Функціональна роль зооценозу середньої частини басейну р. Верещиця (басейн Дністра)

УДК 574.472

В. Грех

Інститут рибного господарства УААН, Київ, Україна

FUNCTIONAL ROLE OF ZOOCENOSIS
IN THE CENTRAL PART OF VERESTICHRIVER   BASIN

V. Griekh

Fish Industry Institute UAAS, Kyiv, Ukraine

Територія басейну р. Верещиця мало вивчена, у тому числі і її середньої частини, що знаходиться в районі Городоцько-Комарнівської увалистої рівнини. Але в останні роки до неї привернута велика увага, так як даний басейн є територією багатьох ставків, які розташовані по всій території від витоку до гирла. Річка Верещиця має довжину 92 км, впадає в р. Дністер, на ній розташовано 7 повносистемних рибних господарств. Протягом 2005–2006 років крім гідрохімічного та гідробіологічного досліджень нами вивчалась флора та фауна басейну. Метою досліджень було розкриття ролі зооценозу середньої частини басейну р. Верещиця.

Вивчення тваринного світу проводилось методом спостереження по виділених кварталах, або так званих бонітетах. Площа території, яка вивчалась становила 240 км2. Крім цього, велись спостереження за фізико-географічними характеристиками, температурою повітря, води, атмосферним тиском, фенологічні спостереження. Дана територія відноситься до зони лісостепу. Клімат помірно-континентальний зі слабкими коливаннями температур. На території не буває сильних і тривалих морозів, в окремі роки може випадати значна кількість опадів, що призводить до високої вологості повітря.

У Львівській дослідній станції ІРГ УААН від зарибнення до вилову проводиться підгодівля риби. Для цього використовуються різні види концентрованих кормів. Певну частину корму поїдають дикі качки, жаби, пуголовки. Пуголовки, у свою чергу, можуть поїдати 5–10-денних личинок коропових риб. Певний вплив на життя риби у ставках і річці відіграють видра, ондатра, чайка, чапля. Велика кількість чайок і чапель – переносники диплостомозу та лігульозу. Мисливська фауна середньої частини р. Верещиця представлена 50 видами мисливських звірів і птахів, з яких використовуються близько 20. Домінують наступні види мисливських тварин: бобер, заєць-русак, козуля, кабан, куниця, качки, лисиця, ондатра, сіра куріпка, тхір. Із звірів найбільше поширені білка звичайна, борсук, видра, горностай, заєць-русак, кабан, козуля, куниці лісова та кам’яна, ласка, лисиця, ондатра, тхір лісовий. Із мисливських осілих і перелітних птахів зареєстровані 36 видів: водні курочки, голуби, дикі гуси, лиски, лебеді, дикі качки, сірі куріпки, лелеки, біла і сіра чаплі тощо.

У районі Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства УААН (с.м.т. Великий Любінь) лівий рукав річки заріс водною рослинністю на 100 %. Регулювання рівня води призводить до зміни біоценозу, порушення ритму життя тваринного та рослинного світу: руйнування гнізд, заливання нір, вимивання кореневої системи дерев, збільшує ерозію берегової лінії. Рибні господарства деякою мірою, є джерелом формування іхтіофауни Верещиці, так як разом із водою у річку виходить частина ставкової риби (короп, білий амур, білий та строкатий товстолобики). У річці також поширені карась, щука, окунь, сом.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 14-15.