Ємність середовища як передумова існування природних популяцій

УДК 591.5

О. П. Корж

Запорізький національний університет, Запоріжжя, Україна, 312922@rambler.ru

ENVIRONMENT CAPACITY AS A PREREQUISITE
FOR NATURAL POPULATIONS EXISTENCE

O. P. Korzh

ZaporizhzhyaNationalUniversity, Zaporizhzhya, Ukraine

Із безмежної кількості екологічних факторів, що відповідають за стан певних популяцій, вчені намагаються знайти вирішальні (закони мінімуму, толерантності тощо), які б надали необхідну інформацію для моделювання та прогнозування. Згідно з уявленнями Р. Хайнда (1975) та інших біологів, використання математичних методів для вирішення біологічних питань далеко не завжди надає очікувані відповіді. І цьому існує декілька причин, з яких найважливішими, на наш погляд, є незнання повного переліку наявних екологічних факторів та суб’єктивізм у визначенні їх пріоритетності.

Виходячи з холістичної концепції науки І. З. Цехмістро (2002), Всесвіт має унікальні властивості бути неподільною цілісністю. Якщо ж поширювати подібні уявлення на всі явища, то виникає необхідність переходу від парадигми багатофакторного впливу на організми до єдності, цілісності та неподільності умов, у яких ці організми існують. Зв’язок живого з навколишнім середовищем є постійним, невід’ємним і взаємним – середовище впливає на організми, останні – на середовище. Життєдіяльність популяцій будь-якого виду змінює середовище мешкання переважно в неприйнятну для себе сторону, але це в значному обсязі компенсується життєдіяльністю інших видів організмів, які мешкають у тому самому середовищі. Наслідком специфічності існування екосистем є неможливість відокремлення дії окремих екологічних факторів – ми здатні вивчати лише дію зміни окремих показників при сталості інших. Загальновизнаним є те, що стабільність та мінливість – найважливіші характеристики середовища. Від стабільного середовища жодної екологічної інформації не надходить, екологічна інформація – завжди про зміни середовища (Шварц, Смирнов, Добринський, 1968).

Вирішити деякі проблеми могла б, на наш погляд, концепція екологічної ємності середовища. Біологічна ємність спирається на біологічні потреби того чи іншого виду в певних ресурсах середовища та факторах, які лімітують розвиток відповідної популяції. Вона є наслідком результуючої дії всіх екологічних факторів, які здійснюють вплив на популяцію в певний момент часу, враховуючи зворотний вплив самої популяції на середовище (зворотний зв’язок) (Корж, 2000). Виходячи з цього визначення, біологічна ємність є дуже непостійною, але навіть її тимчасові зміни мають неабиякий вплив на стан популяції. Якщо територію, яку займає певний вид, порівнюють з «адресою», екологічну нішу – з «професією», то екологічну ємність середовища слід порівнювати із «заможністю» виду. Ця концепція пояснює неефективність деяких природоохоронних заходів, якщо останні не розширюють наявну ємність середовища.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 21.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники