Сучасна чисельність мисливських тварин у межах майбутнього національного природного парку «Черемошський» (Чернівецька область)

УДК 639.1:(598.2+599) (477.85)

І. В. Скільський

Чернівецький краєзнавчий музей, Чернівці, Україна, mel-lyuda@rambler.ru

CURRENT NUMBERS OF GAME ANIMALS WITHIN THE BOUNDS
OF DESIGNED NATIONAL NATURE PARK «CHEREMOSHSKY» (CHERNIVTSI PROVINCE)

I. V. Skilsky

Chernivtsi Museum of Local Lore, Chernivtsi, Ukraine, mel-lyuda@rambler.ru

Дикі птахи та звірі – один із важливих природних ресурсів, які людина постійно використовує протягом усієї історії свого існування. Хоча раціональне ведення мисливського господарства передбачає досягнення оптимальної щільності певного представника фауни, наявності відповідної статево-вікової структури популяцій, що забезпечить необхідне відновлення з урахуванням елімінації частини особин. Враховуючи, що проектований НПП «Черемошський» знаходиться у гірській місцевості (південна частина Путильського району), на його території (за винятком заповідної зони) використання мисливських птахів і хутрово-промислових звірів доцільно проводити диференційовано, з урахуванням усіх особливостей, які обумовлюють поширення та чисельність цих тварин (табл.).

Таблиця. Чисельність мисливських тварин у межах майбутнього НПП «Черемошський»
і в Чернівецькій області (для порівняння) у 1997–2005 рр.

Вид

Чернівецька область

Проектований НПП   «Черемошський»

абс.

%

Мисливські   птахи

Anser anser

звичайний мігруючий вид

малочисельний мігруючий вид

A. fabalis

звичайний мігруючий вид

малочисельний мігруючий вид

Anas platyrhynchos

600–800 гніздових,
400–4200   зимуючих

6–8 гніздових

1

Lyrurustetrix

<40–80 гніздових
і зимуючих

10–20 гніздо-вих
і зимуючих

25

Tetraourogallus

100–200 гніздових
і зимуючих

30–60 гніздових
і зимуючих

30

Tetrastes bonasia

1000–1400 гніздових
і зимуючих

250–350 гніздових
і зимуючих

25

Perdix perdix

1600–2400 гніздових,
400–1000   зимуючих

10–20 гніздових

0,6–0,8

Coturnix coturnix

2800–3300 гніздових
(або 1400–1650
вокалізуючих   самців)

40–60 гніздових

1,4–1,8

Crex crex

>800–1000 (враховані
лише   вокалізуючі самці)

50–70 вокалі­зуючих   самців

6–7

Scolopax rusticola

>50–60 гніздових

4–8 гніздових

8–13

Columba palumbus

5000–7000 гніздових

60–100 гніздових

1,2–1,4

C. oenas

300–500 гніздових

70–130 гніздових

23–26

Streptopelia decaocto

20000–36000 гніздових,
16000–30000   зимуючих

?

S. turtur

14000–15000 гніздових

1000–1200
гніздових

7–8

Хутрово-промислові   звірі

Talpaeuropaea

звичайний, місцями   чисельний вид

Canis   lupus

20–43

5–15

25–35

Vulpes   vulpes

1000–2400

100–300

10–13

Ursus   arctos

17–33

5–10

30

Martes   martes

звичайний вид (більш   численний у горах)

Mustelanivalis

звичайний вид, зберігає   тенденцію до синантропізації

M.   erminea

80–340

?

M.   lutreola

?

M.   putorius

450–1500

?

Meles   meles

600–1300

50–150

8–12

Lutra   lutra

60–550

5–50

8–9

Felis   silvestris

60–160

10–30

17–19

Lynx   lynx

30–75

5–15

17–20

Lepus   europaeus

18000–28800

1500–2500

8–9

Sciurus   vulgaris

звичайний вид, відбувається синантропізація

Myoxus   glis

?

Arvicola   scherman

звичайний вид у гірській
частині, на   рівнині відсутній

звичайний вид

Rattus norvegicus

масовий вид у селітебному   ландшафті

Sus   scrofa

900–1900

100–200

11

Cervus   elaphus

620–1240

100–250

16–20

Capreolus   capreolus

2850–6200

250–550

9

Bison   bonasus

94–224

0–10

0–6

 

У межах майбутнього заповідного об’єкта мисливська орнітофауна представлена 13 видами (не враховані літуючі та залітні птахи), з яких 1 (7,7 %) занесений до другого видання Червоної книги України, полювання на нього заборонене (відстріл «червонокнижних» тварин можна проводити лише за спеціальними дозволами): сіра гуска (Anser anser (Linnaeus, 1758)), гуменник (A. fabalis (Latham, 1787)), крижень (Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758), тетерук (Lyrurus tetrix (Linnaeus, 1758)), глухар (Tetrao urogallus Linnaeus, 1758), орябок (Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758)), сіра куріпка (Perdix perdix (Linnaeus, 1758)), перепілка (Coturnix coturnix (Linnaeus, 1758)), деркач (Crex crex (Linnaeus, 1758)), слуква (Scolopax rusticola Linnaeus, 1758), припутень (Columba palumbus Linnaeus, 1758), голуб-синяк (C. oenas Linnaeus, 1758), садова (Streptopelia decaocto (Frivaldszky, 1838)) та звичайна (S. turtur (Linnaeus, 1758)) горлиці. Їх можна поділити на декілька груп: борова дичина, водно-болотні птахи, мешканці агроценозів і селітебних ділянок.

На території проектованого національного парку встановлене перебування 22 видів мисливських ссавців: європейський кріт (Talpa europaea Linnaeus, 1758), вовк (Canis lupus Linnaeus, 1758), лисиця (Vulpes vulpes (Linnaeus, 1758)), бурий ведмідь (Ursus arctos Linnaeus, 1758), лісова куниця (Martes martes (Linnaeus, 1758)), ласка (Mustela nivalis Linnaeus, 1766), горностай (M. erminea Linnaeus, 1758), європейська норка (M. lutreola (Linnaeus, 1761)), чорний тхір (M. putorius Linnaeus, 1758), борсук (Meles meles (Linnaeus, 1758)), річкова видра (Lutra lutra Linnaeus, 1758), лісовий кіт (Felis silvestris Schreber, 1777), рись (Lynx lynx (Linnaeus, 1758)), сірий заєць (Lepus europaeus Pallas, 1778), білка (Sciurus vulgaris Linnaeus, 1758), сірий вовчок (Myoxus glis (Linnaeus, 1766)), гірський щур (Arvicola scherman (Schaw, 1801)), мандрівний пацюк (Rattus norvegicus (Berkenhout, 1769)), кабан (Sus scrofa Linnaeus, 1758), благородний олень (Cervus elaphus Linnaeus, 1758), європейська козуля (Capreolus capreolus (Linnaeus, 1758)) та зубр (Bison bonasus (Linnaeus, 1758)). Із них до другого видання Червоної книги України занесено 8 (36,4 %) представників. Хутрово-промислових звірів можна поділити на декілька груп: борова дичина, лісо-польові, види-амфібіонти й убіквісти.

Чисельність окремих видів мисливських птахів і хутрово-промислових ссавців у межах майбутнього НПП «Черемошський» представлена в таблиці (у порівнянні з даними з території всієї Чернівецької області). Ці матеріали протягом майже 10 останніх років зібрані за загальноприйнятими методиками.

З’ясування оптимальних показників щільності населення основних мисливських тварин – важлива проблема мисливського господарства. Навіть за найсуворішої охорони, збільшення чисельності птахів і звірів не відбувається безмежно. Збереження та збагачення фауни повинно стати одним з основних завдань діяльності майбутнього національного парку. В іншому випадку заповідний об’єкт втратить своє природоохоронне та соціальне значення. З цією метою доцільно постійно проводити моніторинг чисельності мисливських птахів і хутрово-промислових звірів, з’ясовувати їх хорологічні особливості (розподіл у просторі та часі), шляхи міграцій.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 41-43.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники