Деякі фенологічні показники безхвостих амфібій на території Дніпровсько-Орільського заповідника

УДК 502.4:597.6+598.1

О. О. Марченковська, Д. Л. Бондарев, А. М. Місюра

НДІ біології Дніпропетровського національного університету, м. Дніпропетровськ, Україна

На протязі трьох сезонів 2002 р. на території заповідника проводились екологічні дослідження амфібій, що дозволяє спрогнозувати стан їх популяцій після зимівлі 2002–2003 р.

За період досліджень на території заповідника встановлено перебування 6 видів безхвостих амфібій – озерна й гостроморда жаби, звичайна квакша, звичайна часничниця, червоночерева кумка, сіра ропуха. Як і у дослідженнях минулих років основними напрямками вивчення земноводних на території заповідника є фенологічні спостереження.

Як і в минулі роки, першою після зимівлі з’явилася сіра ропуха (перші її знахідки відмічені вже 21 березня). Далі з’явилися гостроморда жаба (25 березня), кумка червоночерева (8 квітня), озерна жаба та квакша звичайна (11 квітня); часничниця звичайна розпочала свою активність останньою (23 квітня).

На місцях розмноження першою (як і завжди) відмічена ропуха сіра, у якої початок розмноження настав 11 квітня. Одночасно з ропухою почала розмноження жаба гостроморда (теж 11 квітня). Через тиждень почалося розмноження кумки червоночеревої (18 квітня). Ще через дві доби одночасно на місцях розмноження були відмічені жаба озерна та квакша звичайна. Останньою була відмічена часничниця звичайна – 23 квітня (що співпало з ії першою зустріччю).

Досліджено нами і тривалість розмноження цих видів. Для ропухи сірої цій показник склав 13 днів, для жаби гостромордої – 15 днів, для квакші звичайної – 20 днів, для жаби озерної – 22 дні. Найтриваліший період розмноження – у кумки червоночеревої та часничниці звичайної (27 днів).

У зв’язку з цим характер індивідуальності має факт виходу цьогорічок. Першими після метаморфозу виходять цьогорічки жаби озерної та жаби гостромордої – 25 червня, за ними виходять квакша звичайна – 1 липня та ропуха сіра – 5 липня. Нажаль для часничниці звичайної та кумки червоночеревої цих даних отримати не вдалось.

Вихід амфібій на зимівлю відбувся у різний термін, що пов’язано з кліматичними факторами цього року. Першою пішла на зимівлю кумка червоночерева (20 жовтня), потім ропуха сіра (2 листопада). Протягом тижня пішли на зимівлю інші види: квакша звичайна (7 листопаду), жаба озерна, жаба гостроморда та часничниця звичайна (10 листопада).

Облік чисельності різних видів земноводних у окремих біотопах проводився методом маршрутного обліку. Як і у інші роки, найбільшою чисельністю серед водних видів безхвостих амфібій характеризуються навколоводні біогеоценози – жаба озерна (16,9 екз./100 м2) та кумка червоночерева (7,12 екз./100 м2). Також, ці біотопи характеризуються високою чисельністю квакші звичайної (5,65 екз./100 м2).

Чисельність інших видів амфібій коливається в навколоводних біогеоценозах від 0,75 екз./100 м2 у часничниці звичайної до 4,35 екз./100 м2 у жаби гостромордої. У лучних біогеоценозах чисельність усіх видів, окрім часничниці звичайної, знижується. У аренних біогеоценозах присутні в незначній кількості тільки часничниця звичайна та жаба озерна. У штучних лісових насадженнях усі види амфібій присутні, але на вкрай низькому рівні, тому що сюди вони заходять тільки в процесі трофічних або сезонних міграцій.

Таким чином, із вищенаведених матеріалів видно, що найбільш сприятливими для мешкання амфібій є навколоводні біогеоценози. У цілому, можна говорити про задовільний стан популяцій амфібій і прогнозувати подальший ріст їхньої чисельності в біотопах заповідника.


Zoocenosis — 2003
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 225-226.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники

Tags: , , ,