Розмірно-вагова, вікова характеристики та темп росту головня Leuciscus cephalus (Cyprinidae) водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС

УДК 597.554.3:57.017.64

О. П. Кирилюк

Інститут гідробіології НАНУ, Київ, Україна, hydrobiol@igb.ibc.com.ua

MASS-SIZE-AGE STRUCTURE AND GROWTH RATE
OF THE CHUB LEUCISCUS CEPHALUS (CYPRINIDAE)
IN CHERNOBYL APP BASIN-COOLER

O. P. Kiriljuk

Institute of Hydrobiology of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine, hydrobiol@igb.ibc.com.ua

Іхтіологічний матеріал зібранний у період екпедиційних виїздів на водойму-охолоджувач Чорнобильської АЕС у 1998–1999 рр. Основними знаряддями лову були ставні сітки з вічком 30–60 мм, які виставляли на всій акваторії водойми як в теплій, так і в холодній її ділянках, а також використовували електролов. Збір і опрацювання польового матеріалу здійснювали за загальноприйнятими іхтіологічними методиками. Вік визначали за лускою.

Серед дослідженого видового складу риб водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС значне місце в уловах посідав головень. Головень – Leuciscus cephalus (Linnaeus, 1758) – відноситься до реофілів, нерест якого відбувається у водоймах із чистою водою, піщаним і кам’янистим твердим дном і швидкою течією. Улюблене місце існування – річкові перекати, великі ями під високими берегами, водоспади поблизу дамб, глибини з кам’янистим дном. У рівнинних річках цей вид найчастіше зустрічається у верхів’ях.

У верхній частині Дніпра на території Білорусі головень у минулому столітті найчастіше зустрічався у його притоках (Немані та Західній Двині), де разом з усачем був промисловим видом; рідше він зустрічався у середній частині Дніпра та поодиноко – на нижніх ділянках (Прип’яті й інших притоках Дніпра). За даними П. І. Жукова (1965), у басейні Дніпра окремі екземпляри головня досягали 80 см довжини та 4 кг ваги. Звичайними були особини вагою до 1 кг. Через зарегулювання Дніпра та утворення водосховищ зі зміненими гідрологічним, гідрохімічним і термічним режимами, головень зустрічається рідко та промисловою статистикою не реєструється.

У водоймі-охолоджувачі Чорнобильської АЕС з великими швидкостями водяних мас, які сягали у відвідному та підвідному каналах 40 см/с, та піщано-гальковим дном із великими ямами, головень знайшов схожі з природними умови нагулу, розмноження та розвитку.

У період наших досліджень середня довжина та маса тіла головня (при коливанні довжини тіла від 20 до 37 см і маси тіла – від 117 до 945 г), становила 27,7 см і 435,3 г відповідно. Найбільший екземпляр мав довжину тіла 37 см, вагу 945 г і вік 10 років. У нерестовому стаді самців головня було більше, ніж самок. Середня довжина тіла самців дорівнювала 27,4 см, маса – 421,1 г, а самок – 30,6 см і 575,1 г відповідно.

В уловах 1999 року головень зустрічався віком від 4 до 10 років і нараховував сім вікових груп (табл. 1.) Найчастіше зустрічались чотири-, шести- та семирічки. Накопичення старших вікових групп у популяції свідчить про відсутність промислу на водоймі.

Таблиця 1. Линійний і ваговий ріст головня водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС

Показники

Стать

Вік   риби, роки

4

5

6

7

8

9

10

Довжина
тіла, см

самці

23,1

23,8

27,1

30,3

33,2

36,5

(37,0)

самки

27,0

31,0

31,2

обидві   статі

23,1

24,0

27,6

30,6

33,2

36,5

(37,0)

Коливання

20–26

19–28

24–31

27–35

30–36

36–37

Прирости

0,9

3,6

2,0

2,6

3,3

0,5

Маса тіла, г

самці

234,4

253,8

386,3

549,2

709,1

869,5

(945)

самки

391,0

609,5

604,0

обидві   статі

234,4

263,6

414,2

562,9

709,1

869,5

(945)

Коливання

154–315

117–456

207–645

316–855

573–932

859–880

Прирости

29,2

50,6

148,6

146,2

160,4

76,0

Кількість   екз.

17

14

16

16

10

2

1

 

Інтенсивність лінійного і вагового росту рівномірна протягом усього життя. У кожній віковій групі лінійні прирости коливалися від 0,9 до 3,3 см. Ваговий ріст головня, особливо у старших вікових групах, значний, а прирости були такими: на п’ятому році життя риб – 29,2, на шостому – 50,6, на сьомому – 148,6 г, а на восьмому, дев’ятому та десятому – 146,2, 160,4 і 76,0 г відповідно. Вгодованність самців і самок головня в нерестовий період була досить високою. Середня вгодованісь самців головня за Фультоном становила 1,88, самок – 2,09, а за Кларк – 1,66 і 1,68 відповідно. Порівняльний аналіз лінійного росту головня водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС із ростом головня інших водойм (табл. 2) показав, що головень у водоймі-охолоджувачі має подібний тип росту й мало чим відрізняється від його річкових популяцій.

Таким чином, головень, чий природний ареал розповсюдження постійно скорочується через зарегулювання річок і їх забруднення, у нових умовах існування у водоймі-охолоджувачі Чорнобильської АЕС відновив і збільшив свою популяцію. Популяція головня характеризується високими темпами лінійного та вагового росту.

Таблиця 2. Лінійний ріст головня з різних водойм ареала виду, см

Водойми

Вік, роки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Верхів’я р. Дніпро
(Жуков, 1965)

4,6

10,1

14,8

19,1

24,0

27,0

30,0

32,5

р. Дніпро(Жуков, 1965)

5,1

10,5

15,0

21,2

26,5

31,1

33,7

Верхній Дністер
(Опалатенко,   1966)

20,4

21,8

24,8

31,7

Наші дані, 1999 р.

23,1

24,0

27,6

30,6

33,2

36,5

37,0

 

Робота виконана в рамках держбюджетної теми «Вивчення віддалених наслідків радіаційного та теплового забруднення на функціональний стан іхтіофауни».


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 154-156.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники