Розвиток фітопланктону та оцінка якості води за його показниками у вирощувальних ставах при внесенні добрив

УДК [628. 394.6:591.524.12]:556.55

А. М. Базаєва*, Н. М. Пономаренко*, Л. П. Гейко**
*Інститут рибного господарства НААН, Київ, Україна,
**Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, Україна

A. Bazaeva*, N. Ponomarenko*, L. Heiko**
*Institute of fisheries of NAAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
**Bilotserkivs’kij National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine

Удобрення ставів – невід’ємна частина інтенсифікації ставового рибництва. Збагачення води основними біогенними елементами стимулює розвиток природної кормової бази водойм. Оскільки природній корм відіграє важливу роль у живленні молоді риб і старших вікових груп, розроблені різні методи стимулювання природної кормової бази.

На теперішній час ведуться пошуки доступних методів удобрення ставів. Для цієї мети одним із методів стимулювання розвитку природної кормової бази стало використання мікродобрива «Росток» Макро.

Досліджено фітопланктон трьох вирощувальних ставів рибного господарства «Сквираплемрибгосп» у 2012 році (монокультура). Для стимулювання розвитку природної кормової бази (згідно схеми дослідів) застосовували добрива: до ставу І вносили мікродобриво «Росток» Макро із розрахунку 4 дм3/га, до ставу ІІ – кінський перегній із розрахунку 2 т/га. Контролем був став ІІІ – без внесення добрив.

Протягом дослідного періоду різноманіття фітопланктону у трьох вирощувальних ставах представлено 140 видовими та внутрішньовидовими таксонами, які належать до 5 відділів: Cyanophyta, Euglenophyta, Dinophyta, Bacillariophyta, Chlorophyta. Основу флористичного спект¬ру як в дослідних, так і контрольного ставів складали зелені водорості (58, 60 та 61 %). На дру¬гому місці за різноманіттям у дослідних ставах виступали діатомові (до 16 %). Представники інших систематичних груп виступають субдомінантами: евгленові (11–13 %), синьозелені (12–13 %). У контрольному ставі ІІІ на другому місці були синьозелені (до 15 %), субдомінантами виступали евгленові (до 10 %) та діатомові (до 13 %). Видове різноманіття збільшилось з весни до осені, перш за все, за рахунок хлорококових водоростей, які становили 57 % загальної кількості видів. Коефіцієнт видової подібності за Серенсеном був високим (Кs = 0,7), тому видове багатство фітопланктону двох рибницьких ставів при застосуванні мікродобрива «Росток» Макро та кінського перегною досить подібне.

У дослідних ставах І і ІІ провідна роль у формуванні чисельності (96 і 94 %) та біомаси (75 і 66 %) належала синьозеленим водоростям. Характерною особливістю фітопланктону контрольного ставу ІІІ є те, що в ньому, порівняно з дослідними ставами, синьозелені водорості представлено найбільшими абсолютними величинами чисельності (235,6 млн. кл./дм3, 97 %) та біомаси 16,3 мг/дм3, 79,7 %).

Основні домінанти – види родів Aphanizomenon, Anabaena, Microcystis. У трьох вирощувальних ставах, максимальних величин (І – 36,1, ІІ – 25,2 та ІІІ – 42,1 мг/дм3) біомаса синьозелених досягла на кінець серпня.

Розвиток зелених водоростей протягом сезону був порівняно стабільним, але значно поступався середньосезонними показниками чисельності (2,7, 4,8 та 2,4 %) та біомаси (14,2, 15,7 та 11,5 %) перед синьозеленими. Інші систематичні групи суттєво не впливали на формування чисельності та біомаси дослідних ставів. Кількісний розвиток фітопланктону протягом вегетаційного періоду коливався у межах в ставі І («Росток») – 6,8–467,9 млн. кл./дм3 за чисельністю та 3,3–36,1 мг/дм3 за біомасою; у ставі ІІ (кінський перегній) – 3,1–368,6 млн. кл./дм3 за чисельністю та 2,4–25,2 мг/дм3 за біомасою; у ставі ІІІ (контроль) – 18,9–661,5 млн. кл./дм3 за чисельністю та 8,1–42,1 мг/ дм3 за біомасою відповідно.

Сезонна динаміка розвитку фітопланктону дослідних ставів характеризується поступовим зростанням чисельності та біомаси з весни до осені з максимальними величинами чисельності та біомаси наприкінці серпня.

Винятком був став І, де у першій половині липня спостерігалося різке зростання чисельності та біомаси зелених водоростей (утричі) за рахунок розвитку зеленої водорості роду Pteromonas (родина Chlamydomonadaceae), що можна вважати результатом пролонго¬ваної дії внесення препарату «Росток».

Оцінку якості води вирощувальних ставів рибгоспу «Сквираплемрибгосп» проводили за наявністю видів-індикаторів фітопланктону та індексів сапробності, які визначали за методом Пантле-Бука в модифікації Сладечека. У фітопланктоні дослідного ставу І виявлено 47 видів-індикаторів сапробності, у ставу ІІ – 48, у ставу ІІІ – 42 види-індикатори.

Більшою кількістю у ставах представлені β-мезасапроби (30–32 види, що становило 63–73 % загальної кількості видів-індикаторів). Із них домінантами виступали Aphanizomenon flos-aquae (L.) Ralfs, Anabaena flos-aquae (Lyngb.) Breb., Melosira granulata (Ehr.) Ralfs, Scenedesmus quadricauda (Turp.) Brebisson, Trachelomonas volvocinae (Ehr.).

Значення індексів сапробності упродовж вегетаційного періоду у дослідних ставах при застосуванні мікродобрива «Росток» змінювалися від 1,73 до 1,91, при застосуванні кінського гною – від 1,74 до 1,98. У контрольному ставі – від 1,71 до 2,11. Середньосезонні значення індексів сапробності становили у ставі І – 1,84 ± 0,08, у ставі ІІ – 1,85 ± 0,08, у ставі ІІІ – 1,85 ± 0,14. Діапазон одержаних значень індексу сапробності у вирощувальних ставах не виходив за межі β-мезосапробної зони, що відповідає ІІІ класу якості води та дозволяє віднести їх до категорії «досить чисті» – «помірно забруднені».

У цілому, оцінюючи розвиток фітопланктону ставів «Сквирасплемрибгосп», різноманіття складало 140 видів і внутрішньовидових таксонів, які відносяться до п’яти відділів. При аналізі фітопланктону дослідних ставів не виявлено суттєвої різниці його структурних характеристик (видовому різноманітті, кількісному розвитку та розвитку домінантних комплексів). Таким чином, обидва добрива (мікродобриво «Росток» Макро та органічне добриво кінський перегній) однаковою мірою стимулюють розвиток фітопланктону. Проведеними дослідженнями встановлено, що запропоноване внесення мікродобрива «Росток» Макро із розрахунку 4 дм3/га не призводить до погіршення якості води ставу.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 27-29.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники