Ефективне управління пасовищами та сінокосами – шлях до збереження біорізноманіття агроландшафтів Вінниччини

УДК 504.03(477.44)

М. М. Ганчук, Я. В. Христова
Таврійський державний агротехнологічний університет, Мелітополь, Україна, drezzt@rambler.ru

М. М. Ganchuk, Y. V. Khrystova
Tavria State Agrotechnological University, Melitopol, Ukraine

Рослинний покрив кормових угідь – надзвичайно динамічна система, що легко піддається змінам навіть через незначне погіршення екологічних умов або особливостей господарювання. Продуктивність пасовищ та сіножатей пов’язана із біорізноманіттям цього виду агроландшафтів, а тому їх захист та відновлення – першочергові завдання для підтримання як ефективного сільськогосподарського виробництва, так і для захисту природи. Природних степових угідь, які можна використовувати як природні сіножаті та пасовища, залишилось дуже мало, а тому на аграрний сектор покладено процес відтворення та збереження біорізноманіття.

Оцінкою екологічного стану агроландшафтів Вінницької області ми провели враховуючи співвідношення угідь (табл.). На основі проведених досліджень визначили критичний рівень співвідношення між ріллею та екостабілізувальними угіддями (ЕСУ). Відсоток екологостабілізувальних (у тому числі пасовищ та сіножатей) угідь занадто низький для саморегуляції та самовідновлення біорізноманіття агроландшафтів. Єдиним шляхом є ефективне, науково обґрунтоване, невиснажливе природокористування, екологічне управління агроландшафтами.

Першочерговим завданням ефективного управління агроландшафтами є врівноваження співвідношення ріллі до ЕСУ хоча б до задовільного рівня 37–55 : 45–63 %. На вже існуючих агроландшафтах ми пропонуємо такі шляхи оптимізації управління пасовищами та сінокосами:

Таблиця. Екологічна оцінка стану агроландшафтів
за співвідношенням основних типів угідь (станом на 01.01.2015 р.)

Район

SР, тис. га

SЕСУ, тис. га

Р

ЕСУ

Стан
агроландшафта

Оцінка, бали

Екотип території

Барський

65,8

16,83

79,63

20,36

критичний

5

ІV

Бершадський

93,8

12,96

88,52

12,23

-//-

-//-

-//-

Вінницький

56,5

13,90

80,25

19,74

-//-

-//-

-//-

Гайсинський

71,9

17,14

80,75

19,25

-//-

-//-

-//-

Жмеринський

66,2

22,44

74,68

25,32

-//-

-//-

-//-

Іллінецький

57,0

14,64

79,56

20,43

-//-

-//-

-//-

Калинівський

70,3

15,69

81,75

18,25

-//-

-//-

-//-

Козятинський

81,4

13,15

86,09

13,90

-//-

-//-

-//-

Крижопільський

61,9

12,11

83,64

16,36

-//-

-//-

-//-

Липовецький

73,8

9,34

88,76

11,23

-//-

-//-

-//-

Літинський

50,1

22,78

68,74

31,26

незадовільний

4

ІІІ

Могилів-Подільский

58,8

12,67

82,62

17,80

критичний

5

IV

Муровано-Куриловецький

52,2

15,10

77,53

22,44

-//-

-//-

-//-

Немирівський

81,0

19,49

80,60

19,34

-//-

-//-

-//-

Оратівський

62,6

12,91

82,67

17,33

-//-

-//-

-//-

Піщанський

35,5

10,50

77,17

22,83

-//-

-//-

-//-

Погребищенський

77,7

22,51

77,54

22,46

-//-

-//-

-//-

Теплицький

63,6

 6,32

90,96

 9,04

-//-

-//-

-//-

Тиврівський

58,5

12,98

81,84

18,16

-//-

-//-

-//-

Томашпільський

54,8

10,00

84,58

15,43

-//-

-//-

-//-

Тростянецький

54,2

12,52

81,23

18,76

-//-

-//-

-//-

Тульчинський

69,6

18,28

79,20

20,80

-//-

-//-

-//-

Хмільницький

87,5

17,92

83,00

17,00

-//-

-//-

-//-

Чернівецький

43,5

 6,90

86,30

13,70

-//-

-//-

-//-

Чечельницький

41,5

17,10

70,81

29,18

-//-

-//-

-//-

Шаргородський

75,0

16,49

81,98

18,02

-//-

-//-

-//-

Ямпільський

54,5

 8,40

86,64

13,35

-//-

-//-

-//-

 

– Регульоване стравлювання. Надмірне, безперервне стравлювання призводить до витоптування та забруднення фекаліями, порушення травостою, що призводить до зникнення цінних у господарському розумінні видів рослин, знижуючи продуктивність пасовищ. Для запобігання таких негативних наслідків необхідно розробити такі заходи: а) розрахувати норму навантаження на пасовища різних видів сільськогосподарських тварин; б) створити загінну систему випасання використовуючи принцип невиснажливого використання (50 % – використовуй, 50 % – залишай); в) використання ефективної системи пасовищезміни; г) регу­лювання та ефективний моніторинг; д) постійно вести календар управління пасовищами.

– Сінокосіння – ефективна система регулювання біорізноманіття. Скошуванням можна видаляти надто щільні зони рослинного покриву, даючи можливість піднятися ціннішим і поживнішим у господарському відношенні видам рослин. На сінокосах рекомендовано починати сінокосіння не пізніше фази повного цвітіння, а востаннє косити не пізніше, ніж за три тижні до настання постійних заморозків. Також рекомендовано використовувати сінокосозміни.

– Регулювання системи управління відповідно до погодних умов. Останніми роками спостерігається непостійність кліматичних умов. Власники (фізичні або юридичні особи) пасовищ та сіножатей повинні швидко та вміло реагувати на ті або інші зміни. Для цього ми пропонуємо, щоб господарства мали чіткий план дій у разі непередбачуваних ситуацій (посух, затяжних дощів) для швидкого та найефективнішого реагування.

– Інші оптимізаційні заходи. Сюди можна віднести: а) контрольований підпал, який дає можливість прибрати кущі та шар відмерлої рослинності, а також наситити поживними речовинами, що стимулює розвиток рослинного покриву; б) іноді можна використовувати боронування, культивування та пересів степовими рослинами; в) вносити мінеральні та органічні добрива.

Ці заходи управління агроландшафтами допоможуть не лише зберегти, а й відновити біорізноманіття на сільськогосподарських землях.


Zoocenosis — 2015
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2015. – С. 19-20.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники