Зміни угруповань ногохвісток (Collembola) під впливом лісогосподарювання у заплавних лісових екосистемах басейну річки Латориця

УДК 595.713+502.63:630

Ю. В. Цалан

Закарпатське обласне управління лісового господарства, Ужгород, Україна,
myholynets_mi@mail.ru

CHANGES IN SPRINGTAILS (COLLEMBOLA) COMMUNITIES
UNDER THE FORESTRY INFLUENCE IN FLOODED
FOREST ECOSYSTEMS OF THE LATORYTSYA RIVER BASIN

J. V. Tsalan

Transcarpathian Regional Administration of Forestry, Uzhhorod, Ukraine,
myholynets_mi@mail.ru

Ногохвістки (Collembola) – група дрібних ґрунтових артропод, чутлива до зміни екологічного режиму ґрунтів та антропогенних порушень екосистем. Недостатня вивченість фауни, структури та динаміки угруповань колембол у заплавних дубових лісах і відсутність інформації щодо змін угруповань ногохвісток під впливом рубок і гідромеліорації обумовлюють актуальність обраної теми досліджень.

Дослідження проведені на 8 пробних площах у заплавних екосистемах річки Латориці на території Закарпатської низовини у вибраних рядах біотопів, що характеризуються різним гідрологічним режимом і різним ступенем рубок, а саме: перший ряд біотопів, що періодично затоплюються, і другий ряд біотопів за створеною дамбою без затоплення. В обох рядах вибрали: дубовий ліс без вирубки; дубовий ліс із вибірковою рубкою; суцільна вирубка та незімкнуті лісові культури (дубові). Збір та екстракція матеріалу здійснені відповідно до загальноприйнятих ґрунтово-зоологічних методик у весняний, літній та осінній періоди 2005–2006 рр. та весняний період 2007 року. Родову та видову належність колембол встановлювали за допомогою ряду загальноприйнятих визначників. Екологічну ємність середовища для ногохвісток визначали як середню кількість видів ногохвісток на одну стандартну ґрунтову пробу. Аналіз структури домінування ногохвісток проводили за системою Штекера–Бергмана (1977): еудомінанти (31,8–100 % від загальної чисельності угруповання), домінанти (10,1–31,7 %), субдомінанти (3,2–10,0 %), рецеденти (1,1–3,1 %) і субрецеденти (<1,0 %).

Загалом встановлено, що під впливом гідромеліорації різко змінюється видовий склад лісових угруповань ногохвісток, зростає їх чисельність приблизно в чотири рази (у заплавному дубовому лісі 5 тис., у лісі за дамбою – 18 тис. особин/м2), тоді як екологічна ємність середовища та загальне видове багатство угруповання ногохвісток змінюються мало. Відмічені значні зміни у структурі домінування досліджених угруповань: спостерігається явище еудомінування (еврибіонтний вид Folsomia manolachei (Bagnal, 1939) складає 36 % від загальної чисельності угруповання), зменшується в два рази кількість рецедентних видів та збільшується у 1,5 раза кількість субрецедентів.

За умов вибіркової рубки гідромеліорація призводить до зменшення видового багатства угруповань ногохвісток як у затоплюваному варіанті дубняка, так і у незатоплюваному відносно контрольних лісових біоценозів, чисельність угруповань зменшується більше, ніж удвічі. Екологічна ємність середовища для ногохвісток залишається сталою в обох біотопах відносно контролю. Зареєстровані зміни у структурі домінування та якісному складі домінантних видів ногохвісток: у затоплюваному варіанті дубняка домінує еврибіонтний вид Sminthurinus aureus (Lubbock, 1862); у незатоплюваному варіанті – лісовий Folsomia penicula (Bagnal, 1939) та еврибіонтні F. manolachei, Protaphorura armata (Tullberg, 1869).

В умовах суцільної вирубки до дамби та за дамбою зростає екологічна ємність середовища для колембол та загальне видове багатство угруповань за рахунок лучних і рудеральних видів ногохвісток. Чисельність угруповання ногохвісток у цих екосистемах практично не змінюється відносно контрольних варіантів дубового лісу як у режимі затоплення, так і без нього. У структурі домінування розширюється коло домінантних видів ногохвісток: серед домінантів з’являються лучний Sphaeridia pumilis (Krausbauer, 1898), рудеральний Isotoma anglicana (Lubbock, 1873) та лісовий Isotomiella minor (Schäffer, 1895).

Угруповання ногохвісток у незімкнутих лісових культурах (дубових), створених на затоплюваній і незатоплюваній території, значно відрізняються як між собою, так і відносно контролю. Угруповання колембол в умовах затоплення характеризується значним зменшенням загального видового багатства, екологічної ємності середовища та чисельності, зміною якісного складу домінантів відносно затоплюваного дубового лісу. В ньому домінують гігрофільний Isotomurus palustris (Müller, 1776) та новий для науки вид роду Montichiurus (Pomorski, 2007). Натомість, збільшується видовий склад угруповання ногохвісток незімкнутих лісових культур (дубових) в умовах відсутності затоплення, чисельність угруповання зменшується відносно контролю (11 і 19 тис. особин/м2). Якісний склад домінантних видів залишається сталим.

Таким чином, попередні дослідження показали, що під впливом лісогосподарських заходів змінюється фауна колембол у заплавних екосистемах Закарпаття. Зафіксовані зміни як у якісному складі угруповань ногохвісток, так і на рівні видового багатства, чисельності та структури домінування у градієнті змін гідромеліорації та наростання інтенсивності лісогосподарських заходів у екосистемах. Отже, видові композиції та структурні параметри угруповань ногохвісток є чутливими індикаторами гідрологічних і антропогенних порушень екосистем, що будуть використані для оптимізації лісогосподарських заходів у заплавних екосистемах Закарпаття.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 221-223.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники