Вплив рівня сапробності водойм на молюсків підродини Planorbinae (Gastropoda: Pulmonata)

УДК 594.38:502.55

О. І. Уваєва

Житомирський державний університет, м. Житомир, Україна, E-mail: uvaeva1980@mail.ru

Ключові слова: молюски, Planorbinae, сапробність водойм

nfluence of reservoirs’ saprobity
on molluscs PLANORBINAE (GASTROPODA: PULMONATA)

O. I. Uvayeva

Franko Zhytomir StateUniversity, Zhytomir, Ukraine, E-mail: uvaeva1980@mail.ru

Key words: reservoirs’ saprobity, Gastropoda, Planorbinae

Молюски підродини Planorbinae – звичайні, а нерідко і домінуючі компоненти гідрофауни України. Вони беруть активну участь у кругообігу речовини у біоценозах, входять до складу різноманітних трофічних ланцюгів. Планорбід охоче їдять бентосоїдні риби та водоплавні птахи. Представники підродини живляться детритом, сприяючи тим самим самоочищенню водойм.

Один із найважливіших компонентів водного середовища, що визначає діапазон поширення молюсків, – уміст у воді органічних речовин. Джерела органіки у водоймах різні, частина їх природного походження. Так, у процесі життєдіяльності гідробіонти виділяють у воду різні органічні речовини. У водоймах міститься детрит – мертва органічна речовина, яка утворюється внаслідок розкладу залишків організмів рослинного і тваринного походження. Із водозбірної площі у воду можуть надходити речовини, які вимиваються з лісового перегною, торф’яників, заболочених місць, чорноземних ґрунтів. Крім того, органічні речовини надходять у водні об’єкти з атмосферними опадами. Інші джерела органіки – антропогенного походження. Природний гідрохімічний режим водойм на території України значно порушується внаслідок скидання у них виробничих і господарсько-побутових стоків. Стічні води промислових підприємств (хімкомбінати, м’ясокомбінати, молокозаводи, шкірзаводи, пивзаводи, цукроварні) містять у своєму складі різні забруднювачі органічного походження. Вміст органіки у воді підвищується за рахунок потрапляння у неї органічних добрив, які вимиваються талими і дощовими водами з полів.

Органіку більшість котушкових використовує як субстрат. Молюски охоче поселяються на відмерлій рослинності, на листовому опаді, досягаючи тут високої чисельності. Нами відмічено, що 92 % видового складу планорбід поселяється на детриті. Лише представників роду Armiger зареєстровано виключно на вегетуючій рослинності. У потужному шарі крупного рослинного детриту молюски знаходять захист від пересихання їхніх біотопів влітку. Чорні в’язкі мули містять значну кількість нерозкладеної органічної речовини. На них живе 12 видів Planorbinae. Котушкові відіграють важливу роль у кругообігу органічної речовини. Адже вони живляться відмерлими рештками рослинних і тваринних організмів, прискорюють процес мінералізації і тим самим стримують евтрофікацію водойм, підтримуючи рівновагу водних екосистем. Зростаюче забруднення внутрішніх водойм внаслідок господарської діяльності людини, яке спостерігається в останні роки, призводить до різкого погіршення умов існування багатьох гідробіонтів, зокрема, і черевоногих молюсків.

Ступінь забруднення водних об’єктів розчиненими у воді органічними речовинами визначає рівень їх сапробності. Одним із основних показників при оцінці рівня сапробності водойм є кількісна характеристика наявності або відсутності у воді вільного кисню, яка виражається окислюваністю або біохімічним споживанням кисню (БСК5). За ступенем забруднення вод органікою їх поділяють на оліго-, мезо- (α і β) і полісапробні. Градацію сапробності водних об’єктів нами прийнято за В. Д. Романенком (2001):

1) олігосапробні води – БСК5 яких не перевищує 1,6 мг О2/дм3;

2) β-мезосапробні – БСК5 1,7–4 мг О2/дм3, α–мезосапробні – БСК5 4–12 мг О2/дм3 води;

3) полісапробні води – БСК5 яких більше 12 мг О2/дм3.

В олігосапробних водоймах інтенсивно відбуваються процеси мінералізації органічних речовин. З’ясовано, що у таких водних об’єктах висока концентрація розчиненого кисню, наявні нітрати, невелика кількість вуглекислого газу, аміак і сірководень відсутні. На сьогодні в Україні збереглося не так вже й багато водних об’єктів цього типу. Це насамперед річки Вижівка, Стохід, Стир, Случ, Бистриця, Свіча, верхня течія Дністра, озера Шацької групи (Світязь, Пісочне, Пулемецьке). У таких водоймах нами знайдено 15 видів котушкових. Особливо велике якісне та кількісне різноманіття планорбід характерне для Шацьких озер (14 видів, щільність поселення молюсків 2–28 000 екз./м2).

У β-мезосапробних водах у невеликій кількості зустрічаються амонійний та нітритний азот, переважають нітрати, сірководень виявляється лише у слідових концентраціях, білки відсутні. У таких водних об’єктах вже відчувається незначний дефіцит кисню. До цього рівня сапробності належить більшість водойм України. Це Дніпро та його притоки, середній та нижній Дністер, Південний Буг, Західний Буг, нижній Дунай, деякі озера Шацької групи (Чорне, Люцимир, Згоранське), більшість ставків і боліт та ін. Наші дослідження показали, що β-мезосапробні водойми є найсприятливішими для життя у них планорбід. За цих умов виявлено всіх представників підродини Planorbinae, відомих для України.

Води α-мезосапробної зони характеризуються наявністю аміаку, нітритів, амідо- і амінокислот, значно підвищеним вмістом сірководню і вуглекислого газу, значним дефіцитом кисню. Чим більший ступінь забруднення водних об’єктів органічними речовинами, тим більша кількість кисню використовується на їх окислення і тим менша його концентрація залишається у воді. До α-мезосапробних водойм належать річки, озера, ставки, до яких надходять гуміфіковані болотяні води або ж водні об’єкти знаходяться поблизу підприємств (переважно харчової промисловості), які скидають у природні басейни неочищені або недостатньо очищені стічні води (річки Уборть, Тетерів, Західний Буг, Гуйва, Гнилоп’ять, Базавлук, Інгул, Корабельна, Гнила Липа та ін.).

До α-мезосапробів належать 15 видів котушкових. Іноді планорбіди поселяються у невеличких водоймах на випасах великої рогатої худоби, які забруднені гноєм. Окислюваність води та БСК5 у пасовищних біотопах підвищена, але Planorbis planorbis (Linnaeus, 1758), Anisus contortus (Linnaeus, 1758), A. spirorbis (Linnaeus, 1758), A. dazuri (Mörch, 1868), A. leucostoma (Millet, 1813), A. perezi (Graells in Dupuy, 1854), A. septemgyratus (Rossmaessler, 1835), Choanomphalus rossmaessleri (A. Schmidt, 1851), Segmentina nitida (O. F. Müller, 1774), Hippeutis fontana (Lightfoot, 1786) все ж таки знаходять тут більш-менш сприятливі умови (щільність поселення – 1–37 екз./м2).

Крайній прояв мезотипу (БСК5 наближається до 12 мг О2/дм3) є несприятливим для Planorbinae. Фауна котушкових у таких водоймах значно збіднена. Так, за таких значень БСК5 відмічено поодинокі екземпляри (0,5–2 екз./м2) P. planorbis і A. vortex (Linnaeus, 1758) (ставок, смт. Червоний Лиман Донецької обл.), P. planorbis (р. Інгулець, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), P. planorbis і A. spirorbis (р. Корабельна, с. Перчунове Кіровоградської обл.). Поблизу берегів цих водних екосистем виявлено потужні танатоценози молюсків. В евтрофікованих водних об’єктах значно погіршуються умови для дихання тварин, оскільки у них часто спостерігаються літні та зимові задухи, які небезпечні не тільки для зябродишних, а й для легеневих молюсків. За таких умов у них пригнічується інтенсивність загального обміну речовин, що позначається на темпі росту, статевому дозріванні та розмноженні молюсків (Стадниченко, 1990).

Полісапробні води характеризуються наявністю у них значної кількості білків, поліпептидів, вуглеводів, вуглекислого газу, сірководню, метану та лише слідовими концентраціями кисню. Вони формуються у річках і замкнених водоймах (озера, ставки), в які спускаються господарсько-побутові та стічні води виробництв харчових та інших підприємств, які переробляють органічні речовини. Ступінь органічного забруднення полісапробних водойм можна визначити і візуально, без аналізів. У таких водоймах вода звичайно піниться, жовтуватого кольору, часто мутна, з неприємним запахом. Рослинність дуже збіднена або майже відсутня. Береги голі, іноді навіть потріскані. Такий вигляд місцями мають річки Устя (с. Тутовичі Рівненської обл.), Рось (смт. Погребище Вінницької обл.), Сіверський Донець (м. Лисичанськ Луганської обл.). Дуже забруднені органікою ставки поблизу с. Сінгури Житомирської області, де відбувається пряме забруднення їх відходами м’ясокомбінату. У полісапробних водоймах Planorbinae не живуть.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 59-61.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники