Зоогеографічна характеристика антофільних твердокрилих Західного Поділля

УДК 595.76+591.9

Н. Я. Кравець
Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна

N. Y. Kravets
I. Y. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraine

Західне Поділля входить до Голактичного царства, Палеоарктичного підцарства, Бореально-Європейсько-Сибірської області, Європейсько-Обської підобласті, Європейсько-Західносибірської провінції, Західноєвропейського лісостепового округу, Подільсько-Придністровського району широколистяних лісів і лісостепу (Попов, 1968). За геоботанічним районуванням на цій території поширені типові рослинні угруповання: справжні та степові луки, лучні степи, букові, грабово-дубові та дубові ліси. Внаслідок надмірної розораності сільськогосподарських угідь, низького заліснення, а також низького рівня екологічної культури населення, природна рослинність збереглась на невеликих площах. У свою чергу, це призводить до зменшення видового різноманіття безхребетних і хребетних тварин.

Зоогеографічний аналіз ареалів твердокрилих здійснювали за А. Ф. Ємельяновим (1974), І. К. Лопатіним (1980), О. Л. Крижановським (1987, 2002), К. Б. Городковим (1981–1984), В. Чижовим та ін. (2002), О. Г. Радченком (2007, 2011). Матеріал зібрано з початку червня до кінця серпня 2002–2012 рр. на території суходільних лук (природних і антропогенно сформованих екосистем). Облік видового складу та чисельності здійснювали індивідуально (ручний) збір на квітах і з використанням ентомологічного сачка.

Зоогеографічні дослідження – основний фактор характеристики таксону в результаті історичного розвитку останнього, що вплетене у загальну картину філогенетичних, філоценотичних, фауністичних досліджень (Чернов, 1984; Радченко, 2003, 2011). На території Західного Поділля виявлено 68 видів антофільних твердокрилих (Coleoptera) із 56 родів, 14 родин та 10 надродин. За результатами аналізу ареалів серед антофільних видів твердокрилих Західного Поділля виділено 8 типів ареалів, що належать до 4 зоогеографічних комплексів.

Субголарктичний тип ареалу (голарктичний комплекс) представлений 5 видами ( Prosternon tesselatum L., Agrypnus murinus L., Gymnetron tetrum L., Gastrophysa polygoni L., Adalia bipunctata L.), що становить 6,2 % видового складу антофільних твердокрилих.

Найчисельнішими для Західного Поділля є види палеарктичного комплексу (91,4 %), який представлений 5 типами ареалів.

Переважаючим за чисельністю видів є західно-центральнопалеарктичний тип ареалу, репрезентований 38 видами (7 підтипів ареалів). Серед них найчисельнішим є євросибірський підтип до якого належать 14 видів (17,3 %): Cetonia aurata L., Aphodius fossor L., Ampedus pomonae Steph., Dolichosoma lineare Rossi., Cantharis pellucida F., Оedemera virescens L., Oe. lurida Marsh., Stenurella melanura L., S. bifasciata Müller., Pseudovadonia livida F., Galeruca pomonae Scop., Cryptoсеphalus sericeus L., Eusomus ovulum Germar., Tanymecus palliatus Fall. Європейсько-азійський підтип ареалу у фауні досліджуваного регіону також є одним із найбільш представлених. Він об’єднує 11 видів, серед яких виявлені Potosia metallica Herbst., Malachius bipustulatus L., Сoccinula quatuordecimpustulata L., Chrysolina fastuosa Scop., Ch. graminis L., Gastrophysa viridula De Geer, Labidostomis humeralis Schn., Coptocephala unifasciata Scop., Lixus viridis Oliv., L. bardanae F., Cleonus tigrinus Panz., що складає 13,6 %.

Євро-казахстанський підтип ареалу репрезентований 6 видами (7,4 %), зокрема, Oedemera virescens L., Сhlorophorus herbsti Brahm., Agapanthia dahli Rich., A. violacea F., Lixus elongatus Goez., Cyphocleonus trisulcatus Herbst.

Три види (3,7 %) мають західно-центральнопалеарктичний ареал, зокрема Anthaxia quadripunctata L., Chrysolina varians Schall., Cryptocephalus bipunctatus L.

В умовах Західного Поділля виявлено лише по одному виду, що належать до південноєвро-казахстанського (Labidostomis beckeri Wse.), євро-середньоазійського ( Mordellistena pumila Gyll.), європейсько-сибірсько-центральноазійського ( Clytra quadripunctata L.), південноєвро-азійського ( Pachybrachis fimbriolatus L.) підтипів ареалів. Частка кожного з них у фауні антофільних твердокрилих регіону не перевищує 1,2 %.

Дещо менший за чисельністю західнопалеарктичний тип ареалу (23 види), який об’єднує три підтипи ареалів: західнопалеарктичний, до якого відносимо 10 видів (12,3 %), зокрема, Oxythyrea funesta Poda., Agriotes ustulatus Schal., Rhagonycha fulva Scop., Dinoptera collaris L., Vadonia unipunctata unipunctata F., Anthaxia quadripunctata L., Phytoecia virgule Сharp., Chrysolinа hyperici Forst., Larinus brevis Herbst, Cionus scrophulariae L.; європейсько-кавказький об’єднує 5 видів ( Athous niger L., Trichodes apiarius L., Rutpela maculata Roda, Saperdina ferrea ferrea Schrnk., Cryptocephalus cristula Duft.), які складають 6,2 % видового складу антофільних твердокрилих. Європейський підтип ареалу представлений 8 видами (9,9 %), зокрема, Ectinus aterrimus L., Cantharis livida L., C. livida var. rufipes Herbst., Paracorymbia maculicornis Degeer., Cryptocephalus violaceus Laich., C. vitatus F., Liophloeus lentus Germ. та Cantharis rustica Fall.

Значно меншу частину 9,9 % (8 видів) фауни складають транспалеарктичні види, зокрема, Phyllopertha horticola L., Varimorda briantea Comoll., Mordellistena pumila Gyll., M. brevicauda Bohem., Phalacrus corucus Panzer, Phytoecia virgule Сharp., Galeruca tanaceti L., Cleonus piger Scop.

Транс’євроазійський тип ареалу притаманний 4 видам (4,9 %): Varimorda villosa Schrnk., Carlia virginea L., Leptura quadrifasciata L., L. annularis F.

Одним видом Plyllobius urticaе Deg. (1,2 %) представлений субпалеарктичний тип ареалу.

Малочисельними у Західному Поділлі є палеарктично-орієнтальний, середземноморський комплекси. Кожен із них представлений лише одним видом (по 1,2 %) антофільних твердокрилих: Coccinella septempunctata L. – палеарктично-орієнтальний, Anthaxia funerula Illig. – середземноморський типи ареалів.

Аналіз ареалів видів і зоогеографічної структури фауни антофільних комах Західного Поділля яскраво продемонстрував переважання видів палеарктичного комплексу (91,4 %), друге місце за чисельністю займає голарктичний комплекс (6,2 %). Значно менше представлені палеарктично-орієнтальний (1,2 %) і середземноморський (1,2 %) зоогеографічні ком-плекси. У складі найбільшого за чисельністю палеарктичного комплексу перше місце за багатством видів займає західно-центральнопалеарктичний (51,3 %), друге – західнопале-арктичний (31,0 %), третє – транспалеарктичний (9,9 %) тип ареалів. Менш чисельно представлений транс’євроазійський (4,9 %) і субпалеарктичний (1,2 %) типи ареалів.

Фауна антофільних комах Західного Поділля багата, але малоспецифічна, що обумовлено тісними зв’язками з фаунами прилеглих територій, а також тим, що у ландшафтному районуванні регіон не відокремлений від прилеглих і формує з ними єдине ціле.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 140-141.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники