Каховське водосховище в межах НПП «Великий Луг»

УДК 591.9+504.455

О. С. Головко
Национальный природный парк «Великий Луг», Днепрорудное, Запорожская обл., Украина

O. S. Golovko
National Park «Velikij Lug», Dneproprudnoe, Zaporоzhyе region, Ukraine

Каховське водосховище – найбільша водойма на території парку. Частина його на лінії «села Скельки – Дніпрорудне», охоплює верхню ділянку Каховського водосховища, яка являє собою значні за площею масиви мілководь і островів Великі та Малі Кучугури, що утворилися після затоплення пониззя р. Конка. Гідрологічні особливості обумовлені насам-перед роботою Запорізької гідроелектростанції. Амплітуда добових коливань рівнів внаслідок роботи ГЕС може сягати 0,3–0,4 м, протягом року рівень води коливається на 1,5–2,0 м. Найвищій рівень – у травні – червні, найнижчий – у лютому – березні. Каховському водосховищу властива найменша проточність (не більше 1,6–1,8 см/с), водообмін не перевищує 2–3 рази протягом року. У зв’язку з цим водосховище дуже замулене (понад 82 % акваторії). Товщина донних відкладів коливається від 0,1 до 1,0 м (у середньому – 0,19 м). Вітряні течії виражені слабко, але під дією вітрів відмічаються сильні хвильові переміщення мас води (особливо навесні). Залежно від глибини та ширини плеса найбільша висота хвиль коливається від 1,0 до 2,5–3,0 м.

Берегова лінія яружна, береги високі, складаються здебільшого з суглинків, стають пологішими в напрямку м. Дніпрорудне, де утворюють піщані пляжі. На островах ґрунти представлені пісками та супісками, подекуди розвинуті заплавні ґрунти.

Видовий склад водної та повітряно-водної рослинності надзвичайно збіднений. Прибережні та мілководні ділянки водойми займають зарості повітряно-водних рослин (очерет, рогіз), причому острівні масиви повністю облямовані суцільною смугою, а узбережжя на лінії села заростає спорадично. Заплавні водойми островів заростають угрупуваннями рослин із плаваючими листками (глечиків жовтих і водяного горіха плаваючого). У нижньому ярусі таких угрупувань постійно присутній кушир занурений, рідше – водопериця колосиста. В ізольованих водоймах Великих і Малих Кучугур розвиваються угрупування вільноплаваючих рослин (ряска, сальвінія плаваюча, жабурник звичайний), на узбережжі ці види зустрічаються лише у штучних заводях (бухта). У затоках острівного масиву повністю зникли занурені рдесники, а на узбережжі вони трапляються майже повсюдно.

У комплексі водних макробезхребетних острівного масиву переважають літофільні угрупування. Тут звичайні понто-каспійські бокоплави Amphipoda, літофільні та донно-фітофільні Chironomidae, а також прибережно-фітофільні п’явки роду Erpobdella, молюски ставковики Lymnaeidae та котушки Planorbidae, водяний віслючок Asellus aquaticus (Linnаeus). Лімнічні угрупування зосереджені на відносно глибоководних ділянках: Polycheta, личинки комарів-дзвінців роду Chironomus, понто-каспійські молюски роду Dreissena. Макрозообентос літоралі берегової лінії Каховського водосховища головним чином представлений фітофільними, літофільними та пелофільними угрупуваннями донних безхребетних, серед яких переважають черевоногі молюски, Oligochaeta, личинки бабок і хірономід.

У водоймах НПП «Великий Луг» мешкає 52 види прісноводних, прохідних і різно-водних риб і круглоротих. Майже всі вони (за винятком занесених до Червоної книги України) – об’єкти аматорського лову. Основні об’єкти промислу – лящ, короп, судак, щука, плітка, сом, білий і строкатий товстолоби. Усі риби, незалежно від промислового значення, охороняються у нерестовий період протягом двох місяців. До Червоної книги України занесено 8 видів: Acipenser ruthenus (Linnaeus, 1758), Barbus borystenicus (Dybowski, 1862), Carassius carassius (Linnaeus, 1758), Lota lota (Linnaeus, 1758), Sander volgensis (Gmelin,1789), Percarina demidoffi (Nordman, 1840), Gymnocephalus acerinus (Gueldenstaedt, 1774), Benthophiloides brauneri (Beling et Iljin, 1927). У Каховському водосховищі спостерігається поступове заміщення аборигенних видів вселенцями, адаптованішими до створених умов існування. Це, насамперед, пов’язано зі зменшенням водообміну та швидкості течії, що призвело до зменшення чисельності реофільних видів (стерлядь прісноводна, марена дніпровська, минь річковий), та збільшення частки лімнофільних видів (лящ звичайний, плітка звичайна, карась сріблястий). Вселенці умовно поділяються на штучно розселених із метою поліпшення рибопродуктивності (представники далекосхідної іхтіофауни – білий товстолоб, строкатий товстолоб, білий амур) та тих, що стихійно потрапили через суднохідні шлюзи греблі (тюлька чорноморсько-азовська, багатоголкова колючка південна, триголкова колючка звичайна, сонячна риба (сонячний окунь)).

Вивчення акваторії в межах НПП «Великий Луг» знаходиться на початковій стадії. На превеликий жаль попереднє вивчення цієї території майже не проводилося, що не дає змоги уявити повну картину становлення та зміни існуючого біоценозу. Каховське водосховище досить цікаве та важливе середовище для різнобічного вивчення. Нажаль в НПП повного вивчення саме цієї території не проводилось, тому хочемо запросити відповідних спеціалістів до співпраці.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 40-42.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники