Оцінка стану навколишнього середовища міста Мелітополь на основі біоіндикаційного дослідження сосни

УДК 504.06:581.42(477.64)

Г. В. Бикова
Таврійський державний агротехнологічний університет, Мелітополь, Україна

G. V. Bykova
Tavria State Agrotechnological University, Melitopol, Ukraine

Нині існує проблема забруднення територій великих і малих міст. Мелітополь не став винятком. Здавна місто було індустріальним через його високий промисловий потенціал. Із часом кількість підприємств і їх потужність зменшилась, але їх вплив на довкілля залишився значним. Також Мелітополь має ряд великих небезпечних об’єктів, що завдають значної шкоди довкіллю. До них можна віднести об’їзну дорогу, зараз розташовану майже в центрі міста, велике звалище ТПВ та військові склади у с. Новобогданівка поблизу Мелітополя. Тому дослідження середовища міста – важлива, поки що мало досліджена проблема. Об’єкт даного дослідження – сосна кримська. Даний вид широко застосовується для біоіндикаційних досліджень через низку переваг: дуже поширений вид у культурі країни, хвою можна забирати у будь-яку пору року, вид дуже чутливий до змін стану атмосферного повітря. Це зв’язано з тим, що хвоя сосни володіє здатністю ефективно поглинати забруднюючі речовини, зокрема сполуки металів у вигляді аерозолів за рахунок осадження останніх у порожнинах і повітряних каналах листової пластинки. Сосна здатна концентрувати низку металів, сполуки яких поглинаються кореневою системою.

Для того, щоб дослідити залежність пошкоджень хвої сосни кримської та забруднення довкілля обрано 6 контрольних ділянок. Усього досліджено 150 хвоїнок, середнє значення їх довжини – 12,7 см, мінімальна довжина – 5,9 см (залізничний вокзал), максимальна – 19,0 см (парк ім. Горького). У результаті дослідження виявлено ділянки з різним забрудненням, що свідчить про нерівномірний розподіл антропогенного навантаження. Загалом із 150 хвоїнок пошкоджено 119: на них виявлено 160 пошкоджень. Ступінь пошкодження у відсотках коливався від 6,2 (парк Горького) до 25,0 % (с. Нове). Найбільшу кількість уражень відмічено на трьох ділянках: 1 – село Нове (41 шт., 25 %), 5 – двір університету ТДАТУ (40 шт., 25 %), 2 – територія заводу МЗТГ (38 шт., 24 %). Найбільший відсоток займають коричневі плями (52,5 %), сухі кінці (38,1 %) та білі плями (9,4 %). Найбільше коричневих плям відмічено на території заводу «Гідросила МЗТГ» (25 шт.), найменше – у лісопарку (5 шт.). Визначено три дослідні ділянки, в яких зустрічались усі зазначені види пошкоджень (1, 3 та 5).

Якщо порівнювати ділянки з різним навантаженням (такі як с. Нове та парк Горького) можна відмітити таке: значення пошкоджень коливаються у широкому діапазоні, у парку сприятливіші екологічні показники, що можуть свідчити про менше забруднення, на відміну від проби, відібраної із с. Нове, в якій чітко виявляється значний негативний вплив на довкілля та організм людини. В індустріальних районах міста також відмічено сильне коливання показників: на території заводу МЗТГ пошкодження більше, ніж на території вокзалу. Біля заводу існує загроза виникнення несприятливих екологічних наслідків.

Аналіз стану навколишнього середовища м. Мелітополь за допомогою біоіндикації показує, що екологічна ситуація на його території загалом нормальна. Але у таких місцях, як завод «Гідросила МЗТГ» та університет ТГАТУ результати наших досліджень опосередковано свідчать про формування екологічних ризиків унаслідок забруднення атмосферного повітря та ґрунту. Зменшити їх вплив можна за допомогою створення спеціальних насаджень із бузку, липи та сосни, які добре переносять міське забруднення.


Zoocenosis — 2015
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2015. – С. 11.