Фенотипічна структура популяцій озерної жаби (Pelophylax ridibundus, Amрhibia, Ranidaе) Запорізького регіону

УДК 597.825:57.064(477.64)

В. Ю. Задорожня
Запорізький національний університет, Запоріжжя, Україна

V. J. Zadorozhnia
Zaporіzhzhya National University, Zaporіzhzhya, Ukraine

Вивчення фенотипічної структури, як однієї з характеристик поліморфізму, дозволяє виявити внутрішньо- та міжпопуляційні відмінності, простежити перебіг мікроеволюційних процесів (Ищенко, 1978). Перспективним видом, який має широкий поліморфізм, високу екологічну пластичність і чутливість до впливу різних екологічних факторів є безхвості амфібії, зокрема озерна жаба Pelophylax ridibundus Pall., 1771 (Замалетдинов, 2008). Це один із найрозповсюдженіших видів земноводних Палеарктики (Писанец, 2006).

Відбір матеріалу проводили у червні – жовтні 2012 року в чотирьох біотопах Запорізького регіону. Залежно від рівня урбанізації території, виділяли міські (м. Запоріжжя (гирло річки Капустянки), о. Хортиця (внутрішня водойма)) та сільські (с. Малокатеринівка (гирло річки Конка), с. Приморське (гирло річки Конка)) популяції. Об’єкт дослідження – особини озерної жаби. Загальний обсяг вибірки – 89 особин.

Вивчення фенотипічної структури проводили візуально на підставі класифікації фенів рисунка спини, запропонованої В. Г. Іщенко (1978), з доповненнями. Нами досліджено комбінації 7 фенів рисунку спини P. ridibundus: Striata (S) – світла смуга по серединній частині спини, Hemistriata (hs) – смуга виражена нечітко та доходить до середини голови, Maculata (M) – плями на дорзальній стороні тіла (10–12), що мають досить чіткі контури та великі розміри 3–5 мм, Hemimaculata (hm) – плями присутні у дуже малій кількості (2–5) і контури менш чітко виражені, Punctata (P) – леопардовий рисунок, Hemipunctata (hp) – плями дуже дрібні, мають вигляд темних цяточок і присутні в невеликій кількості, Burnsi (B) – відсутній плямистий рисунок (Ищенко, 1978). Визначали відсоток їх зустрічальності в кожній популяції з урахуванням статевої належності. Окремо проаналізовано частку у популяціях особин із смугою (striata).

Аналіз статевого співвідношення показав, перевищення кількості самців над самицями в співвідношенні 1,5 : 1 у популяціях з обох біотопів м. Запоріжжя (річка Капустянка та внутрішня водойма о. Хортиця). Протилежне явище виявлене у популяції жаб с. Приморське, кількісна перевага самиць відносно самців більше ніж удвічі (статеве співвідношення 1 : 2,43). І лише у популяції із с. Малокатеринівка співвідношення статей дорівнювало 1 : 1.

Аналіз репродуктивної структури популяцій P. ridibundus Запорізького регіону показав, що популяціям м. Запоріжжя властивий низький репродуктивний потенціал на відміну від популяцій с. Малокатеринівка. Репродуктивні можливості популяції озерної жаби с. Приморське мають певні обмеження.

У самців жаб м. Запоріжжя встановлено 4 морфотипи, серед яких морфа SM (50,0 %) має певне домінування. Ряд належності самців до чотирьох морф у спадному порядку мав такий вигляд: SM > M > hSM = SP. У самиць із цього біотопу налічено три морфотипи, серед яких не виявлено певного домінування: два морфотипи SM та M мають однакову стрівальність у популяції – 37,5 %. Тому ряд належності самиць до трьох морфотипів у спадному порядку має такий вигляд: SM = M > hSM. При подальшому порівнянні морфотипів для обох статей визначили, що три морфотипи (SM, M, hSM) є спільними для самців і самиць, а морфотип SP зустрічався тільки в самців.

Для P. ridibundus з о. Хортиця зафіксовано чотири морфотипи для самців і три морфи для самиць. Серед морфотипів самців і самиць певне домінування належало морфі SM (57,1 та 55,6 % відповідно). Визначений ряд належності самців до чотирьох морфотипів у спадному порядку відповідав: SM > M > hSM = ShM. Ряд належності самиць до трьох морфотипів у спадному порядку мав такий вигляд: SM > M = ShM. Отже, серед морфотипів P. ridibundus у популяції з о. Хортиця три морфи (SM, M, ShM) були спільними для обох статей, а морфотип hSM зустрічався тільки у самців.

У популяції озерної жаби з с. Малокатеринівка визначено по чотири морфотипи для кожної статі з певним домінуванням морфи SM (45,5 %) в обох групах. Але ряди належності самців та самиць до чотирьох морфотипів у спадному порядку мали певні відмінності: для самців – SM > SP > M > hSM; а для самиць – SM > M > SP = hShM. Спільними морфами, що присутні в обох групах є SM, M, SP, морфотип hSM з частотою зустрічальності 9,1 % виявлений у самців та hShM (9,1 %) у самиць.

Усі самці озерної жаби с. Приморське належали до морфотипу SM. На відміну від самиць, в яких визначено п’ять морфотипів зі значним домінуванням морфи SM (64,7 %). Отже, ряд належності самиць до чотирьох морфотипів у спадному порядку має такий вигляд: SM > hSM > ВS = M = hM.

Для популяцій озерної жаби Запорізького регіону визначено вісім морфотипів, із яких три морфи спільні для всіх досліджених біотопів і відповідають порядку спадання: SM > M > hSM. Найменшу кількість морфотипів (чотири морфи) визначено в популяціях жаб м. Запоріжжя (річка Капустянка та о. Хортиця), ряд належності особин до чотирьох морф відповідає порядку спадання: для річки Капустянка – SM > M > hSM > SP, для о. Хортиця – SM > M > ShM > hSM. Спільними морфотипами для обох популяцій були hSM, SM, M. У популяціях озерної жаби сільських біотопів визначено по п’ять морфотипів у кожній вибірці, три (hSM, SM, M) із яких спільні для обох біотопів. Ряд належності особин до відповідних морф відповідає порядку спадання: для с. Малокатеринівка – SM > SP > M > hSM = hShM; для с. Приморське – SM > hSM > hM = ВS = M = hM. Отриманні дані можуть свідчити про обмеженість поліморфізму у популяціях P. ridibundus Запорізького регіону.

Шість із восьми морфотипів озерної жаби містять фен striata та значно переважають (понад 60 %) над іншими морфами. Серед самиць частка особин у популяції із феном striata зустрічається від 62,5 до 88,2 %, кількість смугастих самців коливаються в межах 67,7–100,0 %. Встановлено високе значення індексу домінування морфи striata для всіх досліджу-ваних біотопів. Найвищий індекс домінування (91,7 %) відзначається для популяції озерної жаби с. Приморське, найнижчий (65,0 %) – для Запорізької вибірки. Популяції с. Мало-катеринівка та о. Хортиця мають індекс домінування 72,7 та 73,9 % відповідно.

Таким чином, високе значення коефіцієнта домінування (65,0–91,7 %) морфи striata та обмежена кількість морфотипів у популяціях P. ridibundus досліджуваних біотопів можуть свідчити на користь тенденції до мономорфізму в умовах гомогенного середовища та високої спеціалізації особин у популяціях озерної жаби в Запорізькому регіоні.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 91-93.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники