Флорістичне різноманіття ландшафтного заказника «Троїцько-Вишневецький» (Павлоградський район Дніпропетровської області)

УДК 574.472

Б. О. Барановський, І. А. Іванько
Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, Україна

FLORISTIC DIVERSITY OF «TROITSKO-VISHNEVETSKY» LANDSCAPE RESERVE (PAVLOGRAD DISTRICT,
DNIPROPETROVSK PROVINCE)

B. O. Baranovsky, I. A. Ivan’ko
Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

У наш час в Україні широко проводяться роботи щодо збільшення площі природно-заповідного фонду, яка ще не відповідає міжнародним вимогам. Тому виникає актуальна потреба у створенні в Дніпропетровської області природоохоронних об’єктів, що сприятиме охороні географічних ландшафтів і екосистем, які розташовані на їх території. З цією метою проведено дослідження та оцінку біологічного різноманіття ландшафтного заказника місцевого значення «Троїцько-Вишневецький».
Ландшафтний заказник «Троїцько-Вишневецький» розташований у Павлоградському районі Дніпропетровської області, у басейні р. Самара в межах долини р. Вовча та її лівого притоку – р. Мала Терса. Гідрологічна мережа території заказника «Троїцько-Вишневецький» складається з нижньої частини водотоку р. Вовча (лівий приток р. Самара), частини водотоку р. Мала Терса та штучного ставка, розташованого у її нижній течі. За класифікацією О. Л. Бельгарда (1950) у межах заказника «Троїцько-Вишневецький» значне поширення мають долинно-терасові ландшафти (заплава р. Вовча та заплава р. Мала Терса) та частково привододільно-балкові (на лівобережжі р. Мала Терса). На правобережжі р. Мала Терса територія включає степові та залісені схили. У заплаві рр. Вовча та Мала Терса розповсюджені лучні, лучно-болотні комплекси та водойми, природні (заплавні діброви) та штучні лісові біогеоценози. Надання цій території статусу заказника сприяє підвищенню видового та ценотичного різноманіття, збільшенню кількості рідкісних видів рослин і тварин території та акваторії рр. Вовча та Мала Терса.
На території та акваторії заказника зареєстровано 434 види судинних рослин. Серед ценоморф переважають степові та лучні види, проте участь інших груп також значна, що відображає різноманіття фізико-географічних умов. До складу флори території входять три червонокнижних і 18 видів, які занесені до Червоного списку Дніпропетровської області. Один вид – зірочки азовські (Gagea maeotica Artemcz.) знайдено вперше для Дніпропетровської області та рекомендовано до охорони.
У даний час зональна степова рослинність території заказника «Троїцько-Вишневецький» залишилася тільки на правобережних схилах долини річки та схилах балок, які її прорізують. Степова рослинність в основному представлена асоціаціями, у яких домінують костриця валіська (Festuca valesiaca), пирій повзучий (Elytrigia repens), стоколос безостий (Bromopsis inermis), карагана кущова (Caragana frutex), тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia), фрагментарно – ковила волосиста (Stipa capillata), молочай Сегієрів (Euphorbia seguierana), а також рідкісний для степів домінант – валеріана клубенева (Valeriana tuberosa), який утворює розріджену асоціацію з караганою кущовою.
У заплаві р. Вовча та Мала Терса розповсюджена мезофільно-лучна, гігрофільно-лучна та водно-болотна рослинність. Мезофільно-лучна рослинність в основному представлена угрупованнями злаків, серед яких домінують пирій повзучий (Elytrigia repens), костриця лучна (Festuca pratensis), осока розсунута (Carex distans), конюшина повзуча (Trifolium repens), подорожник великий (Plantago major), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), щавель кінський (Rumex confertus), герань пагорбова (Geranium collinum) тощо. Гігрофільно-лучна (лучно-болотна) рослинність представлена угрупованнями мітлиці повзучої (Agrostis stolonifera), бульбокомишу морського (Bolboschoenus maritimus) з іншими гігрофільними видами (жовтець повзучий (Ranunculus repens), жовтець отруйний (R. sceleratus), щавель кучерявий (Rumex crispus), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), китник лучний (Alopecurus pratensis), осока лисяча (Carex vulpina), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), ситняг болотний (Eleocharis palustris), ситник Жерара (Juncus gerardi), алтея лікарська (Althea officinalis), перстач гусячий (Potentilla anserina), покісниця розставлена (Puccinella distans), тризубець морський (Triglochin maritima) тощо). Вони оточують водойми та від урізу води змінюються на угруповання водно-болотної рослинності.
У межах заказника деревно-чагарникова рослинність представлена як штучними насадженнями (водозахисними, протиерозійним, полезахисними, садами), так і природними лісовими біогеоценозами. У долині р. Вовча розташовано значний природний лісовий масив – заплавна діброва з елементами штучних насаджень. До складу деревостану крім дубу звичайного (Quercus robur) входять клен гостролистий (Acer platanoides), ясен звичайний (Fraxinus excelsior), берест. Чагарники представлені бузиною чорною (Sambucus nigra), бруслинами європейською та бородавчастою (Evonymus europaea, E. verrucosa), жостером проносним (Rhamnus cathartica), шипшиною собачою (Rosa canina) та іншими. На зволожених ділянках (низинах) відмічено зарості верби трьохтичинкової (Salix triandra). Травостій даної природної діброви складається з типових сільвантів, до рідкісних видів у складі травостою відносяться тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum), ряст Маршала (Corydalis marschalliana), зірочки жовті (Gagea lutea).
На території заказника у різних елементах рельєфу (в основному – на середніх і верхніх третинах схилів) значне розповсюдження мають штучні смугові насадження напівосвітленого типу світлової структури другої вікової стадії. У їх деревостані домінують акація біла (Robinia pseudoacacia), ясен високий (Fraxinus еxсelsior), клен ясенелистий (Acer negundo) з домішкою абрикосу (Armeniaca vulgaris), груші (Pyrus communis), клену гостролистого, зрідка дубу звичайного. Чагарниковий підлісок фрагментарний, представлений кленами (Acer campestre, A. tataricum), які іноді входять до другого деревного ярусу, крушиною ламкою (Frangula alnus), зрідка бруслиною та бузиною чорною.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 8-9.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники

Tags: , , ,