Фауна та екологія мурах (Hymenoptera: Formicidae) Житомирщини

УДК 595.796

В. Й. Свінціцька, Р. К. Мельниченко

Житомирський державний університет ім. І. Франка,
м. Житомир, Україна, E-mail: melnicenko@orta.zt.ua

Ключові слова: мурахи, фауна, екологія, Житомирська область

FAUNA AND ECOLOGY OF ANTS
(HYMENOPTERA: FORMICIDAE) IN ZHYTOMIR REGION

V. Y. Svintsitska, R. K. Melnychenko

Franko Zhytomir State University, Zhytomir, Ukraine, E-mail: melnicenko@orta.zt.ua

Key words: ants, fauna, ecology, Zhytomir region

У межах різноманітних кліматичних зон мурахи вибирають оптимальні екологічні умови (біотоп, температуру, мікроклімат і тощо). Один із головних факторів, що впливає на поширення мурах, – характер рослинності. Цей зв’язок буває настільки міцним, що спостерігається навіть зміна одних видів мурах іншими у процесі зміни віку лісових насаджень. Для різних типів лісів видовий склад мурах, площа їх харчових ділянок і їх роль у біоценозі різні. Незважаючи на велике практичне значення цієї групи тварин, перeважна більшість досліджень фауни і екології мурах здійснена на території Росії, Польщі, а також у південних регіонах України; на території Житомирського Полісся таке дослідження проводиться вперше.

Протягом 2004–2005 рр. авторами зібрано 16 видів мурах (43 проби, близько 1000 екземплярів комах), проведено 6 екскурсій переважно у весняно-літній період. Застосовували ручний збір матеріалу на різних ділянках маршруту, який прокладали таким чином, щоб максимально охопити різноманітні біотопи в околицях стаціонару. Визначення комах проводилося за визначниками Караваєва (1934–1936) та О. Г. Радченка (2002).

Найбільш поширеними, екологічно пластичними видами на Житомирщині є Lasius niger та Mirmica rubra, які зустрічаються практично всюди (табл.). L. niger трапляється в різноманітних лісах, рівнинах і горах, на луках, уздовж берегів річок і на урбанізованих територіях (поля, садки, городи, будинки, садиби тощо). Він живе на різних ґрунтах, у місцевостях з різною рослинністю і фауною. У лісах цей вид надає перевагу не дуже затіненим вогким місцям, найчастіше оселяється у пеньках по узліссях, уздовж просік на вирубках, на околицях боліт і озер. У садах і городах він домінує над іншими видами родини.

M. rubra зустрічається практично у всіх біотопах, домінує у хвойних і листяних лісах. Гніздиться найчастіше у старих гнилих пеньках, під їх корою, у корінні і землі поблизу них, або під мохом, що вкриває їх зверху, у відмираючих стовбурах дерев. Часто робить гнізда під корою живих дерев (найчастіше сосен) при їх основі, оселяється в купках сирого листя, у покинутих земляних горбках Lasius spp., серед польових злаків.

Типово лісовими видами є C. ligniperdus, F. polyctena, F. pratensis, F. rufa, F. rufibarbis. У полі найчастіше зустрічаються такі види, як L. niger, L. citrinus, L. platythorax, M. rugulosa, M. rubra, C. ligniperdus, C. vagus, T. caespitum. Луки заселяють переважно ті ж види, що і поля, а також F. pratensis. Більш урбанізованими видами, крім вже згаданих L. niger та M. rubra є L. flavus, L. citrinus, L. platythorax, M. ruginodis, C. fallax, C. vagus, T. caespitum. Найменш поширені, нечисленні на Житомирщині T. caespitum, D. quadripunctatus, L. citrinus. Кожен з них виявлено лише в одному зборі.

Найбільше видове різноманіття мурашок можна зустріти в лісі, як хвойному, так і листяному (11 видів), на присадибних ділянках (9 видів), на полях та луках (7–8 видів). Найбідніша фауна мурашок урбанізованих ландшафтів (6 видів).

Таблиця. Фауна і біотопічна приналежність мурах
(Hymenoptera: Formicidae) Житомирщини

Вид

Біотоп

Хвойний   ліс

Мішаний   ліс

Луки

Поле

Присадибна   ділянка

Місто

Lasiusniger(Linnaeus, 1758)

+

+

+

+

+

+

L. flavus(Fabricius, 1782)

+

+

+

L. citrinus (Emery, 1922)

+

+

+

+

L. platythorax (Seifert, 1991)

+

+

+

+

+

Mirmicarugulosa (Nylander, 1849)

+

+

+

+

M. rubra (Linnaeus, 1758)

+

+

+

+

+

+

M. ruginodis (Nylander, 1846)

+

+

+

+

Camponotus ligniperdus (Latreille, 1802)

+

+

C.   fallax (Nylander,   1856)

+

+

C.   vagus (Scopoli,   1763)

+

+

+

+

Formica polyctena (Förster, 1850)

+

+

F. pratensis (Retzius, 1783)

+

+

+

F. rufa (Linnaeus, 1761)

+

+

F. rufibarbis (Fabricius, 1793)

+

+

Tetramorium caespitum (Linnaeus, 1758)

+

Dolichoderus quadripunctatus (Linnaeus, 1771)

+

+

Усього видів

11

11

8

7

9

6

 

Автори вдячні за допомогу у визначенні видів і цінні консультації д. б. н. О. Г. Радченко (Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ).


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 303-304.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники