Нотатки до вивчення совок (Lepidoptera, Noctuidae) солончаків степової зони України

УДК 595.786:591.5

В. О. Махіна
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна

V. O. Makhina
Oles’ Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Уздовж морського узбережжя та лиманів, на солончаках і солончакуватих луках заплав степових річок складаються умови для накопичення легкорозчинних солей, які пригнічують розвиток більшості рослин, сприяють формуванню азональних рослинних комплексів, представлених галофітами. У степовій зоні України солонцеві ґрунти у вигляді різних комплексів займають територію близько 2,5 млн. га, із них природною рослинністю зайнято майже 1 млн. га (Ковда, 1937; Новікова, 2009). Значного розвитку засолені ґрунти набули на терасах приток р. Дніпро (найбільші за площею у долині р. Самара), по узбережжю Азовського та Чорного морів, у Присивашші.

Галофільна флора Степової зони України представлена понад 200 видами рослин, 70 з яких трапляються виключно на засолених ґрунтах (Білик, 1963). Це обумовлює формування специфічних комплексів комах-фітофагів на території волончаків.

Відомості про комах солончакових біоценозів містяться лише у декількох роботах, присвячених ентомофауні Півдня України (Фасулати, 1947; Медведев, 1953). Спеціалізованих досліджень совок солончакових екосистем території України не проводились. Окремі відомості про галофільний комплекс Noctuidae можна знайти у працях, присвячених фауні різних регіонів Степової зони (Ключко, 2002; Ключко та ін., 2005, 2011).

Матеріали даної роботи – власні збори 2009–2012 років. Дослідження охопили солончакові біоценози таких об’єктів природо-заповідного фонду, як заказник загальнодержавного значення «Булахівський Лиман» (Дніпропетровська обл.), РЛП «Тилігульський» (Миколаївська обл.), РЛП «Кінбурнська Коса» (Миколаївська обл.), Черноморський БЗ, «Ягорлицький Кут» (Херсонська обл.), НПП «Меотида», Крива коса (Донецька обл.). Збирали лускокрилих за допомогою світлових пасток і методом ручного збору.

Серед совок для солончакових біоценозів характерні Cardepia hartigi (Parenzan, 1981), Sideridis implexa (Hübner, [1809]), Leucania punctosa (Treitschke, 1825). Зроблено декілька нових знахідок рідкісних і зникаючих видів, не відомих раніше із цих місцевостей.

Єдину для Дніпропетровської області знахідку Saragossa porosa (Eversmann, 1854) зроблено на солонцово-солончаковій терасі заплави р. Самара (заказник «Булахівський Лиман», 1 екз., 15.07.2011, В. О. Махіна).

На території регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» поблизу с. Ташине (солончакові ділянки узбережжя Тилігульського лиману) виявлено 88 видів совок, які належать до 58 родів. Найцікавішими є знахідки таких видів: Cucullia chamomillae ([Denis et Schiffermüller], 1775) (1 екз., 06.05.2011, В. О. Махіна), Polyphaenis viridis (Villers, 1789) (1 екз., 27.06.2010, В. О. Махіна), Episema glaucina (Esper, 1789) (1 екз., 17.09.2011, В. О. Махіна).

У регіональному ландшафтному парку «Кінбурнзька Коса» (солончаки на березі Ягорлицької затоки) зареєстровано 38 видів совок, які належать до 31 роду. Знайдено Lacanobia praedita (Hübner, [1813]) (1 екз., 02.08.2011, В. О. Махіна) та Eogena contaminei (Eversmann, 1847) (1 екз., 08.08.2011, В. О. Махіна) – єдиний вид совок фауни України, що живиться на різних видах кермеку (Limonium).

На ділянці «Ягорлицький Кут» Чорноморського біосферного заповідника зареєстровано 17 видів совок, які належать до 15 родів: Gortyna cervago Eversmann, 1844 (1 екз., 29.09.2012, К. К. Голобородько), Xestia xanthographa ([Denis et Schiffermüller], 1775) (5 екз., 28–30.09.2012, К. К. Голобородько), X. trifida (Fischer von Waldheim, 1820) (7 екз., 29–30.09.2012, К. К. Голобородько).

У галофільних екосистемах узбережжя Азовського моря, національного парку «Меотида» (Крива коса) виявлено 16 видів совок 11 родів: Cucullia biornata Fischer von Waldheim, 1840 (1 екз., 29.05.2011, В. О. Махіна), Agrotis desertorum Boisduval, 1840 (5 екз., 30.05.2011, В. О. Махіна).


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 148-149.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники