Структурно-функціональні характеристики зоопланктонних угруповань як критерій оцінки екологічного стану малих антропогенно трансформованих водних екосистем

О.Р. Іванець
Львівський національний університет, Львів, Україна

Посилення антропогенного впливу на природне середовище призводить до суттєвих змін в екосистемах. У цьому зв’язку питання раціонального водокористування набувають особливої актуальності. Матеріалів стосовно гідробіологічної характеристики водойм урбанізованих ландшафтів недостатньо, однак вони необхідні під час розробки екологічно обґрунтованих технологій раціонального водокористування, планування та створення рекреаційних зон. На особливу увагу в цьому аспекті заслуговує вивчення зоопланктону, який доцільно використовувати під час контролю за станом водних екосистем.
Малі водойми, розміщені в межах міст, піддаються сильному пресу токсичних сполук завдяки поверхневому стоку з промислових підприємств та водонепроникних територій. Велика кількість забрудників потрапляє у водойми із атмосферними опадами, а також під час паводків.
Метою нашої роботи було проаналізувати в літній період екологічний стан водойм м.Львова за біоценологічними характеристиками зоопланктоценозів. Дослідження проводили протягом 1992 – 1998 рр. Проби відбирали й опрацьовували за загальноприйнятою в гідробіології методикою. Визначали такі показники: видовий склад зоопланктоценозів, чисельність особин і видів, біомасу, тип харчування, індекс сапробності Пантле-Букка та індекс видової різноманітності Шеннона.
Найбільш різноманітні за складом видів є Cladocera (14 видів). Серед Rotatoria виявлено 7 видів. Copepoda представлені 5 видами. Чисельність зоопланктерів змінювалась в межах від 30,2 тис.екз./м3 до 2837,5 тис.екз./м3, біомаса – від 0,11 г/м3 до 23,02 г/м3. Високі показники чисельності особин у водоймах обумовлені насамперед розвитком популяцій Bosmina longirostris та Simocephalus vetulus. Із коловерток масового розвитку досягають Asplanchna priodonta, A. girdi. В окремі періоди вегетаційного сзону у водоймах посилюється функціональна роль Cladocera та Copepoda (біомаса досягає відповідно 83 % та 39 % від загальної величини).
У зоопланктоценозі виділено такі трофічні групи: фільтратори, седиментатори та «хижаки». Седиментаторів та фільтраторів ми об’єднали в групу «мирних» зоопланктерів. До них належать Rotatoria та всі представники Cladocera. До хижих форм віднесли Copepoda. Під час аналізу трофічних взаємовідносин враховувалася властивість представників роду Asplanchna харчуватися як рослинними, так і тваринними організмами. Для об’єктивного аналізу половину біомаси й чисельності представників цього роду зараховували до групи «мирних», а іншу – до «хижих» форм. Домінування «мирних» форм у досліджуваних водоймах обумовлено високою біомасою B. longirostris та S. Vetulus, а це свідчить про високі потенцільні можливості до самоочищення водойм завдяки зоопланктоценозам. Чисельність та біомаса популяцій «мирних» форм в окремих випадках у 17 разів переважає величини, характерні для хижих форм. У деяких водоймах спостерігається перевага «хижих» форм, що свідчить про зміну трофічних взаємовідносин у ценозах. Такі водойми мають меншу здатність до самоочищення.
У досліджуваних зоопланктоценозах виявлено 21 вид сапробіонтів, що складає 81% від загальної кількості видів. Гідробіонти представлені в основному
ß-мезосапробами. Значення індекса Пантле-Букка змінюється від 1,8 до 2,1. Величина індекса Шеннона складала 0,1 – 1,8. Це дає підставу віднести досліджувані водойми до ß-мезосапробного класу забруднення.


Zoocenosis — 2001
 Структура і функціональна роль тваринного населення в природних та трансформованих екосистемах: Тези I міжнародної конференції, 17-20 вересня 2001. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 25-26.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники