Видове різноманіття лучних орнітокомплексів Західного регіону України

УДК 598.2:504.05(477.8)

М. А. Сеник

Львівський національний університет ім. І. Франка, м. Львів, Україна,
E-mail: zoomus@franko.lviv.ua

Ключові слова: орнітокомплекс, лучна екосистема, Західний регіон України

SPECIES DIVERSITY ОF MEADOW ОRNITHOCOMPLEXES
OF THE WESTERN PART OF UKRAINE

M. А. Senyk

Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine, E-mail: zoomus@franko.lviv.ua

Key words: ornithocomplex, meadow ecosystem, Western part of Ukraine

Кліматичні, гідрологічні, едафічні умови, геоморфологія Західного регіону визначають типи лучних екосистем, що розміщені тут, а відповідно й різноманіття орнітонаселення лук. Фізико-географічні фактори можуть лімітувати поширення окремих видів лучних птахів у різних частинах регіону.

Дослідження лучних орнітокомплексів Заходу України проводили в усіх областях регіону протягом гніздових періодів 2001–2004 рр. Вивчали екосистеми з різними режимами використання (заповідні луки, сінокоси, сінокосно-випасні угіддя, пасовища). Обліки птахів проводили згідно з комбінованою картографічною методикою (Tomialojc, 1980). У досліджених нами 90 лучних екосистемах виявлено 151 вид птахів, серед них 123 гніздових.

Згідно з зоогеографічним поділом (Щербак, 1988), на території Західного регіону є декілька округів та багато ділянок, виділення яких пов’язане із ландшафтно-зональним районуванням. Найпівнічніше розташований Східноевропейський округ, до якого належить ділянка східноевропейського мішаного лісу з підділянкою Західне або Волинське Полісся та відділенням Мале Полісся.

Лучні орнітоугруповання Полісся на дослідженій нами території (Волинська, Рівненська та Львівська області) відзначаються багатством видового спектра – 98 видів, з них 76 гніздових. Серед них 18 видів (23,7 %) належать до тих, що гніздяться у відкритому травостої, тобто є типово лучними птахами. Цілий комплекс видів можна віднести до тих, що населяють екотонні лісо-лучні угруповання та чагарникові зарості на луках – 34 види (44,7 %). 20 видів (26,3 %) населяють, переважно, угруповання навколоводної рослинності водойм, розташованих в межах лучних угідь. До групи птахів, що гніздяться на будівлях або використовують для гніздування еродовані берегові схили, належать два види (2,6 %) (плиска біла (Motacilla alba Linnaeus, 1758), кам’янка звичайна (Oenanthe oenanthe Linnaeus, 1758)). До видів–норників відноситься ластівка берегова (Riparia riparia Linnaeus, 1758) – 1,3 % і один вид є гніздовим паразитом – зозуля звичайна (Cuculus canorus Linnaeus, 1758) (1,3 %).

Численним видом (1–9 ос./10 га) лучних угруповань Полісся (розподіл по категоріях за чисельністю наводиться за А. П. Кузякіним (1962)) є жайворонок польовий (Alauda arvensis Linnaeus, 1758). Серед звичайних видів (0,1–0,9 ос./10 га) можна назвати: чайку (Vanellus vanellus Linnaeus, 1758), щеврика лучного (Anthus pratensis Linnaeus, 1758), плиску жовту (Motacilla flava Linnaeus, 1758), очеретянку лучну (Acrocephalus schoenobaenus Linnaeus, 1758), кропив’янку сіру (Sylvia communis Latham, 1787), зяблика (Fringilla coelebs Linnaeus, 1758), коноплянку (Acanthis cannabina Linnaeus, 1758), чечевицю (Carpodacus erythrinus Pallas, 1770 ), вівсянок звичайну і очеретяну (Emberiza citrinella Linnaeus, 1758, E. schoeniclus Linnaeus, 1758) та інших. Нечисленними (0,1–0,9 ос/км²) є горлиця звичайна (Streptopelia turtur Linnaeus, 1758), жайворонок лісовий (Lullula arborea Linnaeus, 1758). Видом, що трапляється на гніздуванні лише на даній території, є очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola Linnaeus, 1758).

