Феногенетична структура різних популяцій Leptinotarsa decemlineata (Coleoptera: chrysomelidae) Івано-Франківської області

УДК 595.768.12:591.157

А. Г. Сіренко, А. Л. Єльцов

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Україна,
E-mail: bratlibo@yahoo.co.uk

Ключові слова: Leptinotarsa, поліморфізм, популяція

FENOGENETIC STRUCTURE OF LEPTINOTARSA DECEMLINEATA (COLEOPTERA: CHRYSOMELIDAE) POPULATIONS
OF IVANO-FRANKIVSK REGION

A. G. Sirenko, A. L. Yeltsov

Stephanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivs’k, Ukraine,
E-mail: bratlibo@yahoo.co.uk

Key words: Leptinotarsa, population, polymorphism

Колорадський жук Leptinotarsa decemlineata Say, 1824 (Chrysomelidae, Coleoptera, Insecta) з точки зору популяційної генетики є дуже перспективним видом для вивчення мікроеволюційних процесів. Цей вид характеризується дуже складною популяційною структурою, високим рівнем поліморфізму популяцій, великим ареалом, інтенсивними міграційними процесами. Дослідження поліморфізму популяцій L. decemlineata триває майже 100 років. Їх розпочав Tower (1906). Найбільш детальні та глибокі дослідження поліморфізму цього виду проводили Ф. С. Кохманюк (1982) та А. Соколов (1979).

Вважається, що дослідження поліморфізму популяцій L. decemlineata актуальне з практичної точки зору – виявлено, що різні фени по-різному реагують на піретроїдні інсектециди. D. J. Hawthorne вважає, що гени, які відповідають за структуру забарвлення передньоспинки та чутливість до піретроїдних інсектицидів, пов’язані з Х–хромосомою, але ці гени досі не ідентифіковано.

Збір комах проводився в агроценозах на околицях м. Тлумач, м. Івано-Франківська, с. Павлівка (Тисменицький р-н), с. Майдан (Тисменицький р-н) з 1 по 10 серпня 2004 року. Проаналізовано популяції м. Тлумач – 237 екземплярів, м. Івано-Франківська – 183, с. Павлівка – 254, с. Майдан – 193 екземпляри комах. При обробці матеріалу класифікація фенів здійснювалась за Ф. С. Кохманюк (1982), використовувалась видозмінена формула Тауера. Для проведення порівняльного аналізу структур досліджених популяцій використаний критерій Пірсона. Для цього всю сукупність фенів розбито на групи: A, B, D, E, F, U(A), KLMP і було проведено порівняльний аналіз структур популяцій по цих групах фенів (табл.).

У досліджених популяціях вивлено наявність 47 основних елементів фенотипу (фенів), що зустрічаються з різною частотою. Виявлено фен Н, який ніколи досі не виявлявся у європейських популяціях – досі його знаходили тільки у північноамериканських популяціях. Відсутність цього фену пояснювали дрейфом генів (Кохманюк, 1982). З усіх досліджених досі популяцій виду L. decemlineata популяції Івано-Франківської області найбільш близькі до популяцій околиць м. Дніпропетровська. Загалом на території європейської частини колишнього СРСР виділяють чотири групи популяцій (Соколов, 1979; Кохманюк, 1982).

Таблиця. Відносна частота зустрічі фенів у популяціях Leptinotarsa decemlineata Say.
Івано-Франківської області

№ п/п

Фен Популяція

м.   Тлумач

м.   Івано-Франківськ

с. Павлівка   (Тисменицький р-н)

с.   Майдан
(Тисменицький р-н)

1

(AB)

0,373

0,423

0,374

0,363

2

A1

0,584

0,481

0,579

0,562

3

A1

0,000

0,003

0,000

0,008

4

((AB)D1)

0,006

0,008

0,008

0,000

5

A2

0,008

0,005

0,011

0,018

6

A3

0,002

0,000

0,000

0,000

7

A

0,002

0,022

0,011

0,023

8

(A3B)

0,002

0,000

0,000

0,000

9

(A2B)

0,006

0,011

0,004

0,013

10

(A1D1)

0,002

0,005

0,002

0,003

11

B

0,594

0,519

0,594

0,609

12

B1

0,000

0,000

0,000

0,003

13

(BE(3))

0,002

0,000

0,000

0,000

14

C

1,000

1,000

0,998

0,990

15

C2

0,000

0,000

0,000

0,003

16

D1

0,945

0,847

0,825

0,896

17

(D1E(3))

0,019

0,055

0,037

0,003

18

D2

0,008

0,003

0,020

0,016

19

E(2)+1

0,158

0,063

0,071

0,111

20

E(3)

0,804

0,850

0,854

0,860

21

F

0,987

0,970

0,937

0,979

22

F2

0,004

0,011

0,031

0,018

23

H1

0,004

0,016

0,008

0,000

24

U

0,844

0,628

0,717

0,762

25

L

0,004

0,115

0,075

0,073

26

V

0,063

0,076

0,009

0,052

27

H

0,089

0,191

0,213

0,150

28

VH

0,004

0,011

0,000

0,000

29

M

0,042

0,142

0,035

0,078

30

P

0,464

0,743

0,248

0,684

31

K

0,002

0,131

0,074

0,016

32

Y

0,000

0,044

0,087

0,021

33

(HVP)

0,000

0,016

0,011

0,005

34

(BD1)

0,002

0,003

0,000

0,000

35

(E(3)F)

0,000

0,014

0,011

0,003

36

E3

0,011

0,003

0,002

0,003

37

D1

0,002

0,046

0,024

0,047

38

((AB)D1)

0,000

0,005

0,004

0,000

39

(D1E(3)F)

0,000

0,000

0,011

0,000

40

((AB)D1E(3))

0,000

0,000

0,002

0,000

41

((AB)CD1E(3)F)

0,000

0,000

0,002

0,000

42

D3

0,000

0,000

0,000

0,003

43

E(3)+1

0,000

0,000

0,000

0,003

44

E (4)

0,000

0,000

0,000

0,003

45

((AB)D1E(3))

0,000

0,000

0,000

0,003

46

L2

0,000

0,000

0,000

0,005

47

0/U

0,000

0,000

0,000

0,005

Примітка: класифікація фенів за Ф. С. Кохманюк (1982).

Проведено порівняльний аналіз структур досліджених популяцій по групах фенів А, B, D, E, F, U (A), KLMP. В результаті виявлено, що найбільш статистично вірогідна різниця спостерігається між групами фенів KLMP між всіма дослідженими популяціями (р < 0,01). За фенами групи U (A) і Е є статистично вірогідна різниця між популяціями м. Тлумача і м. Івано-Франківська; с. Павлівки і м. Тлумача (р < 0,01). За фенами групи D статистично вірогідна різниця спостерігається між популяціями м. Тлумача і м. Івано-Франківська (р < 0,01), за фенами групи F – між популяціями с. Павлівки і м. Тлумача (p < 0,01). Найбільш відмінними за структурою фенів групи KLMP виявились популяції с. Павлівка та с. Майдан (χ2 = 55,6; p < 0,01).


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – C. 307-309.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники