Короткий опис ґрунтотвірної активності рийних ссавців

УДК 599.362.2+599.731.11:591.52

Т. М. Куцериб
Львівський державний університет фізичної культури, Львів, Україна
Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львів, Україна

T. M. Kutheryb
Lviv State University of Physical Culture, Lviv, Ukraine
Ivan Franco National University of Lviv, Lviv, Ukraine

Рийні ссавці зумовлюють строкатість ґрунтового покриву, тому їх не можна розглядати як дестабілізуючий чинник у процесі ґрунтотворення, а як такий, що сприяє трансформації ґрунтового покриву. Серед них на особливу увагу заслуговують такі тварини, як підземні комахоїдні (Talpa europaea L.), та наземні копитні ссавці (Sus scrofa L.).

Дослідні ділянки розташовані в гірських екосистемах у межах території Верхньо-Дністровських Бескид. Досліджуючи наслідки діяльності Talpa europaea L. та Sus scrofa L. в різних біотопах, ми дотримуємось давно відомої класифікації, тобто дослідження механічних наслідків (риття нір, викидання ґрунту на поверхню, руйнування дерну та кореневих систем рослин) і хімічних (збагачення ґрунту продуктами обміну). У кожному біотопі, де закладено дослідні ділянки розміром 1 га, ми підраховували абсолютно всі види пошкоджених ґрунтів (нори, ходи, викиди, пориї, розпушування) (Куцериб, 2009). Ступінь впливу та масштаби пошкоджень ґрунту обумовлені як типом біотопу, його станом, так і видом тварин, оскільки досліджувані нами ґрунториї ведуть різний спосіб життя (Куцериб, 2010).

Масштаби впливу землериїв на ґрунтовий покрив у гірських екосистемах значні. Проаналізувавши розмірні показники викидів крота у різних біотопах, їх кількість, та використавши формулу, за якою встановлюється об’єм конуса, ми визначили об’єм винесеного на поверхню ґрунту, встановили об’єм однієї кротовини. На поверхню ґрунту впродовж періоду досліджень, кротами виноситься від 0,08 м3/га на орних землях до 8,6 м3/га ґрунту – на сіножатях, а пориї кабана дикого сягають 20–350 м2/га, залежно від року та типу досліджуваного біотопу.

Об’єм кротовин різного віку у досліджуваних біотопах коливається від 1 591 до 11 605 см3, а площа бокової поверхні – 187,5–538,3 м2/га. Щодо об’єму винесеного ґрунту, то він коливається в межах від 0,2 м3/га на орних землях до 15,8 м3/га на сіножатях. Як видно із розрахунків, об’єм винесеного кротами ґрунту і площа в основному обумовлені типом біотопу та періодом існування кротовини (Куцериб, 2011).

Ґрунтотвірна роль дикого кабана порівняно з кротом європейським є меншою, особливо на сіножатях і пасовищах. Суттєва вона у молодому та старому лісі, де призводить до створення оптимальних умов для проростання різних видів трав і природного лісопонов­лення. У перші місяці після виникнення кротовин чи пориїв рослинний покрив зникає повністю, а вже через 3–10 місяців утворюється перша «бідна» у видовому відношенні рослинність, в основному за рахунок вегетації багаторічних рослин.

Старі (10 років) та середньовікові викиди та пориї (4–6 років) відрізняються тим, що на останніх частина видів відновилась, деякі зникли та з’являються лише на шестирічних викидах. Збільшення видового різноманіття рослин досягається переважно за рахунок видів рудерального типу. У неоднорідному ґрунтовому покриві формуються екологічні ніші, які забезпечують заселення різноманітних ґрунтових і наземних організмів, чим сприяють стійкості ґрунтового покриву (Куцериб, 2012). Таким чином, трансформаційна активність ссавців-ґрунториїв у гірських екосистемах – один із важливих природних екологічних факторів. Активність ґрунториїв призводить до «поховання» поверхневих шарів ґрунту і, тим самим, є одним із факторів сукцесій рослинного покриву.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 231-232.