Біоморфічний склад гніздової орнітофауни деяких байрачних дібров Присамар’я

УДК 591.553:598.2

М. А. Листопадський

Дніпропетровський національний університет, м. Дніпропетровськ, Україна

Птахи – невід’ємний компонент лісових біогеоценозів, що відіграє у їх складі суттєву функціональну роль. Зважаючи на екстразональне розташування степових лісів та байрачних дібров зокрема, актуальності набуває аналіз орнітоценозу як структурного компоненту цих БГЦ. Кафедрою зоології та екології ДНУ було розпочато моніторингові дослідження фауни птахів і дана робота є їх продовженням.

Матеріал збирався на протязі гніздового періоду 2003 р. на базі Присамарського біосферного стаціонару комплексної експедиції ДНУ за методикою О. П. Кузякіна (1961) та був проаналізований за робочою системою життєвих форм – біоморф М. П. Акімова (1955), зі змінами, внесеними О. Л. Пономаренко (2001). Це дало змогу описати особливості функціонального складу орнітофауни середовища сформовані під впливом ряду факторів. Під час проведення аналізу (Акімов, 1955) були враховані особливості літньої трофіки та топіки.

Було проведено аналіз орнітофауни по відношенню до місця проживання – топоморфи, та по характеру живлення – трофоморфи.

Маршрути були закладені по байрачним дібровам, розташованим у п’яти балках (б. Шарікова, Бандурка, Бражина, урочища Глибоке та Чернушино), уздовж тальвегу та нижньої третини схилів, для яких характерна невисока щільність, але тут складаються найкращі умови існування для лісових видів (Губкін, 1972, 1977). Відмічено перебування 37 видів, які належать до 19 родин, 7 рядів. До птахів, занесених до Червоної книги України, на гніздуванні відмічений канюк степовий – Buteo rufinus.

Найбільш представлені види птахів, що за аналізом топоморф І порядку належать до групи дріміофілів (24 види), що становлять 81,4 % від населення, з яких філобіонти складають 30,1 %; кормобіонти – 35,7 %; хортобіонти – 15,6 %. Інші топоморфи І порядку разом складають лише 7,7 %. Птахи узлісь складають 10,9 % і представлені шістьма видами. Трофоморфічний склад орнітонаселення представлений наступними групами: зоофаги – 46,6 %, які в свою чергу поділяються на мисливців – 2,6 %; засідників – 3,6 (переважно активних); оглядачів – 36,3; обшукувачів – 4,2. Сумарна щільність поселення птахів–фітофагів становить 50,8 %, які представлені в більшості видами, що живляться насінням. Еврифаги представлені двома видами, які складають разом 2,9 %. 95,8 % населення птахів представлені ІV ланкою трофоморф ІІІ порядку, інші птахи – V. Домінантами за населенням стали: зяблик – Fringilla coelebs L. (26,4 % від населення), та велика синиця – Parus major L.(16,1 %), які нами були віднесені до літаючого кормобіонту дріміофілу, фітофагу споживача насіння ІV ланки, та літаючого філобіонту дрімофілу, зоофагу обшукувачу ІV ланки відповідно.

Таким чином було встановлено, що 23,3 % від населення птахів складають зоофаги, які мешкають у кронах дерев (філобіонти), майже всі з яких – інсектофаги. Споживачів насіння в кронах дерев – 13,5 %, до цієї групи нами віднесений також і костогриз – Coccothraustes coccothraustes L.

Орнітофауна, що тяжіє до стовбурів дерев та скелетних гілок (кормобіонти), зоофагами представлена на 6,2 % від населення, серед яких переважають обшукувачі ІV ланки. Фітофаги складають 34,7 %, виключно споживачі насіння ІV ланки.

Також представлені і хортобіонти, з яких зоофагів ІV ланки – 14,0 %; фітофаги складають – 1,6 % і представлені лише двома видами – споживачами насіння ІV і V ланок.

Гніздова орнітофауна байрачних дібров Присамар’я, в тальвегах і по нижніх третинах схилів має складну біоморфічну структуру, яка досить повно представлена, зі значними коливаннями таксономічних показників різних орнітобіоморф. Слід вказати на домінування лісової орнітофауни, що ще раз доводить цінність цих БГЦ в умовах степу.


Zoocenosis — 2003
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 221-222.

Tags: , , ,