До методик обліку крота європейського

УДК 630:181.42

В. П. Ходзінський

Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, Україна, E-mail: khodzi@ua.fm

Ключові слова: кріт, облік, метод, чисельність

ON THE MOLE CALCULATION METHODS

V. P. Khodzinsky

National Forest and Wood Technology University of Ukraine, Lviv, Ukraine, E-mail: khodzi@ua.fm

Key words: mole, calculation, method, number

При вивченні особливостей впливу видів лісової фауни на окремі компоненти лісу, наприклад на рослинність, або на ліс в цілому, одним із основних завдань є отримання характеристики впливу дослідженого виду при даній щільності його популяції (Воронов, 1962).
Такий підхід вимагає більших затрат праці та часу, проте виправдовує себе перед наукою та практикою глибшим пізнанням проблеми і прикладним значенням одержаних результатів.

Кріт європейський (Talpa europaea Linnaeus, 1758) – один із найпоширеніших і найчисельніших видів мисливської фауни України. Особливу увагу методичним аспектам обліку чисельності крота приділяли у період розпалу промислового здобування виду (Жарков, 1952; Абеленцев, 1956; Депарма, 1963). На сьогодні актуальність питання методів обліку чисельності крота полягає у необхідності отримання відомостей про стан популяції виду при проведенні досліджень біолого-екологічних особливостей, досліджень впливу риючої діяльності звірка на перебіг процесів ґрунтоутворення, природного поновлення лісу, трансформації рослинного детриту, на трав’яне вкриття, на ґрунтових безхребетних тощо.

Облік крота проводять маршрутним методом (Кириков, 1946; Шапошников, 1946; Абеленцев, 1956 та ін.). На основі рекогносцирувального обстеження дослідної ділянки прокладають обліковий маршрут. Облік триває не менше двох діб, полягає у підрахунку ходів крота, що перетинають лінію маршруту, та в наступній перевірці відвідування ходів тваринами. Найчастіше маршрути прокладають по квартальних просіках та лісових дорогах. Проте кількість ходів крота в насадженні та на квартальній просіці чи лісовій дорозі різна. Наприклад, в умовах грабово-дубового букняку (5Бкл4Дз1Гз, вік – 94 роки, ботінен – Іа, повнота – 0,64, С2-г-дБ) зареєстровано 20 ходів крота на 1 км маршруту, що пролягає квартальною просікою, з них регулярно відновлювалось 7 ходів (35 %). У насадженні зареєстровано 887 ходів на 1 км маршруту, із яких відновлено 60 (7 %). Показником відносної чисельності крота при маршрутному методі обліку є кількість відновлених ходів на 1 км маршруту.

Крім маршрутного методу при обліку крота використовують метод кротоловко-ліній та комбінований метод. Метод кротоловко-ліній полягає у встановленні пасток (кротоловок) у ходи крота рівномірно по дослідній ділянці. Так, при довжині дослідної ділянки близько 150 м кротоловки (25 пар) встановлювались у середньому через 6,1 м (3–11 м). Відстань між кротоловками не може бути сталою, оскільки залежить від наявності ходів крота. При встановленні кротоловок враховували стан ходу тварини. Пастки встановлювали в ходи з ознаками відвідуваності: щільні стінки, відсутність коріння рослин тощо. Проте часто пастки потрапляють у ходи, якими кріт не проходить. Глибина встановлення кротоловок дорівнює в середньому 4,8 см (2,5–9,4 см). Пастки перевіряли протягом чотирбох діб у один і той самий час. Основним показником відновної чисельності крота при використанні методу кротоловко-ліній є кількість особин крота на 100 пастко-діб.

Комбіновані методи складаються з двох етапів: підготовка облікової лінії та встановлення кротоловок у відновлені ходи. Спершу у дослідному насадженні прокладаємо облікову лінію шириною 0,5 м, при цьому розгортаємо підстилку, трав’яне вкриття, усуваємо гілки та ін. На обліковій лінії притоптуємо всі ходи крота, їх реєструємо та відмічаємо. Наступної доби в усі відновлені ходи встановлюємо пастки. При цьому для ходів, повторно відновлених після відлову крота, рекомендуємо приймати кількість особин на одиницю більшу за число відловлених звірків, а для ходів, де не відловлено жодного крота – одну особину. Кількість особин для ходів, які не відновлені після відлову звірків, дорівнює кількості відловлених тварин. Попередня підготовка облікової лінії дозволяє уникнути встановлення пасток у період обліку, коли ходи рідко відвідуються, і, відповідно, більш раціонально використовувати час і працю обліковця. Даний метод порівняно з маршрутним методом передбачає не лише реєстрацію відновлюваності ходів крота, а й встановлення середньої кількості особин на один відновлюваний хід. На основі кількості відновлюваних звірками ходів і середньої кількості особин крота на один жилий хід, вираховуємо відносну чисельність популяції крота:

N = Nк × Nх ,

де N – відносна чисельність крота, особин; Nк – середня кількість особин крота, здобутих у одному відновлюваному ході, особин; Nх – кількість відновлених ходів на обліковому маршруті.

Підсумовуючи, зазначимо, що пошук, розробка й апробація відносно простих і достатньо точних методів обліку крота мають неабияке значення при проведенні досліджень участі крота, як біотичного компонента лісового середовища, у властивих лісу процесах. Крім того дане питання особливо важливе для можливого раціонального використання ресурсів і риючої діяльності виду в умовах сучасного лісо-мисливського господарства.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 515-517.