До характеристики популяції болотної черепахи (Emys orbicularis) у Дніпровсько-Орільському природному заповіднику

УДК 598.132.8:502.74

В. Я. Гассо

Дніпропетровський національний університет, м. Дніпропетровськ, Україна,
E-mail: vgasso@mail.dsu.dp.ua, vgasso@ua.fm

Ключові слова: Emys orbicularis, щільність населення, зовнішня морфологія, індекси органів

ON CHARACTERISTICS
OF THE POND TURTLE (EMYS ORBICULARIS) POPULATION
IN DNIPROVSKO-ORELSKY NATURE RESERVE

V. Ya. Gasso

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine,
E-mail: vgasso@mail.dsu.dp.ua, vgasso@ua.fm

Key words: Emys orbicularis, number, external morphology, organs’ indices

Уперше про болотну черепаху Emys orbicularis (Linnaeus, 1758) (Reptilia: Testudines) на території, де зараз знаходиться Дніпровсько-Орільський природний заповідник, згадується у роботі В. П. Гончарової (1961). Однак це був лише фауністичний опис території без ретельного біолого-екологічного аналізу стану популяцій. Із розвитком зооекологічних та біогеоценотичних досліджень на кафедрі зоології та із організацією Комплексної експедиції Дніпропетровського університету з вивчення лісів степової зони зібрано багатий матеріал про екологічні особливості існування популяцій черепах у степових лісах: біотопічний розподіл у залежності від типу лісорослинних умов за О. Л. Бельгардом (Булахов, Константинова, 1975, 1977; Константинова, 1978; Бобылев, 1989). Суттєве значення у просторовому розподілі популяцій черепах має наявність води, віддаленість біогеоценозу від води, ступінь зволоження, структура насаджень і зімкнутість крон дерев.

Дніпровсько-Орільський заповідник, площею 3766,2 га, має найсприятливіші умови для існування болотної черепахи. Значна частина території являє собою довгозаплавні системи озер і боліт, до яких одразу примикає піщаний степ.

Болотну черепаху включено до додатку II Бернської конвенції, а також до списку МСОП (категорія низького ризику). Вона охороняється у багатьох країнах Європи, де її чисельність швидко падає.

Матеріал зібрано в 2003–2005 рр. у Дніпровсько-Орільскому природному заповіднику та на територіях, що примикають до нього. Опис морфології, вивчення щільності населення, морфофізіології внутрішніх органів проводилося за загальноприйнятими методиками (Шварц, 1968; Руководство…, 1989).

Щільність населення болотної черепахи у місцях її проживання склала у 2003 р., у середньому, 5,2 особини на 100 м берегової лінії, у 2004 р. – 6,4 ос./100 м, у 2005 р. – 6,1 ос./100 м. Досить висока та, що особливо важливо, стабільна щільність населення (чисельність) черепах вказує на сприятливі умови їх існування у заповіднику. Однак, занепокоєння викликає той факт, що кожного року від працівників заповідника та рибінспекції надходить інформація про потрапляння черепах у браконьєрські пристрої навколо, а іноді, і на території заповідника. Співвідношення статей близько до 1:1.

При аналізі зовнішньої морфології болотної черепахи відхилень у розвитку карапаксу та пластрону черепах не виявлено На відміну від даних, що відомі з літературних джерел (Кармышев, 2002), черепахи Дніпровсько-Орільського заповідника перевищують у значеннях основних промірів черепах із півдня степової зони України. Вони дещо більші за значеннями наступних параметрів: L. car., Lt. car., Al. t., Lt. pl. 1, Lt. pl. 2, Lt. pl. 3 (табл. 1).

Таблиця 1. Характеристика зовнішніх морфологічних ознак болотної черепахи
(Emys orbicularis) Дніпровсько-Орільського природного заповідника, мм (n = 26)

L.car.

Lt.car.

Al.t.

L.cd.

L.car.1

L.car.2

L.pl.

Lt.рl.1

Lt.pl.2

Lt.pl.3

M

183,21

138,00

62,57

54,14

115,36

58,71

154,5

43,79

97,07

56,72

m

4,60

10,79

2,58

4,69

5,20

6,20

5,79

0,93

2,94

4,62

Примітки: L. сar. – довжина карапаксу, Lt. car. – найбільша ширина карапаксу; Al. t. – найбільша висота тіла, L. cd. – довжина хвоста, L. car. 1 – відстань від самого широкого місця карапаксу до загривкового щитка, L. car. 2 – ширина карапаксу між другими крайовими щитками, L. pl. – довжина пластрону, L. pl. 1 – ширина пластрону між краями горлових щитків, L. pl. 2 – ширина пластрону між зовнішніми краями шва грудних і черевних щитків, L. pl. 3 – найбільша ширина між анальними щитками.

З території, прилеглої до Дніпровсько-Орільського заповідника, оброблено дані з морфофізіології 11 черепах (табл. 2).

Таблиця 2. Індекси деяких органів болотної черепахи (Emys orbicularis)
Дніпровсько-Орільського природного заповідника, ‰ (n = 11)

Печінка

Нирки

Серце

Легені

M

48,46

4,27

3,38

11,59

m

2,89

0,22

0,19

0,48

 

Індекс печінки досягає дуже високих значень (вагітних самок серед особин, що досліджувалися, не було), що вказує на важливість цього органу у нормальній фізіології черепахи. Це може свідчити про добрий рівень накопичення глікогену, детоксикації токсинів, активації ферментів із впливом на хід обмінних процесів та інше, що потребує додаткових фізіолого-біохімічних досліджень, але, насамперед, прижиттєвими методами.

Результати наших досліджень увійдуть до бази даних герпетофауни Дніпропетровської області, що створюється.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 386-388.