Ділянка Східноевропейського листяного лісу та лісостепу охоплює підділянку Дністровсько-Дніпровську (Правобережну), що займає Волинську, Подільську та Придніпровську височини з сильно розчленованим рельєфом. Нами досліджено лучні угруповання цїєї зони у Львівській і Тернопільській областях, частині Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей. Ця територія найбагатша в орнітофауністичному відношенні – 113 видів, серед них 92 гніздових. До птахів відкритого лучного комплексу належать 19 видів (20,7 %), 46 видів (50 %) – мешканці екотонів, 17 видів (18,5 %) оселяються в угрупованнях навколоводної рослинності, три види (3,3 %) влаштовують гнізда на будівлях, два види (2,2 %) – норники, для чотирьох (4,4 %) характерний змішаний тип гніздування (можуть загніздитися в різних біотопах), 1,1 % всіх гніздових видів належить гніздовому паразиту (зозуля звичайна).

До звичайних видів лучних угруповань Волино-Поділля можна віднести жайворонка польового, плиску жовту, очеретянку чагарникову (Acrocephalus palustris Bechstein, 1798), кропив’янку сіру, вівчарика–ковалика (Phylloscopus collybita Vieillot, 1817), чикалку лучну (Saxicola rubetra Linnaeus, 1758), зяблика, щиглика (Carduelis carduelis Linnaeus, 1758), коноплянку та інших. Поодиноко або на обмежених територіях траплялися такі види, як підсоколик малий (Falco columbarius Linnaeus, 1758), погонич малий (Porzana parva Scopoli, 1769), сова болотяна (Asio flammeus Pontoppidan, 1763), плиска жовтоголова (Motacilla citreolla Pallas, 1776), сорокопуд сірий (Lanius excubitor Linnaeus, 1758), кобилочка–цвіркун (Locustella naevia Boddaert, 1783).

Важливо зазначити, що південно-східна ділянка Волино-Поділля має деякі особливості в якісному складі орнітоценозів. Лише у південній частині Хмельниччини нами зафіксовані гніздові пари бджолоїдки звичайної (Merops apiaster Linnaeus, 1758), а на лучних угіддях Чернівецької області (с. Ставчани, Хотинського району) спостерігали двох співаючих самців плиски чорноголової (Motacilla feldegg Michachelles, 1830).

Центрально-Європейський округ представлений на Заході України Карпатським районом із кількома ділянками. Найбільш цікавою є високогірна Полонинська ділянка, для якої характерні представники орнітофауни гірського, зокрема альпійського лучного комплексу: щеврик гiрський (Anthus spinoletta Linnaeus, 1758), тинiвка альпiйська (Prunella collaris Scopoli, 1769). Особливістю гірсько-лучних угруповань є також висотна градація видового і кількісного складу птахів (Сеник, 2004).

У досліджених угрупованнях субальпійських та альпійських полонин виявлено 41 вид птахів, серед них 38 гніздових. Найбільша частка видів серед гніздового населення належить птахам, гніздування яких пов’язане із деревами та чагарниками (22 види) – 57,9 %. Птахам, які гніздяться у травостої (6 видів), належить 15,8 %; тим, що гніздяться винятково на будинках (1 вид), – 2,6 %, в кам’янистих розсипах (2 види) – 5,3 %, берегах струмків (1 вид) – 2,6 %, птахам – гніздовим паразитам (1 вид) – 2,6 %, видам зі змішаними типами гніздування (5 видів) – 13,2 %.

Численними гніздовими видами Карпатських високогірних лук (понад 1200 м над рівнем моря) є: щеврик гірський, зяблик, вівчарик–ковалик. До звичайних відносимо: щеврика лісового, тинівку лісову (Prunella modularis Linnaeus, 1758), вівчарика весняного, кропив’янку чорноголову (Sylvia atricapilla Linnaeus, 1758), коноплянку, плиску білу, дрозда гірського (Turdus torquatus Linnaeus, 1758), чикалку чорноголову (Saxicola torquata Linnaeus, 1766) та інші види. До нечисленних видів полонин можемо віднести жайворонка польового, щеврика лучного, тинівку альпійську, чикалку лучну. Цікавим є факт зустрічі на високогір’ї вівчарика зеленого (Phyloscopus trochiloides Sundevall, 1837), птаха, який має на Заході України статус залітного виду (Каталог орнітофауни західних областей України, 1977–1988; 1989–1991 рр.). Одну особину цього виду зафіксовано 19 червня в урочищі Заросляк, серед заростей молодих смерек та сосни гірської, що оточували заболочену луку.

Результати досліджень лучних орнітоценозів Західного регіону України свідчать про їх значне видове багатство. Існуючі відмінності в кількісному та якісному складі птахів різних місцевостей відповідають різноманітності умов даних територій.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 443-445.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники