Виявлення трофічних переваг диплопод (Diplopoda) за допомогою дисперсійного аналізу

УДК 595.617:591.531.42

А. П. Похиленко

Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, Україна, vivtash@ukr.net

DETECTION OF TROPHIC ADVANTAGES OF DIPLOPODA
BY MEANS OF THE VARIANCE ANALYSIS

A. P. Pokhilenko

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, vivtash@ukr.net

Ґрунтові безхребетні відіграють важливу роль у розкладанні підстилки. Від їх активності залежить швидкість, характер руйнування опаду та весь перебіг ґрунтототвірного процесу (Ghilarov, 1968). Підстилка, що формується за рахунок деревного опаду та трав’янистої рослинності – особливий елемент лісового біогеоценозу з надзвичайно важливою функціональною роллю у біологічному кругообігу речовин. Вона може бути використана як індикатор стану дібров (Дрюк, 1972; Зонн, 1964; Солодовникова и др. 1987). Існують чисельні відомості про участь сапрофагів у розкладанні органічних решток (Ганин, 1987; Гиляров, 1964; Злотин, 1975; Карпачевский, Перель, 1966; Курчева, 1960, 1966, 1975; Перель, Соколов, 1964; Соколов, 1955, 1957; Стриганова, 1969, 1975; Bonkowski, 1998; Halaj et al., 2004; Pontegnie et al., 2004; Raty, 2004; Scheu, 1996; Santruckova et al., 2000). Багато видів сапрофагів віддають перевагу опаду окремих видів трав’янистих рослин або дерев. Віттіх (1953) і Дунгер (1958, 1961) вважають, що для вживання сапрофагами (Isopoda, Diplopoda) окремих видів опаду має значення співвідношення С : N, тобто показник багатства опаду азотом, білком.

Матеріал зібрано в 2002–2005 роках на Присамарському міжнародному біосферному стаціонарі ім. О. Л. Бельгарда. Досліджено 74 пробні ділянки заплавних, аренних лісів і штучних насаджень придолинно-терасового ландшафту. Аналіз диплопод проведено на прикладі модельного виду Rossiulus kessleri (Lohmander, 1927).

На основі зібраного матеріалу ківсяків поділили спочатку на 6 груп за чисельністю: 0 екз./10 пастко-діб, 1–4, 5–9, 10–49, 50–99 та 100–999 екз./10 пастко-діб, а потім на три (0–9 – низька, 10–69 – середня, 70–999 екз./10 пастко-діб – висока чисельність).

Однофакторний дисперсійний аналіз виявив залежність між чисельністю диплопод і відсотком Pinus sylvestris L. та Calamagrostis epigeios (L.) на досліджених ділянках. Це може бути пов’язано з утворенням значного шару підстилки сосною звичайною та куничником наземним, що створює сприятливі умови (особливий гідротермічний режим) для існування Diplopoda. Але впливу зімкнутості деревного ярусу, відсотка покриття трав’янистого ярусу, потужності підстилки та масових видів рослин, таких як Alnus glutinosa (L.) Gaerth., Quercus robur L., Tilia cordata Mill., Euonymus europaea L., Stellaria holostea L., Glechoma hederacea L., Urtica dioica L., Galium aparine L., Aegopodium podаgraria L. на кількість диплопод не виявлено.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 209-210.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники