Фенетична мінливість чайок (Vanellus vanellus), що населяють Західну Україну

УДК 598.332:591 (477.8)

І. В. Шидловський

Львівський національний університет ім. І. Франка, м. Львів, Україна,
E-mail: zoomus@franko.lviv.ua

Ключові слова: чайка, морфологічні показники, міжпопуляційна відмінність

FENETIC VARIABILITY OF THE LAPWING (VANELLUS VANELLUS)
IN WESTERN UKRAINE

I. V. Shydlovskyy

Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine,
E-mail: zoomus@franko.lviv.ua

Key words: Lapwing, morphological idices, interpopulationary differences

Вивченню чайки (Vanellus vanellus Linnaeus, 1758) належить значне мiсце у вiтчизнянiй та закордоннiй лiтературi. Проте, даних щодо популяційного розподілу або наявності єдиної популяції виду в Україні, на жаль, немає. Нами здійснено першу спробу виявити міжпопуляційні відмінності чайок, які населяють західні області України.

Популяція чайки в межах заходу України становить від 33 до 40 тисяч гніздових пар (Горбань, Шидловський, 1999). Основна кількість їх зосереджена на гніздуванні в межах Волинської, Рівненської та Львівської областей. Тут гніздиться 80 % всієї західноукраїнської популяції виду. Найвища чисельність відмічена на території Шацького Поозер’я, у долинах рік Західний Буг, Луга, Прип’ять, Турія, Стохід, Стир, Горинь, Случ, а також на Малому Поліссі та Верхньо-Дністровській низовині.

Морфологічні характеристики чайок, що населяють Західну Україну, досліджувалися нами під час роботи з фондами ННПМ НАН України (м. Київ), ДПМ НАН України (м. Львів), Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка (м. Львів) та при виконанні робіт по відлову та кільцюванню птахів для дослідження міграцій у Волинській, Львівській та Рівненській областях протягом 1995–2003 років.

Як виявилося, у колекціях музеїв України зберігається невелика кількість експонатів даного виду, зібраних з території Західної України. Нами опрацьовано 68 тушок чайок із регіону досліджень (39 ЗМ ЛНУ, 14 ДПМ, 5 ННПМ) і – для порівняння – 41 тушку птахів, добутих на Київщині та 13 – в АР Крим. Для порівняння популяцій чайки з різних областей заходу України ми обрали як незалежну групу для контролю птахів із Київської області, як таких, що населяють лісову та лісостепову зони та проживають у подібних із дослідженими особинами біотопах. Іншою групою для порівняння обрали птахів із АР Крим як віддаленої від регіону досліджень ділянки, птахи з якої з більшою ймовірністю належать до іншої популяції.

Уніфікувавши дані з морфометрії дорослих птахів і здійснивши їх кластерний аналіз за чотирма основними показниками (довжина крила, дзьоба, цівки та хвоста), ми спробували встановити цілісність популяцій і територіальний розподіл виду в межах дослідженого регіону. Аналіз побудованої дендрограми свідчить про наявність різниці між птахами, що населяють Львівську та Чернівецьку області. Птахи, здобуті на Львівщині, характеризуються меншими значеннями морфометричних показників, ніж птахи з Чернівеччини. Встановлено спорідненість між птахами, які населяють Волинську, Хмельницьку, Київську області та Кримську АР.

Таким чином, у межах Західної України можна виділити дві гніздові популяції чайок, які різняться між собою морфометричними показниками дорослих особин. При порівнянні птахів із дослідженої території з птахами з центральної та південної України, встановлено їх спорідненість між собою, що може свідчити про близькість птахів і обмін особинами між угрупованнями чайок із різних регіонів України.

Нами виявлено, що розмiри яєць і гнiзд чайки помiтно коливаються в залежностi вiд бiотопiв i дещо рiзняться мiж собою. Опрацювавши матеріали по 754 гніздах, у яких містилося 2120 яєць, ми виявили цікаву закономірність розмірного розподілу показників між популяціями птахів різних областей.

Щоб з’ясувати цілісність популяцій чайки та їх територіальний розподіл, побудували дендрограму і вирахували відповідні значення міжпопуляційних фенетичних відстаней (евклідові відстані). Аналіз дендрограми свідчить, що вся сукупність зібраного матеріалу поділяється на дві великі групи, які представляють популяції птахів, що живуть в умовах Полісся (Волинського та Малого) і птахів, які населяють територію Поділля. Максимальна фенетична відстань відмічена між популяціями дослідженої групи птахів із Чернівецької та Тернопільської областей та іншими популяціями. Практично повною протилежністю до неї виступає група птахів, які населяють Рівненську та Львівську області. На основі опрацювання шести основних параметрів, які стосуються гніздової біології чайки, нам вдалося виявити, що для Тернопільської та Чернівецької областей характерні практично всі максимальні показники (діаметр гнізда, діаметр лотка, висота гнізда, глибина гнізда і діаметр яйця, окрім довжини яйця – вона є мінімальною), а для Рівненської і Львівської областей навпаки – максимальною є лише довжина яйця. Причому спостерігається чітка відповідність вибірок Тернопільської – Рівненській, а Чернівецької – Львівській.

Така протилежність у розподілі показників гніздової біології чайки може пояснюватися особливостями природних регіонів, де проживають птахи: наявність підвищеного ландшафту передгірських районів Карпат у межах Чернівецької та Тернопільської областей із відповідною рослинністю, негуста мережа водних артерій та специфічний характер землекористування (велика кількість сухих пасовищ і переважання сільськогосподарських полів зі значними площами посівів). На противагу їм, у межах Львівської та Рівненської областей міститься велика кількість річок і озер, що створюють умови, придатні для гніздування виду (велика кількість річкових долин, вологих пасовищ, переважання невеликих за площею полів). Саме у таких, вологіших біотопах, спостерігається більша кількість доступного корму, який відіграє значну роль при формуванні яйця птаха у гніздовий період. Подібні закономірності по довжині яєць чайки були виявлені П. Хилярецьким із співавторами (Chylarecki et. al., 1997) під час аналізу географічних варіацій у розмірах яєць цього виду в Європі. Дослідники відзначають, що максимальна довжина яйця характерна для північно-західної Європи, вказують на її постійне зменшення на південний схід. Таке ж явище спостерігається й у птахів, які населяють західні області України. Проте П. Хилярецький вказує на подібні закономірності у ширини яйця, що не узгоджується з нашими даними, оскільки в межах дослідженої території у південному напрямку спостерігається деяке збільшення ширини яйця, що може пояснюватися особливостями рельєфу, а отже і біотопів південно-західних областей України та розташуванням їх у межах Карпат.

Таким чином, дослідження виявили на території західних областей України дві гніздові популяції Vanellus vanellus. Одна з них населяє територію Полісся в межах лісової зони, а інша – Поділля в межах лісотепової зони та Карпат.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 449-451.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники