. Ще одна велика ночівля – на вулиці Кафедральній, де в найхолодніші місяці цього року чисельність граків і галок сягала 2,5 тис. особин.


Zoocenosis — 2011
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІ Міжнародної наукової конфе­ренції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2011. – С. 263-264.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники