Угруповання риб у заростях вищих водяних рослин на мілководдях водойми урбанізованої території (озеро Кирилівське, м. Київ)

УДК 597.08:574.63

Н. І. Гончаренко, О. П. Кирилюк, Т. Я. Киризій

Інститут гідробіології НАНУ, м. Київ, Україна, E-mail: uspp77@hotmail.com

Ключові слова: риба, водяні рослини, якість води

FISH GROUPINGS IN THE tangles OF AQUATIC HIGHER PLANTS
ON RESERVOIR’s SHOAL OF URBANIZED AREA
(KYRYLIVSKELAKE, KYIV)

N. I. Goncharenko, O. P. Kyryluk, T. Ya. Kyryziy

Hydrobiology Institute, NationalAcademy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine,
E-mail: uspp77@hotmail.com

Key words: fish, aquatic plants, water quality

Озеро Кирилівське, що входить до ланцюга озер Опечень м. Київа, розташоване на півночі правобережної частини міста. Найдовша вісь його орієнтована з півночі на південь, довжина водойми залежно від водності року становить 760–800 м, найбільша ширина у північній частині озера 380–450 м, максимальні глибини 12–15 м. Озеро малопроточне, прямого гідрологічного зв’язку з р. Дніпро не має. Екосистема оз. Кирилівське перебуває під впливом постійного антропогенного навантаження. Забруднення надходять через ливневі системи жилмасивів Сирець та Куренівка, шляхом поверхневого стоку з автостоянки на східному березі озера, а також з атмосферними опадами та як наслідок рекреаційного вливу. Розвиток депресивних процесів у таких водоймах викликає зміни якості води, відповідні особливості в утвореннні рослинного покриву мілководь та розвитку угруповань молоді риб на місцях нагулу.

Дослідження проводили у 2003–2004 рр. На станціях відбору проб риб фіксували флористичний склад вищих водяних рослин і визначали гідрохімічні показники води. Вищі водяні рослини визначали за В. М. Катанською (1981), видовий склад риб – за А. Ф. Коблицькою (1966, 1981). Для характеристики якості води використовували «Mетодику екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями», розроблену В. Д. Романенко, В. М. Жукинським, О. П. Оксіюком та співавторами (1998). Визначали показники сольового складу та гідрохімічні, у тому числі: рН, біогенні елементи – азот і фосфор, розчинений кисень, біхроматну окиснюваність і біохімічне споживання кисню (БСК5) за стандартними методиками (Лур’є, 1973).

На підставі аналізу значень показників складу води та її властивостей воду оз. Кирилівське можна характеризувати як «відмінну» за вмістом фосфору та насиченням розчиненим киснем (класу I, категорії 1), за показниками суми іонів, сульфатів, амонійного азоту та біхроматної окиснюваності як добру, чисту, мезотрофну, β-мезосапробну (класу II, категорії 2–3); за вмістом азоту нітритів і нітратів, середніх значень рН та БСК5 – як задовільну, забруднену, евтрофну, мезосапробну (класу III, категорії 4–5). За гідрохімічними показниками вона відноситься до категорії β-мезосапробної.

Характерним для оз. Кирилівське є зонально-мозаїчний тип заростання вищою водяною рослинністю. Дослідженнями було охоплено дві екологічні групи рослин – формації повітряно-водяної та зануреної рослинності на місцях нересту та нагулу риб у біотопах з різним антропогенним навантаженням (Афанасьев, 1996). Прибережна зона Кирилівського озера заросла в основному очеретом звичайним (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Stend.), масиви якого займають значну частину акваторії. Із гелофітів зустрічаються тут рогози – рогіз вузьколистий (Typha angustifolia L.), широколистий (T. latifolia L.), лаксманів (T. laxmanni L.) та лепешняк великий (Gluceria maxima). Відкриті ділянки озера заростають водоперицею колосистою (Myriophyllum spicatum L.) та кільчастою (M. verticillatum L.), рдесниками. Основну роль тут відіграють очерето-осоково-водоперецево-куширові та очеретово-рогозові-водоперицево-рдесникові комплекси. До особливостей розвитку рослинності слід віднести наявність плямистого заростання центральної частини озера. Основу цієї «плями» становила влітку водопериця колосиста (M. spicatum L.). Разом з нею зустрічалися рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus L.), рдесник кучерявий (P. crispus L.) та кушир темно-зелений (Ceratophyllium demersum L.), в незначній кількості зустрічався також рдесник гребінчастий (P. pectinatus L.).

У заростях цих рослин на мілководних ділянках в уловах тканкою зареєстровано 16 видів риб, які відносились до чотирьох родин, а саме: коропових, окуневих, колючкових і бичкових. Серед коропових найчастіше зустрічалися плітка звичайна (Rutilus rutilus rutilus L.), головень (Leuciscus cephalus cephalus L.), краснопірка (Scardinius erythrophthalmus L.), вівсянка (Leucaspius delineatus Heck.), лин (Tinca tinca L.), пічкур звичайний (Gobio gobio gobio L.), верховодка звичайна (Alburnus alburnus alburnus L.), плоскирка (Blicca bjoerkna L.), лящ звичайний (Abramis brama L.), гірчак звичайний (Rhodeus sericeus P.), карась сріблястий (Carasius auratus gibelio Bloch.). В уловах були присутні також колючка звичайна триголкова (Gasterosteus aculeatus L.), колючка мала південна (Pungitius platygaster Kess.), окунь річковий (Perca fluviatilіs L.), бичок–пісочник звичайний (Neogobius fluviatilis fluviatilis Р.) і бичок–цуцик (Proterorhinus marmoratus P.). Порівняно з даними досліджень С. А. Афанасьева (1996) помітних змін у видовому складі рибного населення водойми не виявлено.

Таким чином, проведені дослідження свідчать, що Кирилівське озеро, яке зазнає систематичного антропогенного тиску урбанізованої території, характеризується великим різноманіттям іхтіофауни та вищих водяних рослин.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 71-73.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники