Оцінка схрещувань популяції колорадського жука

УДК 595.768.12:575.174

М. О. Рябченко, М. І. Нікітін

Дніпропетровський державний аграрний університет, м. Дніпропетровськ, Україна

Ключові слова: колорадский жук, фенетика, популяция, скрещивание

ESTIMATION OF COLORADO BEETLE POPULATIONS CROSSING

M. O. Ryabchenko, M. I. Nikitin

Dnipropetrovsk State Agrarian University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Key words: Colorado beetle, phenetics, population, crossing

Системи схрещувань по популяціях комах, що відрізняються від панміксії, мають три напрямки: асортативний (відзначається ступенем фенотипічної подібності партнерів), селективний (участь у схрещуванні різних фенотипів), інбридинг (за ступенем споріднення партнерів) (Lewohtin et al., 1968). Поєднуючись між собою, а також із панміксією, вони утворюють структуру схрещувань у популяції (Соломатин та ін., 1977). Порівняння оцінок асортативних і селективних схрещувань, одержаних по окремих вибірках у різні дні обліку, дає уявлення про динаміку структури схрещувань у популяції колорадського жука.

За більшістю ознак спостерігається велика вибірковість на початку чи в середині масового парування і помітне падіння вибірковості – до його кінція. Такі коливання пов’язані з загальною динамікою фенотипічного складу, тому, що за деякими ознаками (P та UHV) відбулося істотне зниження частки меланічних форм. Це пояснюється локальними міграціями та поступовим відходом особин, що раніше спарувалися, появою менш успішних для схрещувань форм колорадського жука.

Малюнок передньоспинки колорадського жука являє собою складну і лабільну систему з 20–22 меланінових плям різних розмірів і форм (Tower, 1906, 1918). Злиття плям може бути як симетричним, так і асиметричним. Така комбінаторіка тільки за трьома системами центральних плям дозволяє виділити 32 форми (Соколов, 1979).

Важливим чинником, що впливає на прояв малюнка, є стать. За цим чинником амплітуда розходжень варіює в різних популяціях і може складати від 1,5–2-кратної (ознаки груп АВ і Р) до 10–20-кратної (ознаки груп Е, Д + Е). У цілому за більшістю елементів малюнка у самців спостерігається більша виразність, ніж у самиць. Ефекти фенотипу матері та батька, і температури розвитку нащадків статистично високо значимі, у той час, як ефект статі нащадків на їхній фенотип не проявляється. У цих умовах взаємодію чотирьох факторів («фенотип матері х фенотип батька х температура х стать», р = 0,028) ми розглядаємо як випадкову флуктуацію.

Ознаки системи АВ у імаго колорадського жука модифікуються температурою, за якої розвиваються личинки. При цьому відзначається взаємодія «температура х стать», хоча температурна чутливість ознаки сильніше виражена у самиць, ніж у самців. Ознаки системи АВ у малюнку передньоспинки колорадського жука мають значну генетичну детермінацію, тобто вони контролюються декількома генами.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 300-301.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники