Еколого-морфологічні особливості молоді плітки звичайної (Rutilus rutilus) у Запорізькому водосховищі

УДК 639.215.44:597.554.3

О. М. Маренков, З. В. Шаповаленко
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Україна

O. M. Marenkov, Z. V. Shapovalenko
Oles’ Honchar Dnіpropetrovsk National University, Dnіpropetrovsk, Ukraine

У зв’язку з тим, що в даний момент переважає технократичний підхід до використання водосховищ, вони відчувають постійну дію антропогенних факторів. Екосистеми цих водойм не стабілізуються, а незворотньо руйнуються. Актуальним напрямком досліджень є вивчення впливу зовнішніх факторів на умови росту та розвитку молоді риб у антропогенно трансформованих природних умовах Запорізького водосховища. Водні об’єкти Дніпропетровської області знаходяться під значним антропогенним навантаженням. Основний вплив на гідроекологічний стан Запорізького водосховища та його притоків чинять підприємства Донецько-Придніпровського регіону. Стічні води впливають на гідробіоценози, що викликає якісні та кількісні зміни їх компонентів, у тому числі вони впливають на розмірно-вагові показники.

На сьогоднішній день методи повної морфометрії в іхтіологічних дослідженнях є достатньо ефективними та інформативними. Вивчення морфометричних показників риб дає можливість показати як екологічні фактори можуть впливати на будову та адаптації риб. Відмінності морфометричних показників мальків риб, вилучених у різних водоймах можуть вказати на той чи інший екологічний чинник, який потребує подальших поглиблених досліджень.

Плітка звичайна ( Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) у Запорізькому водосховищі є одним із найпоширеніших представників промислової іхтіофауни, займає одне з головних місць у промислі. Мета цієї роботи – оцінити еколого-морфологічні показники мальків риб в умовах дестабілізації екосистеми Запорізького водосховища. Об’єкти досліджень – цьоголітки (0+) та дволітки (1+) риб, зібрані під час науково-дослідних малькових обловів у вегетаційний період 2012 року. Дослідження проводилось на акваторії Запорізького водосховища та Самарської затоки за класичними іхтіологічними методами. Повному морфометричному аналізу піддавалися риби, вилучені на трьох ділянках Запорізького водосховища, які характе¬ризуються різним ступенем антропогенного навантаження: острів Монастирський (вплив м. Дніпропетровськ), Самарська затока (вплив мінералізованих вод) та с. Військове (помірно чиста ділянка водосховища). Морфометричні заміри проводили за допомогою цифрового штангенциркуля (11 параметрів): L – іхтіологічна довжина, l – промислова довжина, ad – довжина тулуба, cd – довжина хвоста, H – найбільша висота тіла, h – найменша висота тіла, lceph – довжин голови, hceph – висота голови, o-op – посторбітальний простір, r – довжина рила, o – діаметр ока. Проміри тіла та голови аналізували як відповідні індекси. Статистичну обробку проводили з використанням пакетів прикладних програм Statistica 6.0.

Пластичні ознаки молоді плітки:
– о. Монастирський, 0+: L – 42,56 ± 3,30 мм; l – 35,12 ± 2,08 мм; ad – 24,29 ± 1,52 мм; cd – 10,45 ± 0,30 мм; H – 8,17 ± 0,82 мм; h – 3,43 ± 0,38 мм; lceph – 8,51 ± 0,42 мм; hceph – 5,70 ± 0,77 мм; o-op – 4,07 ± 0,11 мм; r – 2,26 ± 0,35 мм; o – 2,94 ± 0,19 мм; m – 0,72 ± 0,11 г;
– 1+: L – 87,40 ± 1,35 мм; l – 70,22 ± 1,65 мм; ad – 49,51 ± 0,94 мм; cd – 22,47 ± 0,41 мм; H – 19,81 ± 0,40 мм; h – 7,26 ± 0,14 мм; lceph – 17,28 ± 0,38 мм; hceph – 12,18 ± 0,21 мм; o-op – 8,03 ± 0,17 мм; r – 4,49 ± 0,13 мм; o – 6,05 ± 0,11 мм; m – 7,16 ± 0,37 г;
– Самарська затока, 0+: L –38,86 ± 1,60 мм; l – 33,60 ± 1,10 мм; ad – 24,11 ± 0,94 мм; cd – 12,70 ± 0,84 мм; H – 9,47 ± 0,57 мм; h – 4,03 ± 0,29 мм; lceph – 7,88 ± 0,40 мм; hceph – 6,33 ± 0,25 мм; o-op – 3,61 ± 0,12 мм; r – 2,96 ± 0,24 мм; o – 2,98 ± 0,12 мм; m – 0,60 ± 0,06 г;
– 1+: L – 96,29 ± 8,13 мм; l – 86,80 ± 2,09 мм; ad – 61,09 ± 1,85 мм; cd – 25,91 ± 2,02 мм; H – 23,59 ± 1,24 мм; h – 7,77 ± 0,76 мм; lceph – 19,44 ± 1,01 мм; hceph – 12,82 ± 0,89 мм; o-op – 6,94 ± 0,77 мм; r – 3,71 ± 0,48 мм; o – 4,82 ± 0,66 мм; m – 12,63 ± 1,00 г;
– с. Військове: L – 69,00 ± 1,82 мм; l – 56,99 ± 1,48 мм; ad – 40,17 ± 1,22 мм; cd – 18,98 ± 0,53 мм; H – 14,92 ± 0,47 мм; h – 6,30 ± 0,26 мм; lceph – 13,73 ± 0,44 мм; hceph – 10,07 ± 0,32 мм; o-op – 6,49 ± 0,24 мм; r – 4,09 ± 0,14 мм; o – 4,61 ± 0,12 мм; m – 4,04 ± 0,27 г;
– 1+: L – 122,49 ± 3,87 мм; l – 97,30 ± 2,97 мм; ad – 67,43 ± 2,50 мм; cd – 33,24 ± 1,62 мм; H – 26,94 ± 1,56 мм; h – 14,37 ± 1,00 мм; lceph – 23,97 ± 1,22 мм; hceph – 16,25 ± 0,91 мм;
o-op – 12,27 ± 0,58 мм; r – 6,15 ± 0,36 мм; o – 6,77 ± 0,28 мм; m – 22,94 ± 2,22 г.

Мінімальні довжини тіла мали цьоголітки плітки, які мешкали у Самарській затоці. У свою чергу особини, які мешкали на мілководді поблизу с. Військове мали довжину майже вдвічі більшу (при р < 0,05).

Із ростом плітки зменшуються індекси діаметра ока, довжини голови, довжини середніх променів хвостового плавця, довжини хвостового стебла та довжини основи спинного плавця. Збільшення відносних розмірів характерно для найбільшої та найменшої висоти тіла, відстаней між грудними та черевними плавцями, черевними та анальним плавцем, довжини черевних плавців, довжини рила щодо довжини голови. За результатом кластерного аналізу морфометричних показників цьоголіток та дволіток плітки встановлено, що молодь плітки, вилучена в районі с. Військове, відрізнялася від плітки о. Монастирський та Самарської затоки, де морфометричні показники молоді плітки були меншими. Подібне явище імовірно викликане антропогенним навантаженням на водну екосистему досліджуваних ділянок.

Таким чином техногенне навантаження підприємств м. Дніпропетровськ і екологічний стан Самарської затоки впливає на розвиток молоді плітки, головним чином знижуючи показники її морфологічних ознак.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 102-103.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники