Стійкість інтродукованих плодових кісточкових культур в умовах степового Придніпров’я

УДК 582.734+581.522.4(477.63)

Я. А. Лучка, Ю. В. Лихолат, Т. Ю. Лихолат, Р. Ю. Красуля
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна, lykholat2006@ukr.net

Y. A. Luchka, Y. V. Lykholat, T. Y. Lykholat, R. Y. Krasulia
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Представники родини Rosaceae в умовах України – основа плодівництва та декоратив­ного садівництва, добре відомі як цінні медоноси, застосовуються у полезахисному лісорозве­денні та фітотерапії. Нами досліджено інтродуковані плодові кісточкові, серед яких найпоши­реніші Prunus domestica L. – слива домашня, P. cerasifera Ehrh. – слива вишнеплідна, або алича, P. cerasus L. – вишня звичайна, P. armeniaca L. – абрикос звичайний, P. padus L. – черемха звичайна, P. serotina L. – черемха пізня, P. persica (L.) Batsch. – персик звичайний, P. avium (L.) L. – черешня звичайна, P. tomentosa Thunb. – вишня повстиста, P. serrulata Lindl. – вишня пильчаста, або сакура тощо.

Протягом останніх трьох років вивчали сезонний ритм розвитку, біологію цвітіння, плодоношення, насіннєву продуктивність, насіннєве та вегетативне розмноження; визначали зимостійкість, посухостійкість; проводили фенологічні спостереження та оцінювали перспективність деревних і чагарникових рослин у нових умовах зростання. Уперше для умов степового Придніпров’я вивчали активність окисно-відновних ферментів. Отримані дані були показниками стійкості кісточкових плодових культур до різноманітних чинників довкілля, хвороб і шкідників в умовах степового Придніпров’я, правильності дотримування технології вирощування.

В умовах степового Придніпров’я ранній початок вегетації у кісточкових порід інколи є причиною того, що їх цвітіння припадає на холодні дні, а комахи, які виконують функцію запилювачів, у цей період не літають. Як результат – квітки залишаються не запиленими, а зав’язь опадає. Безпосередньо на кількість врожаю впливають шкідники, зокрема чорний сливовий пильщик, самки якого відкладають яйця в чашечки бутонів і квіток, а личинки, що вилупилися, осідають в зав’язі, де пошкоджують м’якоть і насіння. За період свого розвитку личинка пошкоджує 4–6 плодів. За високої чисельності шкідника можливе знищення до 90 % урожаю. Для знищення шкідника рекомендується застосовувати струшування пошкоджених плодів та знищення їх разом із личинками. Пошкоджені плоди рекомендується закопувати на глибину не менше 50 см.

Хімічний засіб боротьби полягає в обприскуванні дерев через 5–6 діб після цвітіння препаратами Актара або Конфідор, що дає можливість знищити дорослих комах і відроджену гусінь сливового пильщика, попелиць, а також імаго сливової плодожерки. Ці речовини захистять плоди від враження плодовою гниллю, а листя – від іржі. В Україні повсюдно поширена сливова плодожерка, яка пошкоджує абрикос, персик, сливу, аличу, терен. Для боротьби із чорним сливовим пильщиком та сливовою плодожеркою рекомендовано застосовувати інсектицидні препарати на основі тіаклоприду, імідаклоприду, клотіанідину та люфенурону. Важливо, щоб інсектицидом було оброблено поверхню плодів: личинка, яка відроджується з яйця, рухається по обробленій поверхні та згодом гине.

Кісточкові можуть пошкоджуватися грибковими хворобами: клястероспоріоз, борошниста роса та кучерявість листя. У садах, де хвороба становить велику загрозу у літній період, потрібно розпушувати ґрунт під деревами. Восени необхідно проводити заорювання рослинних решток у міжряддях і перекопування навколостовбурних ділянок. Після обпадання листя, якщо температура не нижче +5…+6 ºС, дерева обробляють фунгіцидами, які містять мідь для попередження інфекцій гілок. В осінньо-зимовий період (після листопаду) проводять організаційно-технічні заходи, спрямовані проти комплексу шкідників: прибирання тари із саду; обрізання дерев із видаленням поламаних гілок, спалювання їх, зачищення ран, дезінфекція 1 % розчином купоросу. Рани на рослинах обов’язково необхідно замазувати садовим варом або масляною фарбою. До розпускання бруньок проводять обробку рослин 3 % розчином бордоської суміші.

Таким чином, показниками стійкості рослин до умов зростання та шкідників і хвороб служать швидкість їх біологічного росту та розвитку, рівень їх метаболізму. Для підвищення врожайності рекомендовано проводити заходи, які передбачають вирощування відносно стійких сортів, заорювання або видалення опалого листя, належний догляд за рослинами, своєчасне застосування фунгіцидів.


Zoocenosis — 2015
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2015. – С. 45-46.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники