Біорізноманіття макрозообентосу верхньої ділянки річки Рось

УДК [(592:574.5):(502.51:504.5)](282.2)(477.44)

О. Е. Слєпньов, А. В. Ляшенко, В. В. Маковський

Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна, arteml@i.com.ua

BIODIVERSITY OF MACROZOOBENTHOS
OF THE ROS’ RIVER UPPER STREAM

O. Е. Slepnev, A. V. Lyashenko, V. V. Makovskyi

Institute of Hydrobiology NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine, arteml@i.com.ua

Напружені екологічні обставини, що склалися у більшості водойм України в останні десятиріччя суттєво вплинули на біорізноманіття гідрофауни, структурні та функціональні показники водних екосистем. Вивчення та захист біорізноманіття в усій його багатоплановості – провідна парадигма сучасної екології. Показники біорізноманіття формуються під впливом сукупності факторів різної природи: абіотичних, біотичних і антропогенних. Зміни цих показників – відображення стану водного середовища. На жаль, матеріалів, щодо вивчення біорізноманіття р. Рось дуже небагато, питанням гідроекології цієї річки приділяється мало уваги. Мета роботи – оцінити видове різноманіття безхребетних макрозообентосу, визначити характеристики його розвитку та оцінити стан за біотичними показниками.

Дослідження макрозообентосу р. Рось проведені влітку 2004 р. та восени 2005 р. У 2004 р. обстежено 10 станцій відбору проб від витоків р. Рось до с. Шкарівка (верхня частина р. Рось); у 2005 р. – 6 станцій (р. Рось, с. Спиченці – р. Рось, с. Косівка). Збір та аналіз донних безхребетних здійснювали згідно традиційних методик (Романенко та ін., 1998). Проби відбирали секційним дночерпачем із площею захвату 100 см2 (СДЧ-100). Дослідженнями охоплені біотопи різних типів, в основному ґрунти на чистоводді з різних глибин та серед рослинних угруповань. Ступінь розвитку угруповань макрозообентосу визначали за методикою О. П. Оксіюк із співавторами (Оксіюк та ін., 1994), а стан макрозообентосу оцінювали за біотичними індексами Шеннона та Вудівісса. Сапробність вод визначали за індикаторними організмами макрозообентосу методом Пантле–Букк.

Загальний перелік зареєстрованих безхребетних макрозообентосу склав 107 видів і надвидових таксонів із 17 таксономічних груп вищого рівня. У 2004 році зареєстровано 74 види та надвидові таксони. Найбільшим видовим багатством характеризувалися личинки комарів-дзвінців (Chironomidae) – 27 видів та малощетинкові черви (Oligochaeta) – 19 видів. Зареєстровано також 9 видів черевоногих молюсків (Gastropoda), 6 з яких належать до роду Lymnaea, а також 5 видів двостулкових молюсків та личинок бабок. Інші групи безхребетних представлені 1–3 видами (бокоплави, п’явки, рівноногі ракоподібні, водяні клопи, личинки мокреців, одноденок, волохокрильців і птихоптерид). Розподіл видів уздовж ріки нерівномірний, найбільшим видовим багатством характеризувалась ділянка річки нижче с. Шкарівка (23 види) з порівняно високою течією, а найменшим – Погребищенське водосховище (7 видів) на глибинах більших за 2 м на чорних мулистих ґрунтах із великою домішкою детриту. За характером біотопів найбільша кількість видів зареєстрована на слабко замулених піщаних ґрунтах та проточних ділянках у заростях рослин. Їх меншає з уповільненням течії, підвищенням глибини та ступеня замулення дна.

Дослідження, проведені в осінній період 2005 р., показали, що макрозообентос верхньої Росі представлений 42 видами безхребетних. Найбільшим видовим багатством характери­зувалися малощетинкові черви – 13 таксонів, черевоногі молюски були представлені 8, личинки комарів-дзвінців – 6 таксонами. Інші групи безхребетних представлені лише 1–3 таксонами. Найбільша кількість видів (26) зареєстрована поблизу с. Косівка, нижче греблі Косівського водосховища, навколо берега серед заростей рогозу вузьколистого (Typha angustifolia L.), на глибині 0,5 м; переважаючим ґрунтом тут був чорний мул та детрит. Жодного виду не було зареєстровано у Косівському водосховищі на середині водойми, на глибинах 3,5 м, де зафіксовані лише чорні мули, тоді як навколо берега серед заростей очерету звичайного (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.) зареєстровано 14 видів донних безхребетних. Така нестабільність розподілу безхребетних може бути спричинена як надмірною кількістю риб-бентофагів у водосховищі, так і забрудненням води та донних відкладень.

На всіх ділянках домінували три групи організмів: малощетинкові черви, личинки комарів-дзвінців та молюски. Серед інших таксонів слід зазначити водних комах та їх личинок, високі показники їх розвитку зареєстровані переважно на ділянках із підвищеною течією. Найбільшою чисельністю характеризувалися малощетинкові черви, а найбільшою біомасою – молюски. Найвищого розвитку угруповання донних безхребетних досягали на ділянці після греблі Погребищенського водосховища, але перед м. Погребище різко зменшувалися показники кількісного розвитку донної фауни, у першу чергу, за рахунок зниження представленості комах та їх личинок: бабок, волохокрильців, клопів, одноденок тощо (за винятком личинок комарів-дзвінців).

Аналіз показників загальної чисельності та біомаси у 2005 р. показав, що, як і в 2004 р., домінували малощетинкові черви, личинки комарів-дзвінців і молюски. Найвищі значення розвитку угруповань донних безхребетних зафіксовані на річковій ділянці в районі с. Косівка, нижче греблі Косівського водосховища, а найменші – в районі с. Кошів. Рівні розвитку макрозообентосу за Оксіюк та ін. (1994) змінювались у досить широких межах. Так, якщо влітку 2004 року в середньому за загальною чисельністю рівень розвитку угруповань макрозообентосу характеризується як «високий», а за загальною біомасою як «середній», то восени 2005 року показники зменшуються та за загальною чисельністю рівень розвитку характеризується як «вищий за середній», а за загальною біомасою як «низький».

Значення показників біорізноманіття (індекс Шеннона та вирівненість) свідчать про різні умови розвитку донних безхребетних у 2004–2005 рр. Високі значення цих показників зареєстровані у 2004 р. лише вище м. Погребище, після греблі (3,25 біт/екз.), а найменші – нижче м. Погребище (1,83 біт/екз.). У 2005 р. високі показники спостерігалися поблизу с. Косівка, нижче греблі Косівського водосховища (3,33 біт/екз.), а найменші (за відсутністю видів) – на ділянці с. Кошів. Влітку 2004 р. індекс Шеннона змінювався в межах 1,83–3,25 біт/екз., в середньому – 2,48 біт/екз., а восени 2005 р. – у межах 1,68–3,33 біт/екз., з середнім значенням – 1,89 біт/екз.

Визначення стану водного середовища за індексом Вудівісса показало найвищі бали для витоків ріки та проточних ділянок, а також заростей вищої водної та повітряно-водної рослинності (4–6 балів), найменші – для центральної частини водосховищ (1–2 бали). За цим показником вода характеризувалась переважно як «дуже брудна», про що свідчила низька представленість водяних комах та їх личинок на більшості станцій. Влітку 2004 р. сапробність води р. Рось, Погребищеньського та Косівського водосховищ відповідала переважно
α»-мезосапробній зоні, а в межах м. Біла Церква відповідала полісапробній зоні. Восени 2005 р. на двох станціях нижче м. Погребище та в районі с. Кошів вода за показниками сапробності також відповідала полісапробній зоні. Найменшою сапробністю характеризувалися станції у Косівському водосховищі та нижче греблі Косівського водосховища, які відповідали
β»-мезосапробній зоні.

Підсумовуючи отримані результати, зазначимо відносно високе видове багатство донних безхребетних, динамічність показників кількісного розвитку, середні та нижчі за середні значення біотичних індексів (Шеннона та Вудівісса), обумовлені різноманітністю досліджених біотопів та ступенем антропогенного впливу на різних ділянках ріки. У цілому, слід констатувати, що відповідно дослідженим характеристикам найкращі умови розвитку макрозообентосу склалися на річкових ділянках із підвищеною проточністю, у заростях водяних рослин, а найгірші – у центральній частині Косівського водосховища. Одночасно відзначаємо спрощення таксономічного різноманіття, так звану «баналізацію» фауни, виражену у домінуванні малощетинкових червів і личинок комарів-дзвінців.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 106-108.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники