Сучасні знахідки ховраха європейського (Spermophilus citellus) на території Північної Буковини

УДК 599.322.2:591.5

Я. М. Когутяк*, В. Ф. Череватов**, С. А. Дубницька**
*Національний природній парк «Хотинський», Хотин, Україна
**Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, Чернівці, Україна

Y. М. Kogutiak*, V. F. Cherevatov**, S. А. Dubnyc’ka**
*National Nature Park «Khotynsky», Khotin, Ukraine
**Chernivtsi National University, Chernivtsi, Ukraine

Мікроммамалії є частиною унікального генофонду регіону, відіграють важливу роль у трофічних ланцюгах, значною мірою визначають формування та розвиток природних екосистем, реальну та потенційну їх продуктивність. Вони розглядаються як цінна біологічна модель у зв’язку з епідеміологічним і господарським значенням; відчутна їх роль і на заповідних територіях (Киселюк, 1998). Поширення Spermophilus citellus Linnaeus, 1766 на території північної Буковини повною мірою не досліджено, структура угруповань цього виду не аналізувалась. Дотепер лише у загальних рисах встановлені закономірності географічного поширення виду у західному регіоні України.

Ховрах європейський – один із найменш досліджених видів гризунів фауни України. Європейський вид, ареал якого колись простягався від Альп через центральну та південну Європу на схід до України та Молдови. В Україні на середину 1970-х рр. знахідки виду були відомі в Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій та Вінницькій областях (Загороднюк, Філіпчук, 1999). Як вид, що знаходився у критичному стані, був занесений до ІІ видання ЧКУ (1995), як вид, що зменшує чисельність на всьому ареалі, занесений до Червоної книги МСОП і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції. Є усі підстави вважати, що в Україні цей вид втрачено безповоротно. Природоохоронний статус виду – зниклий. Фактора­ми скорочення популяцій, на думку різних авторів, стали значна фрагментація ареалу, втрата природних біотопів, зменшення пасовищного навантаження на лучні екосистеми та антропогенний вплив людини (наприклад, знищення гризунів із метою збереження посівів).

Єдиними публікаціями про ховраха європейського на території західного регіону України є праці Є. Решетник (1965) про знахідку цього виду в околицях м. Чоп та І. Загороднюка, присвячені реконструкції ареалу цього виду у Закарпатті (2009). Свого часу І. Турянин (1975) подав статистику щодо цього виду в Карпатському регіоні й навів обсяг заготівель тушок – 59 395 за 1946–1966 рр. Із публікацій О. Корчинського (1988) відомо, що знахідки виду реєструються уздовж границі зі Словаччиною та Угорщиною (Загороднюк, 2010). У зв’язку з вищевказаними даними щодо вивчення стану популяції S. citellus на території України, надзвичайно важливою видається знахідка колонії вказаного виду на території Північної Буковини. Інформація була отримана від працівників Національного природного парку «Хотинський» та підтверджена в результаті обстеження прибережної ділянки Дністровського водосховища, що безпосередньо межує з територією Національного природного парку та розміщена в Хотинському районі, Чернівецької області, поблизу с. Анадоли.

Досліджена ділянка розміщена на території колишнього с. Дарабани, відселеного на початку 1980-х років у зв’язку із створенням Дністровського водосховища. Описувана ділянка приурочена до полого-покатого (7–10 градусів) підніжжя схилу III тераси Дністра східної експозиції та відокремлена від схилу 1,0–1,5-метровим уступом колишньої межі розорювання. Поперек схилу залишились рештки міжгосподарських валів (меж ділянок городів) висотою до 0,2–0,4 м. За результатами обстеження матеріалу конусів виносу з нір, ґрунти можна віднести до лучно-чорноземних, притаманних саме до першої тераси р. Дністер, злегка еродованих, окультурених тривалим сільськогосподарським використанням (присадибні городи). Нині відбувається процес ренатуралізації процесів ґрунтоутворення на фоні незначної пасовищної дигресії відновлюваного рослинного покриву.

Ділянка, на якій розміщується колонія, має видовжену прямокутну форму, довжиною приблизно 1 км, шириною 80–120 метрів. Нижня межа колонії безпосередньо примикає до урізу води Дністровського водосховища. Нори можуть бути розташовані лише в декількох метрах від берегової лінії, розміщуються групами. Поряд з основним входом, на відстані 3–5 м знаходяться запасні. Нерідко запасні входи замасковані густою рослинністю.

Форма отворів кругла, діаметр – 8–12 см. У випадку розміщення отвору на схилі, нижня частина його розширена з чітко вираженими ознаками переробки землі. Здебільшого нори розташовані на відкритих ділянках і приурочені до межі колишніх сільськогосподар­ських угідь, що, очевидно, пов’язано з легкістю обробки ґрунту. При обстеженні виявлені жилі нори, закинуті та незавершені.

Виявлені особини S. citellus мали розмір 18–24 см. Довжина хвоста складала 6–8 см. Забарвлення спини – бурувато-сіре, боків – бурувато-рудого кольору. У дорослих особин на спинній частині тіла розміщені світлі плями з чіткою облямівкою. У молодих особин плями відсутні. Очі великі, чітко виражені, зі світлою облямівкою. Сім’ї ховраха даної колонії нараховують до 6 молодих особин.

Досліджені поселення розташовані на полях багаторічних трав (переважно люцерна), які на даний час використовують під випас худоби. Із трав’янистих рослин значна частка припадає на злакові та бобові, зустрічаються представники родини Аsteraceae та Urtiсaceae . Зустрічалися представники родини Розові (Rosa canina L.) у вигляді поодиноких кущів. Щільні зарості утворює акація. Ближче до села зустрічаються насадження плодових дерев: груші, яблуні, сливи. Береги річки подекуди вкриті чагарниками та прибережною рослинністю.

Попередня оцінка чисельності колонії за методом підрахунку кількості нірок на одиницю площі та візуальними спостереженнями, вказує на кількість особин вказаного виду в межах 200–300 шт.

S. citellus на території Північної Буковини, досліджувана колонія належить саме цьому виду. Ховрах європейський знаходиться на межі зникнення як у західному регіоні, так і на території України в цілому, тому подальший стан популяції цих тварин залежить лише від комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на його збереження. Враховуючи екологічний стан території поширення колонії та її пасовищну завантаженість, можна припустити, що даний район досить перспективний для відновлення популяції S. citellus у західному регіоні шляхом проведення природоохоронних заходів. Із метою збереження популяції ховраха європейського на території Північної Буковини доцільні включення вказаної території до складу Національного природного парку «Хотинський» та розробка заходів щодо його охорони та збереження.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 221-222.