Cтафіліни (Coleoptera, Staphylinidae) Тунельної балки м. Дніпропетровська

УДК 595.763.33 (477.63)

Л. І. Фали

Днепропетровский национальный университет, г. Днепропетровск, Украина

У останні десятиріччя максимально зріс вплив антропічних факторів на природні екосистеми України. Унаслідок цього відбулися зміни видового складу, чисельності та розповсюдження окремих популяцій і цілих комплексів безхребетних (Надворний, 1993). Особливого розвитку ці процеси отримали в Степовому Придніпров’ї.

В умовах загального погіршення екологічної обстановки Придніпровського регіону особливого значення набувають ті методи моніторингу, які дозволяють дати оцінку стану всіх основних структурних компонентів біогеоценозу. У синекологічних дослідженнях частіше за все найбільш суттєвими характеристиками визнають видовий склад (Бельгард, 1950; Песенко, 1982; Фасулати, 1971), чисельність та біомасу організмів (Апостолов, 1981; Чернов, 1975), співвідношення функціональних угруповань (Барсов, 1986; Пилипенко, 1980; Чернов, 1975) та екоморфічну структуру населення (Акимов, 1955; Бельгард, 1950, 1971).

Балкова мережа Дніпропетровської обл. нараховує кілька тисяч балок. Така кількість «замкнутих» екосистем ерозійного характеру, із своїми особливостями рослинного покриву, обов’язково повинна впливати на стан Придніпров’я в цілому (Шпак, Манюк, 2000).

У зв’язку з цим були проведені дослідження на території Тунельної балки, яка знаходиться в південно-західній частині м. Дніпропетровська та має загальну площу 115 га. Район досліджень розташований у степовій зоні з помірно-континентальним кліматом, що характеризується жарким, сухим літом і не дуже холодною зимою (Бельгард, 1971).

Таблиця 1. Поширення домінантних видів родини Staphylinidae
у окремих біогеоценозів Тунельної балки м. Дніпропетровська

Вид

Пробні ділянки

Типи місцеперебування

північний схил

тальвег

південний схил

підстилка

екскременти тварин

під корою дерев

у грибах

під камінням

біля води

у рослинних залишках

Carpelimus fuliginosus Grav.

+

+

+

Bledius bicornis Germ.

+

+

+

B. debilis Er.

+

+

Stenus sp.

+

+

+

+

Paederus riparius (L.)

+

+

+

P. caligatus Er.

+

+

Scopaeus sp.

+

+

+

+

Lathrobium sp.

+

+

+

Atrecus sp.

+

+

Othius laeviusculus Steph.

+

+

+

Xantholinus graecus Kr.

+

+

+

Philonthus setosus J.Sahlb.

+

+

Ph. decorus Grav.

+

+

+

Ph. mannerheimi Fauv.

+

+

+

Ph. cephalotes Grav.

+

+

+

+

+

Ph. quisquiliarius Gyll.

+

+

+

Ph. virgo Grav.

+

+

Ph. puella Nord.

+

+

Ocypus ophthalmicus Scop.

+

+

+

Staphylinus pubescens Deg.

+

+

S. chalcocephalus F.

+

+

+

S. ruficornis Bernh.

+

+

+

+

+

+

Quedius umbrinus Er.

+

+

Tachyporinaesp.

+

+

+

+

Bryocharis sp.

+

+

Drusilla canaliculata F.

+

+

+

Calodera sp.

+

+

+

+

Aleochara sp.

+

+

+

+

+

 

 

Схили балки за своїм флористичним складом чітко поділяються на верхню та нижню частини. У нижній частині поширені такі породи, як в’яз звичайний, клен гостролистий, клен ясенелистий, горіх волоський, тополя Боллє та тополя чорна, ясен звичайний. Для верх­ньої частини характерні дуб черешчатий, скумпія шкіряна, абрикос звичайний. Флора тальвегу балки Тунельної концентрує такі реліктові елементи флори, як хвощі різних видів.

Матеріал був зібраний переважно методом ручного збору жуків у різних субстратах. При цьому використовували такі ентомологічні інструменти, як лопатка, ніж та ентомологічне сито. Додатково вивчалися сипкі субстрати (ґрунт, деревна трухлявина) або напіврідкі (екскременти, гниючі гриби). Крім цього використовувались пастки Барбера: поліетиленові стаканчики з фіксуючою рідиною (4 % розчин формаліну). Здійснювалася ловля жуків у нічний час із допомогою штучних джерел світла.

Результати досліджень свідчать про незначний ступінь трансформації фауни стафілінід Тунельної балки (табл. 1).

Найбільш насичені видами навколоводні ділянки та підстилка. Звертає на себе увагу незначна кількість видів, зареєстрованих у міських умовах у грибах та під корою.


Zoocenosis — 2003
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 173-175.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники