Особливості угруповань стафілінід (Coleoptera, Staphylinidae) підстилки букових лісів Українських Карпат і Передкарпаття

УДК 595.76:591.55(477)

М. П. Луцька, А. Г. Сіренко
Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Україна

M. P. Lutska, A. G. Sirenko
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ukraine

Дослідження жуків-стафілінід (Coleoptera, Staphylinidae) підстилки букових лісів північного макросхилу Українських Карпат та Передкарпаття проводили на 7 стаціонарах у різні роки (2004–2012) різними колекторами (Б. В. Зорій, В. Ю. Шпарик та автори). Стаціо-нари розташовані у букових лісах різного віку, з різними домішковими породами дерев, що впливало на склад підстилки та, відповідно, на видові комплекси стафілінід. Стаціонари розташовані на різних висотах (250–1000 м н. р. м.). Збори проводили просіюванням підстилки та за допомогою пасток Бербера.

У результаті досліджень у 7 стаціонарах букових лісів Українських Карпат і Передкарпаття виявлено 48 видів жуків-стафілінід 9 підродин:
Підродина Omalinae
1. Pycnoglypta lurida Gyllenhal, 1827.
Підродина Oxytelinae
2. Anotylus inustus (Gravenhorst, 1806).
3. A. tetracarinatus (Block, 1799).
4. Deleaster dichrous (Gravenhorst, 1802).
5. Oxytelus sculptoratus Gravenhorst, 1802.
6. O. fulvipes Erichson, 1839.
7. Platystethus arenarium Geoffroy, 1785.
8. Syntomium aeneum (O. F. Müller, 1821).

Підродина Staphylininae
9. Atrecus longiceps (Fauvel, 1873).
10. Nudobius lentus (Gravenhorst, 1806).
11. Ocypus compressus (Marsham, 1802).
12. O. biharicus (J. Müller, 1926).
13. O. melanarius Heer, 1839.
14. Ontholestes haroldi (Eppenhart, 1845).
15. O. murinus (Linaeus, 1758).
16. O. tesselatus (Geoffroy, 1785).
17. Othius crassus Motschulsky, 1858.
18. O. punctulatus (Goeze, 1777).
19. Philonthus immundus (Gyllenhal, 1810).
20. Ph. rotundicollis Menetries, 1832.
21. Ph. ephippium Nordmann, 1837.
22. Ph. addendus Sharp, 1867.
23. Ph. dimidiatus C.R. Sahlberg, 1830.
24. Ph. splendens (Fabricius, 1792).
25. Ph. marginatus O. Mueller, 1764.
26. Ph. rutilipennis Hochhuth, 1851.
27. Quedius paradisianus (Heer, 1839).
28. Staphylinus cesareus Cederhjelm, 1798.
29. S. erithropterus Linaeus, 1758.
Підродина Oxyporinae
30. Oxyporus rufus (Linaeus, 1758).

Підродина Paederinae
31. Paederus rubrothoracicus (Goeze, 1808).
32. P. litoralis Gravenhorst, 1802.
33. Rugilus rufipes Germar, 1824.
Підродина Steninae
34. Stenus comma Leconte, 1863.
35. S. ater Mannerhfim, 1830.
36. S. longipes Heer, 1839.
37. S. carpathicus Ganglbauer, 1896.
Підродина Tachyporinae
38. Lordithon lunulatus (Linnaeus, 1760).
39. L. trinotatus (Erichson, 1839).
40. Tachyporus formosus (Matthews, 1838).
41. T. hipnorum Fabricius, 1775.
42. T. chrysomelinus (Linaeus, 1758).
43. Tachinus rufipes (Linnaeus, 1758).
Підродина Xantholininae
44. Xantholinus glabratus (Gravenhorst, 1802).
45. X. linearis (Oliver, 1795).
46. X. tricolor Fabricius, 1775.
47. X. glaber (Nordmann, 1837) .
Підродина Olisthaerinae
48. Olisthaerus substriatus (Paykull, 1790)

У підстилці букових лісів Карпат і Передкарпаття виявлено 48 видів стафілінід. Серед них найбільше видів із голарктичним (12, включаючи 2 вторинноголарктичні) та полізональним (20 видів) типами ареалів. Значно менше видів з європейськими, євразійськими, європейсько-туранськими, європейсько-кавказськими, транспалеарктичними та іншими ареалами. Чотири з виявлених видів мали бореально-монтанний, два – монтанний ареал.

У результаті досліджень серед стафілінід виявлено такі групи трофічної спеціалізації: хижаки (24 види), фітофаги (1), нематофаги (2), міцетофаги (4), некрофаги (5), фітофаги-некрофаги (2), міцетофаги-некрофаги (1), зоофаги-некрофаги (1) та види з невідомою трофічною спеціалізацією (8 видів).

Для дослідження фауністичної спорідненості стаціонарів використано критерії Жаккара та Сьоренсена. Найбільш спорідненими за комплексами стафілінід виявилися букові ліси з подібними фітокомплексами та складом ґрунту, розташовані на близьких висотах. Різко відрізнялись від них угрупованнями стафілінід стаціонари, де у вигляді домішків до букового лісу крім широколистяних порід зустрічалися темнохвойні породи дерев. Виявлено лінійну позитивну кореляцію між умістом фосфору у ґрунті та багатством угруповань стафілінід підстилки букових лісів.

Автори вдячні співробітникам Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України (м. Київ) за консультації та допомогу у визначенні видів.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 146-147.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники