Різноманіття паразитів осетрових риб, інтродукованих в аквакультуру країн Індокитаю (В’єтнам і М’янма)

УДК 576.89:597.423

В. М. Лисенко, Л. Я. Куровська, С. І. Неборачек
Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, Україна

V. M. Lysenko, L. J. Kurovska, S. I. Neborachek
Schmalhausen Institute of Zoology NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Останніми десятиріччями інтродукція осетрових видів риб має особливу актуальність і є перспективним напрямком розвитку рибництва багатьох країн світу, у тому числі В’єтнаму та М’янми. На сьогодні аквакультура В’єтнаму поповнилася стерлядью ( Acipenser ruthenus Linnaeus, 1758), російським осетром ( A. gueldenstaedtii Brandt et Ratreburg, 1833), сибірським осетром ( A. baeri Brandt,1840), бестером ( A. nicoljukini 1952 ( Huso huso × A. ruthenus)), яких із 2006 року почали завозити на стадії заплідненої ікри, а М’янми – бестером з 2010 року (Неборачек, 2010; Неборачек, Лисенко, 2011). Нами вперше проводився паразитологічний моніторинг указаних осетрових риб, вирощуваних у басейнових, садкових і ставкових господарствах В’єтнаму та М’янми. Розтин риб різного віку (личинки, мальки, риби від 1 до 3 років) та видова ідентифікація їх паразитів здійснювалися за загальновизнаними методиками з урахуванням сучасних матеріалів по окремим групам паразитів.

За літературними даними склад паразитів стерляді представлений 42 видами, російського осетра – 76, сибірського осетра – 46 та бестера – 40 видами (Пугачов,1984; Казарникова, 2011). Нами в умовах аквакультури В’єтнаму у російського осетра виявлено 26 видів паразитів, у тому числі найпростіших – 11 видів, моногеней – 1, цестод – 1, трематод – 3, нематод – 3, п’явок – 2, акантоцефалів – 1, ракоподібних – 4. Видове різноманіття паразитів стерляді представлено більш широко: 32 види, у тому числі найпростіші – 15 видів, моноге¬неї – 2, цестоди – 1, трематоди – 1, нематоди – 2, п’явки – 2, акантоцефали – 3, ракоподібни – 6 видів. Фауна паразитів сибірського осетра включає 12 видів: паразитичні найпростіші – 6, цестоди – 1, трематоди – 1, акантоцефали – 3, ракоподібні – 1 вид. У систематичному відношенні до складу паразитів (10 видів) бестера входять паразитичні найпростіші – 4 види, моногенеї – 1, трематоди – 1, п’явки – 1, ракоподібні – 3 види.

Видовий склад паразитів бестера (8 видів), вирощеного у господарствах М’янми, суттєво не відрізняється від паразитофауни бестера аквакультури В’єтнаму: паразитичні найпростіші – 3 види, моногенеї – 1, трематоди – 1, п’явки – 1, ракоподібні – 2 види.

Завдяки відсутності специфічних паразитів, наявних у материнських водоймах ( Polypodium hydriforme, Scolex pleuronectis, Allocredium isoporum, Aphanurus stossichi, Diplostomum rutile, D. helveticum, Capillaris sp., Contracaecum microcephalum, Corynosoma caspicum, C. strumosum та інші) відбулося збіднення видового різноманіття паразитів досліджених чотирьох видів осетрових риб у сучасних умовах В’єтнаму та М’янми. Формування ядра паразитів осетрових риб в аквакультурі даних країн проходить завдяки наявності широкоспецифічних паразитів, що перейшли від місцевих (аборигенних) та раніше інтродукованих риб (коропові, сомові, лососеві). Більшість виявлених паразитів – із прямим життєвим циклом (понад 70 %), паразити зі складним циклом розвитку складають близько 30 %.

У інтродукованих в аквакультуру В’єтнаму та М’янми осетрових риб у складі фауни паразитів зустрічається достатня кількість спільних паразитів, особливо серед паразитичних найпростіших, нематод і ракоподібних. Осетрові набули від місцевих видів риб паразитів, що мають епізоотологічне значення. Це в першу чергу представники родів Trichodina, Apiosoma, Ichthyophthirius, Proteocephalus, Bothriocephalus, Diplostomum, Piscicola, Ergasilus, Lernaea, Argulus. Представлені матеріали свідчать про збіднення паразитофауни осетрових риб, інтродукованих у деякі країни Індокитаю, порівняно з природним ареалом їх існування. Це відбувається за рахунок значно меншої кількості проміжних хазяїв і специфіки вирощування осетрових, що мінімізує контакт молоді даних риб із паразитоносіями.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 101-102.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники