Морфологічні аномалії репродуктивної частини популяцій шести видів безхвостих амфібій фауни України

УДК 597.851:591.5(471)

О. Ю. Марущак, О. А. Муравинець
ННЦ «Інститут біології», КНУ ім. Тараса Шевченка, Київ, Україна

O. J. Maruschak, O. A. Muravynets
NSC «Institute of Biology», Taras Shewchenko KNU, Kyiv, Ukraine

Безхвості амфібії надзвичайно вразливі щодо згубної дії багатьох шкідливих факторів природного та антропогенного походження. Саме тому знищення лісів, осушення боліт, глобальні зміни клімату, глобальне та локальні забруднення навколишнього середовища призводять до повного зникнення або різкого зменшення чисельності багатьох видів амфібій, скорочення та фрагментації їх ареалів, підвищення різноманіття та загальної частки морфологічних аномалій у природних популяціях цієї групи тварин (Вершинин, 1989, 1997; Machado, Schlüter, 2010; Sower et al., 2000; Bancroft et al., 2007). Останнім часом дослідження морфологічних аномалій все частіше використовуються для оцінки стану природних популяцій амфібій (Вершинин, 1989, 2011; Леонтьева, Семенов, 1997) та якості середовища їх існування (Басарукин 1985; Вершинин, 1989, 2011; Vershinin, 1995; Куртяк, 2005; Закс, 2008; Спирина, 2009; Неустроева, 2011). Зрозуміло, що такі дослідження особливо актуальні для популяцій, які мешкають на урбанізованих територіях.

Матеріал, який покладено в основу даної роботи зібрано у березні – травні 2013 року в Київській та Рівненській областях України: Bufo bufo Linnaeus, 1758 (n = 150; 88 m, 62 f), Голосіївський парк (оз. Дідорівка), м. Київ, 17.04.2013; Rana temporaria Linnaeus, 1768 (n = 100; 52 m, 48 f); Bombina bombina Linnaeus, 1761 (n = 100; 59 m, 41 f), с. Василів Білоцерківського р-ну, Київської обл., 28.04.2013; Bufo viridis Laurenti, 1768 (n = 50; 39 m, 11 f), с. Дубівка (30 км від Рівненської АЕС), Володимирецького р-ну, Рівненської обл., 04.05.2013; Rana arvalis Nilsson, 1842 (n = 50; 27 m, 23 f), там само, 06.05.2013; Pelophylax lessonae Camerano, 1882 (n = 100; 67 m, 33 f), с. Дубівка (25 км від Рівненської АЕС), Володимирецького р-ну, Рівненської обл., 07.05.2013.

Амфібій відловлювали, ретельно оглядали, описували, фотографували аномалії та відпускали на місті відлову. За аномалію ми вважали будь-яке відхилення від норми, середнього значення чи показника для даного виду, що виходить за межі ознак мінливості. Аномалія (грецьк. anomalia – відхилення) – відхилення від норми чи правила, тому аномальним називають все, що відхиляється від правильного чи нормального. У біології та медицині термін аномалія застосовується для позначення результатів відхилення від нормального розвитку, тобто появи нетипової будови та функцій окремих органів або всього організму. Причинами виникнення аномалій можуть бути генетичні, термічні, радіаційні, хімічні та інші фактори (Прісний, 2009). Морфологічна аномалія – поява певних дефектів протягом індивідуального розвитку організму, що зумовлюють відхилення від норми для показників фізіологічних параметрів організму. При визначенні назви аномалії користувались класифікацію О.Д. Некрасової (2008).

Bufo bufo. У першого самця з аномалією виявлено деформацію морди, яка певно має травматичне походження. Другий самець мав опухлу та занадто зарослу шкіру на обох задніх лапах, що можна визначити як аномальну шкірну складку (Некрасова, 2008). У третього самця відмічено бранхідактилію у вигляді відсутності дистальної фаланги четвертого пальця задньої лівої кінцівки. Таким чином, серед 150 особин сірої жаби виявлено 3 (2 %) самця з морфологічними аномаліями, які за частотою прояву слід віднести до фонових (Боркін и др., 2012). Від 88 самців цієї вибірки три аномальні особини становлять 3,4 %, що також не перевищує критичний фоновий рівень у 5 % (Боркін и др., 2012).

Rana temporaria. Відловлено самця з яскравою оранжевою ділянкою шкіри під лівим оком (аномалія зовнішніх покривів). Виявлено також самця з відкушеною (це добре видно по невеличкій припухлості та почервонінню в місці ураження) дистальною фалангою на третьому пальці задньої лівої лапи. У цієї ж особини знайдена біла пляма на спині в області уростиля (аномалія зовнішніх покривів), можливо, викликана грибковим захворюванням. Таким чином кількість аномальних особин у вибірці складає 2 %, кількість аномалій – 3 %, але в обох випадках фоновий рівень не перевищено.

Bombina bombina. Серед 100 особин знайдено одного самця, який мав аномалію у вигляді відсутності дистальної фаланги задньої лівої лапи. Можливо, що ця частина тіла була дуже давно відкушена хижаком. У даній популяції аномальні особини й аномалії складають 1 % загальн6ої вибірки і тому мають фоновий рівень.

Bufo viridis. Виявлено три самця з морфологічними аномаліями. Один із них має аномалію у вигляді клешні – множинна ектродактилія (відсутнім 1, 2 і 3 пальці правої задньої лапи). У другого самця на правій дорсальній частині тіла наявна велика чорна пляма, яка частково заходить на голову та вентральну частину тіла (аномалія покривів). У третього самця на передній правій лапі на третьому пальці на одну фалангу більше (поліфалангія). У даній вибірці кількість аномальних особин становить 6 %, але аномальність у даному випадку не можна назвати масовою через кількість вибірки в 50 особин (Боркин и др., 2012).

Rana arvalis. У вибірці з 50 особин тільки один самець виявився із бранхідактилією (вкорочені другий і третій пальці передньої правої лапи). Знайдено самця з відкушеною частиною верхньої щелепи. Особина не могла дихати носом, і для забезпечення цього процесу ритмічно відкривала рота. Аномальність у цій популяції становить 4 %, тобто не перевищує фоновий рівень.

Rana lessonae. Серед 50 досліджених особин знайдені два самця з виразковим ураженням одного та обох резонаторів. Ще в одного самця на четвертому та другому пальцях задньої правої лапи відкушені дистальні фаланги пальців. Ще в одного самця наявне добре помітне пошкодження верхньої щелепи внаслідок поранення. Зустрічальність аномалій тут становить 10 %, аномальних особин – 4 (8 %), що має вже масовий характер.

Як свідчать наведені вище дані, у репродуктивній частині популяції п’яти видів безхвостих амфібій морфологічні аномалії зустрічаються достатньо рідко (1–6 %), тобто належать до фонових. У вибірці P. lessonae знайдено 10 % аномалій та 8 % аномальних особин, що слід розглядати, як масове явище. Низький рівень аномальності у 5 досліджених популяціях безхвостих амфібій можна пояснити або високою якістю середовища їх існування, або досить жорсткою дією природного добору, унаслідок чого аномальні особини не доживають до статевої зрілості та не беруть участі у розмноженні. У будь-якому випадку відсутність аномальних особин у репродуктивній частині досліджених популяцій з урахуванням достатньої чисельності особин різного віку і статі є свідченням їх життєздатності.

Ми висловлюємо свою вдячність В. М. Пєскову за допомогу у виборі теми дослідження, при обробці отриманих даних і написанні роботи; І. М. Коцержинській, І. О. Синявській та Н. А. Петренко за допомогу при збиранні матеріалу.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 103-105.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники