Сучасний стан видового різноманіття молюсків у локальних угрупованнях гідробіонтів річок Північно-Західного Приазов’я

УДК 594:504.453

О. В. Дегтяренко
Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна

О. V. Degtyarenko
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, Ukraine

Уздовж північного узбережжя Азовського моря є ціла низка прісних водойм різного типу: великі та малі річки, лимани, водосховища, ставки тощо. Характерною особливістю цих водойм є те, що вони протягом року значно змінюють свої розміри та солоність, а інколи навіть пересихають. Це призводить до значної динаміки екологічних умов для водних організмів. Молюски досить сильно сприймають будь-які зміни навколишнього середовища, тому у багатьох випадках можуть слугувати індикаторами екологічого стану, особливо, на екотонах (Романенко, 2004; Протасов, 2011).

За гідроекологічними характеристиками річки Північно-Західного Приазов’я на сучасному етапі можна умовно поділити на дві групи. До першої належать річки Молочна, Берда та Обитічна. Вони на більшості своїх ділянок, навіть у межень, мають течію та зберігають зв’язок із морем. Це спричинює значні відмінності екологічних умов верхів’я, середини та пригирлової частини річок. Верхів’я характеризуються швидкою течією, мінімальною кількістю мулу, високим вмістом розчиненого у воді кисню та мінімальною солоністю. Середня частина має уповільнену течію, більшу замуленість, меншу кількість розчиненого кисню та дещо більшу солоність. Нижня частина цих річок перебуває в цілковитій залежності від активності моря. Під час припливів та відпливів різко змінюються сила та напрямок течії, яка у спокійний період майже відсутня, кількість у характер мулу, відбувається різке зростання та миттєве падіння солоності.

До другої групи належать річки Лозуватка, Великий Утлюк, Малий Утлюк, Корсак. Вони не мають течії у період межені, локально пересихають, заростають макрофітами та втрачають зв’язок із морем навіть у пригирловій ділянці. Особливостями екологічного стану таких річок є однорідність гідрологічного та гідрохімічного режимів у повноводний період і значна їх мінливість у маловодний період. Під час посухи такі річки частково або майже повністю пересихають.

Дослідження проводили на 71 станції на річках Північно-Західного Приазов’я та їх основних притоках протягом 2003–2012 рр. Важливими показниками екологічного стану річок є індекси видового різноманіття. Різноманіття включає дві складові: видове багатство (абсолютна або відносна кількість видів) і вирівненість (співвідношення кількості видів). Тільки за наявності індексів, що характеризують ці дві складові, можна провести, більш-менш, об’єктивний аналіз видового різноманіття. Для молюсків річок Північно-Західного Приазов’я розрахували індекси Сімпсона, Маргалефа, Менхініка, Пієлу та Шеннона (Емельянов, 1999; Протасов, 2002). Індекс домінування Сімпсона (DS) показує, наскільки один вид чи група видів переважає над іншими. Індекси видового багатства Маргалефа (DMg) та Менхініка (DMe) характеризують відносну кількість видів; індекси Шеннона (Н) та Пієлу (Е) відображають абсолютну та відносну вирівненість. За вказаними показниками здійснили порівняльний аналіз видового різноманіття молюсків річок Північно-Західного Приазов’я (табл. 1).

Таблиця 1. Різноманіття молюсків річок Північно-Західного Приазов’я

Pічка

Група

Кількість видів

DS

DMg

DMe

E

H

1

Молочна

І

32

0,17

6,74

3,21

0,86

3,1

2

Берда

І

18

0,27

4,30

2,49

0,70

2,51

3

Обитічна

І

17

0,37

4,14

2,47

0,55

1,99

4

Лозуватка

ІІ

5

0,56

1,60

1,44

0,35

1,27

5

Великий Утлюк

ІІ

7

0,22

3,51

2,98

0,61

2,21

6

Малий Утлюк

ІІ

6

0,23

4,55

3,46

0,64

2,30

7

Корсак

ІІ

4

0,27

4,33

2,12

0,54

1,95

Примітки: DS – індекс домінування Сімпсона, DMg – індекс видового багатства Маргалефа, DMe – індекс видового багатства Менхініка, Е – індекс вирівненості Пієлу, Н – індекс Шеннона.

За всіма показниками найбільше різноманіття угруповань молюсків зафіксоване в р. Молочна, яка разом із рр. Берда та Обитічна входять до першої групи. На другому місці за різноманіттям знаходиться р. Берда і на третьому – р. Обитічна. Цікаво, що у цих річках кількість видів майже однакова, але інші показники значно відрізняються. Це стосується індексів домінування, вирівненості та Шеннона. На нашу думку, низьке значення індексів різноманіття для р. Обитічна пов’язане з особливостями угруповань молюсків. З усіх вивчених річок регіону саме тут трапляються найбільш часті заноси морських видів безхребетних тварин, зокрема молюсків, які залишаються на певний період.

Серед видового багатства річки (17 видів молюсків) чотири – типово морські види. Річка Обитічна за згаданими показниками схожа на річки другої групи (Малий і Великий Утлюки, Корсак, Лозуватка). У цих водоймах кількість видів у 3–5 разів менша, ніж у першій групі, проте, показники різноманіття наближаються, а інколи і перевищують такі в р. Обитіч-на, яка належить до першої групи. Це пояснюється більшою вирівненістю угрупувань молюсків. Останнє місце за всіма показниками займає р. Лозуватка.

Кластерний аналіз видового складу угруповань молюсків досліджених річок за індексом Чекановського – Серенсена показав наявність двох кластерів, які відображають міру подібності різних річок за представництвом у них молюсків. Перший кластер утворюють угруповання річок Молочна, Берда та Обитічна. До другого кластера належать інші чотири річки. Найбільш подібними за видовим складом у річках першої групи виявились угруповання молюсків річок Берда та Обитічна (69 % спільних видів). Подібність видового складу молюсків р. Молочна з р. Берда складає 64 %, а з р. Обитічною – 53 % (табл. 2).

Друга група річок також характеризуються високим ступенем подібності. Для Малого та Великого Утлюків індекс Чекановського – Серенсена становить 77 %, для рр. Лозуватка та Корсак – 67 %, рр. Малий Утлюк і Корсак – 60 %. Найменший відсоток спільних видів мають річки Молочна – Корсак (22 %) та Молочна – Лозуватка (27 %) (табл. 2).

Таблиця 2. Індекс фауністичної подібності Чекановського – Серенсена (%);
по діагоналі – загальна кількість видів у річках

Річки

Молочна

Берда

Обитічна

Лозуватка

Вел. Утлюк

Мал. Утлюк

Корсак

Молочна

32

Берда

64

18

Обитічна

53

69

17

Лозуватка

27

35

45

5

Вел. Утлюк

36

56

58

33

7

Мал. Утлюк

26

42

52

36

77

6

Корсак

22

36

38

67

55

60

4

 

Таким чином, здійснивши аналіз різноманіття, ступеня домінування та фауністичної подібності, ми знову отримали поділ річок на дві екологічні групи. У даному відношенні цікаво, що цей поділ цілком співпав із поділом на групи річок за геоморфологічними особливостями та екологічними умовами. Дана обставина додатково доводить, що угрупуван¬ня молюсків річок Північно-Західного Приазов’я виступають як надійні біоіндикатори водотоків регіону.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 43-45.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники