Структура мікробного та протозойного населення кишечника ківсяка Rossiulus kessleri (Diplopoda)

УДК 595.617:572.785

В. В. Редько

Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, Україна

STRUCTURE OF THE MICROBIC AND PROTOZOAN POPULATION
IN INTESTINES OF THE MILLIPEDE
ROSSIULUSKESSLERI (DIPLOPODA)

V. V. Red’ko

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Процес розкладення органічної речовини, рослинних і тваринних решток – один із важливих елементів ґрунтоутворення та один із етапів утворення гумусу. Найбільше значення в деструкції відмерлих рослинних залишків мають наземні молюски, нематоди, енхітреїди, дощові черви, багатоніжки, ізоподи, кліщі, ногогхвістки та личинки мух (Гиляров, 1957).

Разом із рослинними залишками ці тварини поглинають велику кількість грибів, водоростей, найпростіших і бактерій. У літературі наводяться відривчасті свідчення про роль перелічених груп організмів у живленні сапрофагів. Відомо, що інтенсивність поглинання опаду тваринами пропорційна ступеню обробки його сапрофітними мікроорганізмами. Усі перетворення органічних решток проходять за рахунок власних ензимів тварини, а також за участю симбіотичних бактерій і найпростіших. У кишечнику сапрофагів відбувається селективна активація мікрофлори, яка стимулює певні процеси деструкції органічного матеріалу (Козловская, 1974; Стриганова, 1975).

Робота проводилась із метою встановлення видового складу симбіонтної мікрофлори Rossiulus kessleriLohmander, 1927. Проведено висіви кишкової рідини ківсяків після живлення багатокомпонентним опадом на МПА. На універсальному поживному середовищі отримані численні колонії різноманітних мікроорганізмів, ідентифікація яких проводилась за визначником бактерій Берджі (1997).

У результаті дослідження встановлено, що у кишечнику Rossiulus kessleri зустрічаються E. coli у тому числі представники wild type, уробактерії, мезофільні бактерії – деструктори целюлози, гриби Aspergillus, численні представники черепашкових амеб Arcella (A. arenaria sphagnicola undulate Decloitre, 1972, A. multilobata Golemansky, 1964), Difflugia (D. longum Chardez, 1987, D. lucida Penard, 1890, D. obonga Ehrenberg, 1838, D. serrata Ogden et Zivkovik, 1983), Nebela (N. (Argynnia) dentistoma gesperia Wailes, 1913), Trinema (T. enchelys (Edrenberg, 1838) Leidy, 1878, T. complanatum Penard, 1890, T. lineare Penard, 1890), Cyclopyxis (C. arcelloides (Penard, 1902)) тощо.

Ківсяків поділили на окремі групи, які живилися стерильним монокомпонентним опадом різного походження. Встановлено, що вид опаду впливає на відсоткове співвідношення звичайної E. сoli та wild type. Також виявлені розбіжності у кількості уробактерій, мезофільних бактерій деструкторів целюлози, грибів і тестацій.

Після живлення Rossiulus kessleri нестерильним монокомпонентним опадом спостерігалося підвишення чисельності та видового різноманіття тестацій, що обумовлено розбіжністю у хімічному складі листя.

Вживання монокомпоненого опаду з гледичії та підмаренника стимулювало розвиток на бактеріальному газоні у чашках Петрі личинок, а згодом – імаго мухи Triphlebasp. (Diptera, Phoridae). Такі дані можуть свідчити про можливість перенесення ківсяками яєць паразитичних або сапрофітних двокрилих комах.

Автор щиро вдячний к. б. н., ст. н. с. Корнєєву Валерію Олексійовичу за визначення форид та детальну консультацію щодо їх біологічних особливостей.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 210-211.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники