Фауна джмелів (Hymenoptera: Apidae) заповідного урочища Рашківець (Івано-Франківська область)

УДК 595.799(477.8)

Р. М. Жирак

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна,
E-mail: zhyrak@torba.com

Ключові слова: джмілі, фауна, видовий склад, заповідне урочище

FAUNA OF bumblebees (HYMENOPTERA: APIDAE)
OF the RASHKIVEC tract RESERVE (IVANO-FRANKIVSK REGION)

R. M. Zhirak

Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine,
E-mail: zhyrak@torba.com

Key words: bumblebees, fauna, species composition, reserve place

Джмелі − надзвичайно важливі комахи в природних і антропогенно змінених ландшафтах. Вони запилюють більшість сільськогосподарських і дикорослих рослин. Проте це надзвичайно вразлива група жалких перетинчастокрилих. Найсуттєвіший вплив на чисельність популяції та видове різноманіття джмелів має антропогенний пресинг, який включає в себе знищення природних місць для гніздування, знищення кормової бази, рекреаційне навантаження та забруднення екосистем. Саме тому найвище різноманіття цих комах спостерігається в місцях, де несприятливі фактори зведені до мінімуму, тобто на територіях різного ступеня заповідності.

Об’єктом нашого дослідження виступає фауна джмелів заповідного урочища «Рашківець» (с. Нижня Липиця Рогатинського р-ну Івано-Франківської області).

Заповідне урочище «Рашківець» площею близько 8 га розташоване на північно-західній околиці с. Нижня Липиця, на відстані приблизно 1–1,5 км від села. Представлене схилом південно-західної експозиції, крутизна якого 40º, розташоване на висоті 260 м над рівнем моря. Дана територія за фізико-географічним положенням відноситься до Рогатинського Опілля, яке займає північну частину Івано-Франківської області. Верхня частина вкрита лісовими та чагарниковими насадженнями, а нижня представлена лучно-степовою рослинністю. Урочище оточене агроценозами та сінокісними луками. Флора урочища поєднує в собі ознаки луків і степів. Найчастіше тут зустрічаються злаково-бобові-різнотравні угрупування та північностепове різнотрав’я: Filipendula vulgaris, Salvia pratensis, S. nutans, Astragalus austriacus, Medicago romanica. Часто зустрічаються такі види рослин, як Chamaecytisus ruthenicus, Origanum vulgare, Aster amellus, Cichorium intubus, Artemisia vulgare, Hypericum perforatum. Тут виявлено види рослин, занесених до Червоної книги України: Pulsatilla nigricans, Pulsatilla latifolia, Adonis vernalis, Primula veris.

Матеріалом для роботи послужили збори комах і поточні спостереження, які проводились на території даного заповідного урочища впродовж 2003–2004 рр. з квітня по серпень. Фауна джмелів вивчалась під час експедиційних виїздів в місцях їх виявлення, в основному на квіткових кормових рослинах. Опрацьовувались особисті збори автора. Під час проведених досліджень для заповідного урочища «Рашківець» нами виявлено 15 видів джмелів, 2 з них занесені до Червоної книги України (табл.). Літературні дані відсутні, фауна джмелів даного урочища вивчається нами вперше.

Таблиця. Видовий склад джмелів заповідного урочища «Рашківець»
(Івано-Франківська область).

№ п/п

Види джмелів

Рік дослідження

2003

2004

1

B. lapidarius (Linnaeus, 1758)

+

+

2

B.   terrestris (Linnaeus, 1758)

+

+

3

B. lucorum (Linnaeus, 1761)

+

+

4

B. hortorum (Linnaeus, 1758)

+

+

5

B. hypnorum (Linnaeus, 1758)

+

+

6

B. pascuorum (Scopoli, 1763)

+

+

7

B.   ruderarius (Muller, 1776)

+

+

8

B. sylvarum (Linnaus, 1761)

+

+

9

B. pratorum (Linnaeus, 1758)

+

10

B.humillis (Illiger, 1806)

+

11

B.   distinguendus (Morawitz, 1869)

+

12

B.   subterraneus (Linnaeus, 1758)

+

+

13

B. magnus (Vogt, 1911)

+

14

B. muscorum (Fabricius, 1775)

+

15

B. pomorum (Panzer, 1805)

+

+

 

У результаті проведених досліджень на території заповідного урочища нами виявлено два червонокнижні види джмелів (II категорія): Bombus pomorum та B. muscorum. Слід зазначити, що ці види вказуються вперше для Івано-Франківщини (Жирак, 2004). Стан популяцій цих видів у місці виявлення задовільний, проте вони потребують всебічної охорони. B. lapidarius, B. terrestris, B. lucorum є звичайними на даній території, трапляються масово. B. hortorum, B. pascuorum, B. sylvarum є звичайними видами, однак трапляються рідше. B. ruderarius, B. hypnorum в урочищі зустрічаються рідко. Такі види як B. distinguendus, B. subterraneus, B. pratorum зустрічаються дуже рідко.

Крім того, за час досліджень на території урочища виявлено по одному екземпляру B. humilis та B. magnus. Останній вид заслуговує особливої уваги. Спочатку його вважали за велику форму B. lucorum, однак у 1954 р. Krüger виділив його в окремий вид. Більшість польських ентомологів вважає його окремим видом (Банашек, 1993), інші – кольоровою аберацією B. lucorum.

Для поліпшення охорони даного урочища варто розширити площу заповідної території, а в майбутньому на її основі створити заказник і вилучити землі з господарського користування, оскільки зараз на даній територі проводиться викошування трав, територія є зоною рекреації.

Автор статті висловлює щиру подяку п. І. Б. Коноваловій з Львівського осередку Українського ентомологічного товариства за допомогу при ідентифікації видів і цінні вказівки, а також науковому керівнику − д. б. н., професору Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника В. І. Парпану за допомогу і сприяння в науково-дослідній роботі.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 266-268.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники