Багатовидові комплекси колембол природних і штучних лісових біогеоценозів Центральної України

УДК 595.713

О. В. Безкровна

Державна академія житлово-комунального господарства, Київ, Україна,
bezkrovna@gmail.com

MULTISPECIES COMPLEXES OF SPRINGTAILS
IN NATURAL AND ARTIFICIAL FOREST BIOGEOCENOSES
OF CENTRAL UKRAINE

O.V. Bezkrovna

State Academy of Municipal Service, Kiev, Ukraine, bezkrovna@gmail.com

Вважають, що в одному багатовидовому угрупованні колембол може домінувати декілька видів одночасно. Кожен із цих видів має різну екологічну (зокрема трофічну) спеціалізацію. Завдання наших досліджень – визначити у багатовидових угрупованнях ногохвісток природних і штучних лісових біогеоценозів Центральної України зв’язки домінуючих видів у межах фенологічних груп, а також їх екологічні преферендуми.

Узагальнення зроблені нами на основі кореляційного аналізу та методу багатовимірних шкал. Наступне завдання роботи визначити екологічну спеціалізацію видів ногохвісток (життєву форму, екологічну та гігропреферентну групу) для пояснення можливості одночасного існування декількох домінуючих видів угруповання.

Дослідження проводили у зоні мішаних лісів (один біотоп, п’ятиразові збори), лісостеповій зоні (два біотопи, чотири- та триразові збори) та екстразональних лісах степової зони (один біотоп, триразові збори). При аналізі враховували лише дані щодо щільності видів-домінантів.

Для Київського Полісся спостерігали наступні закономірності розподілу видів отримані при їх попарному порівнянні у кореляційному аналізі. Виявлено дві пари видів, коефіцієнт кореляції між якими був позитивним і достовірним, а саме: Mesaphorura macrochaetaIsotomiella minor (r = 0,96), Friesea mirabilisFolsomia manolachei (r = 0,91).

У парі Mesaphorura macrochaetaIsotomiella minor один із видів належить до глибоко­ґрунтової, а інший до верхньоґрунтової біоморфи; крім того, види розрізнялися за гігропреферендумами та екологічними групами: Isotomiella minor – мезофільний лісовий, а Mesaphorura macrochaeta – ксеро-мезофільний псамофільний. У парі Friesea mirabilisFolsomia manolachei перший вид – верхньопідстилковий, мезофільний, лісовий, а другий – підстилково-ґрунтовий, мезофільний, компостний. Обидва види мезофільні, інших перекривань їх екологічних ніш не спостерігали. Припущення одночасного домінування декількох видів підтверджується.

У грабовій діброві Канівського заповідника ми об’єднали за коефіцієнтами кореляції наступні пари видів: Xenylla boerneriFolsomia fimetaria (r = 0,99); Xenylla boerneriOrchesella sp. (r = 0,99); Xenylla boerneriSphaeridia pumilis (r = 0,98); Folsomia fimetariaO. sp. (r = 0,97); F. manolacheiLepidocyrtus lanuginosus (r = 0,97); L. lanuginosusL. cyaneus (r = 0,97); Orchesella flavescensO. multifasciata (r = 0,97); O. sp.Sphaeridia pumilis (r = 0,97).

На діаграмі багатомірних шкал можна спостерігати групу зближених точок, які відповідають Folsomia fimetaria, Xenylla boerneri, Orchesella sp., Sphaeridia pumilis (перша група). Осторонь знаходилася пара видів Orchesella flavescensOrchesella multifasciata (друга група). Третя група складалася із видів роду Lepidocyrtus і F. manolachei. Усі коефіцієнти кореляції між цими видами становлять 0,97. Види першої групи належали до таких життєвих форм (по порядку): верхньоґрунтова, кортицикольна, атмобіонтна, верхньопідстилкова. За гігропреферендумами Xenylla boerneri – ксерорезистентний вид, Folsomia fimetaria, Orchesella sp. та Sphaeridia pumilis – мезофільні. Екологічні особливості видів: X. boerneri – кортицикольний, F. fimetaria – компостний, Sph. pumilis – еврибіонтний. Екологічні особливості Orchesella sp. невизначені.

Незважаючи на співпадання гігропреферендумів, усі види пов’язаної групи домінантів належать до різних біоморф і екологічних груп. Це дозволяє видам існувати у даній рослинній асоціації одночасно.

У грабовій діброві Голосіївського лісу (Київ) при кореляційному аналізі та застосуванні методу багатовимірних шкал виявлені такі комплекси видів-домінантів. Дві пари видів корелювали із значенням r = 1, а саме: XenyllamaritimaSpatulosminthurusflaviceps та OrchesellamultifasciataEntomobryamuscorum. Ще одна пара мала таке саме значення коефіцієнта кореляції, але із протилежним знаком, ParisotomanotabilisLepidocyrtuslignorum.

При огляді екоморфологічних характеристик видів, що належать до одного комплексу, можна помітити відсутність співпадання біоморф, відношення до вологи та екологічних груп видів. Наприклад X. maritima – кортицикольний, ксерорезистентний, степовий вид, у той час як Spatulosminthurus flaviceps – атмобіонтний, гігрофільний, еврибіонтний. Жодна із екологічних характеристик видів не співпадала. У другій групі O. multifasciata – атмобіонт, мезофіл, лісовий; E. muscorum – верхньопідстилковий, ксеро-мезофільний, лісовий. Екологічна група видів однакова.

У парі видів, кореляція між якими негативна, L. lignorum – нижньопідстилковий, ксеро-мезофільний, еврибіонтний; Parisotoma notabilis – нижньопідстилковий, мезофільний, еврибіонтний. Співпадає належність до біоморфи, очевидно, це – вирішальний фактор при взаємному виключенні видів. Це підтверджує наше припущення щодо можливості спільного існування лише видів ногохвісток із відмінними екологічними особливостями.

У штучному білоакацієвому насадженні (м. Дніпродзержинськ) ми відмітили позитивну кореляцію у видів, які належать до однієї фенологічної групи. Виявлені види можна розподілити на дві групи: ті, які корелюють позитивно з коефіцієнтом 1 і ті, які мають від’ємну кореляцію –1. Позитивні зв’язки виявлені між видами Isotoma viridisParisotoma notabilis, Isotoma anglicanaLepidocyrtus violaceus. Isotoma viridis верхньопідстилковий, мезофільний, еврибіонтний; Parisotoma notabilis нижньопідстилковий, мезофільний, еврибіонтний (відрізняється життєва форма); Isotoma anglicana верхньопідстилковий, мезо-гігрофіл, рудеральний; L. violaceus верхньопідстилковий, ксеро-мезофільний, еврибіонтий (відрізняється відношення до вологи та екологічна характеристика). Три види були верхньопідстилковими, один – нижньопідстилковий. Належність видів до однієї життєвої форми утруднює їх одночасне існування у такому обмеженому середовищі, як шари підстилки та ґрунту. Проте ми не спостерігали одночасного домінування цих видів в один і той же сезон.

Від’ємне значення коефіцієнта кореляції –1 отримано для пари видів Hypogastrura socialis – Lepidocyrtus lignorum. L. lignorum нижньопідстилковий, ксеро-мезофільний, еврибіонтний. Hypogastrura socialis верхньопідстилковий, мезо-гігрофіл, лісовий. Аналіз показує домінування видів у різні сезони. Hypogastrura socialis субдомінант взимку, L. lignorum – восени. Привертає увагу те, що L. lignorum знаходився у негативних зв’язках із Parisotoma notabilis у грабовій діброві Голосіївського лісу.

Отже, в одній групі лінійно пов’язаних видів жодного разу не виявляли одночасного співпадання життєвих форм, гігропреферендумів, належності до екологічних груп. Це дає можливість декільком видам домінувати одночасно. Види, пов’язані в одному біотопі, в іншому не уникали один одного чи були антагоністами. Вид Parisotoma notabilis найчастіше зустрічається спряжено з якимось іншим видом. При належності до однієї біоморфи та гігропреферентної групи види можуть домінувати у різні сезони.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 189-191.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники