Особливості якісного складу та просторового розподілу мікро- і мезобентосу Канівського водосховища

УДК 574.587 (285.33)

В. П. Машина

Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна, v_mashina@mail.ru

PECULIARITIES OF QUALITATIVE COMPOSITION
AND SPATIAL DISTRIBUTION OF MICRO- AND MEZOBENTHOS
IN THE KANIV RESERVOIR

V. P. Mashina

Institute of Hydrobiology of the NationalAcademy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Останнім часом поряд із вивченням структурно-функціональних показників розвитку біоти водних екосистем в умовах впливу природних і антропогенних чинників, особлива увага надається вивченню взаємовідносин гідробіонтів між собою та середовищем їх існування. Мікро- і мезобентичні організми, які живуть у донних відкладеннях водойм тісно пов’язані з абіотичними факторами водного середовища. Умови існування бентичних організмів у першу чергу визначаються едафічним фактором – типом донних відкладень, їх механічним складом та швидкістю течії. Мікро- і мезобентичні угруповання активно заселяють усі типи донних відкладень у водоймах, але при цьому їх якісні та кількісні характеристики доволі різні. Загальновідомо, що просторовий розподіл біоценозів заснований на принципі придатності біотопів для існування організмів. Різні умови у біотопах визначають якісні та кількісні особливості біотичних компонентів, а межі біотопів можуть бути бар’єрами, які обмежують обмін речовин і енергії та інформаційні зв’язки між сусідніми ценозами. Оскільки структурно-функціональні характеристики бентичних угруповань формуються у певній відповідності до умов існування, нами у 2003–2004 рр. були проведенні дослідження якісного складу та просторового розподілу мікро- і мезобентичних ценозів, які сформовані на різних типах донних відкладень Канівського водовховища.

Мікро- і мезобентос чистих пісків досліджувався на ділянках Київського та Деснянського водозаборів, на ділянці Московського мосту, а також на ділянках в районі м. Українка. Мікробентос чистих пісків характеризується найбіднішим (по відношенню до інших типів донних відкладень) видовим різноманіттям (індекс Шеннона має найнижчі показники 1,46–1,53 біт/екз.) і невисоким кількісним розвитком бентосних організмів. Мікробентос представлений, в основному, вільноживучими нематодами (Nematoda), середня чисельність яких коливається в межах 5,9–24,5 тис. екз./м2. Домінують псамофільні види – Mesotheristus setosus (Bütschli, 1874) Wieser, 1956 і Enoploides fluviatilis Micoletzky, 1923. Мезобентос досить бідний, складається, головним чином, з олігохет і личинок хирономід. За чисельністю та біомасою домінують дрібні олігохети, які складають 72 % загальної біомаси мезобентосу. Отримані результати показали, що чисті та перемиті піски Канівського водосховища – несприятливий тип донних відкладень для розвитку мікро- і мезобентичних угруповань. Вони бідні на органічну речовину, а їх верхні шари постійно рухаються під впливом швидкої течії, що негативно впливає на розвиток бентосу.

Мікро- і мезобентос замулених пісків досліджено на ділянках Деснянського водозабору, у затоці Вовкуватій, на гирловій ділянці р. Либідь, у Матвіївській затоці, на р. Козинка (м. Українка) та на ділянках Трипільського району. Проведеними дослідженнями встановлено, що мікро- і мезобентичні ценози замулених пісків характеризуються досить високим видовим різноманіттям (індекс Шеннонa 3,03–3,77 біт/екз.) та високим кількісним розвитком, який коливається в межах (31,7–530,2 тис. екз./м2). Серед мікрозообентичних організмів домінують черепашкові корененіжки (Rhizopoda), які складають 70 % загальної чисельності мікробентосу. Домінантами виступають Centropyxis aerophyla sylvatica Deflandre, 1929 (27,8 тис. екз./м2) і Difflugia corona Wallich, 1864 (18,5 тис. екз./м2). Серед вільноживучих нематод домінують Tobrilus grasilis (Bastian, 1865) Andrassy, 1959 (8,3 тис. екз./м2) та Monhystera stagnalis Bastian, 1865 (4,9 тис. екз./м2). Мезобентос замулених пісків досить різноманітний, до його складу входять олігохети, веслоногі та гіллястовусі ракоподібні. Найбільшим видовим різноманіттям характеризуються личинки хірономід (8 видів), з яких наймасовіші – Cryptochironomus defectus Kieffer, 1921, Tanytarsus ex. gr. gregarius Kieffer, 1909, Polypedilum convictum Walker, 1865 – входять до складу домінуючого комплексу мезобентичних організмів замулених пісків.

Мікро- і мезобентос мулів досліджувався на гирловій ділянці р. Десна, у затоці Вовкувата, на середній ділянці Матвіївської затоки, в районі о. Ольжин, на ділянках нижче м. Українка. Проведеними дослідженнями встановлено, що мули Канівського водосховища – сприятливий біотоп лише для однієї найпоширеної та багаточисельної групи мікрозообен­тосу – черепашкових корененіжок (Rhizopoda), які складають 85 % загальної чисельності мікробентосу мулів. Досліджені ділянки водойми характеризуються великим видовим різноманіттям (за індексом Шеннона 3,18–4,25 біт/екз.) і кількісним розвитком цієї групи організмів. Домінує на мулах пелофільний комплекс видів: D. corona (100,8 тис. екз./м2), Difflugia oblonga acuminata Ehrenberg, 1838 (87,3 тис. екз./м2), Centropyxis spinosa Cash, 1909 (76,1 тис. екз./м2). Мезобентос мулів характеризується невисоким видовим різноманіттям, представленим, в основному, олігохетами та личинками хирономід.

Порівняння видового складу мікро- і мезобентосу різних ґрунтів водойми (за індексом Жаккара) показало, що фауна бентичних угруповань досить специфічна у кожному біотопі. Коефіцієнт схожості видового складу має невелике значення (7–36 %), що вказує на специфічність населення цих ґрунтів. Найбільша схожість видового складу існує на замулених пісках та мулах (36 %). Незначна схожість видового складу (до 15 %) спостерігалася між біотопами чистих і замулених пісків. Найменша схожість (7 %) відмічена між якісним складом донного населення чистих пісків і мулів. Аналіз отриманих результатів показує на існування в Канівському водосховищі евритопних і стенотопних форм бентичних організмів. Спільні види на досліджених ґрунтах представлені, головним чином, евритопними видами: Difflugia corona, D. о. аcuminata, Tobrilus gracilis, Dorylaimus stagnalis, Mesotheristus setosus. Всі інші види мікро- і мезобентичних організмів чітко проявляють вимоги до субстрату, їх розповсюдження обмежується певним типом донних відкладень.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 86-88.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники