Біотопічний розподіл жуків роду Otiorhinchus (Coleoptera, Curculionidae) в Горганах

УДК 595.768.23 (47–14)

В. І. Жигалін, А. Г. Сіренко

Прикарпатський національний університет ім.і Василя Стефаника,
Івано-Франківськ, Україна, bratlibo@yahoo.co.uk

BIOTOPICAL DISTRIBUTION OF OTIORHINCHUS
(COLEOPTERA, CURCULIONIDAE) IN GORGAN MOUNTAINS
(THE UKRAINIAN CARPATHIANS)

V. I. Zhygalin, A. G. Sirenko

Vasyl Stefanik Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine,
bratlibo@yahoo.co.uk

Вивчення фауни жуків роду Otiorhinchus (Curculionidae) Українських Карпат і Прикарпаття зокрема має досить довгу історію. Фауною Otiorhinchus Українських Карпат одночасно з вивченням суміжних регіонів займались Endrődi (1961, 1963), Smreczyńsky (1966), Roubal (1941). З вітчизняних вчених фауну Otiorhinchus Українських Карпат вивчала Т. А. Тверитина (1953, 1955, 1956, 1957, 1958, 1959). У її роботах наводяться списки видів Otiorhinchus Українських Карпат і Закарпатської низовини. Але Н. Н. Юнаков вважає, що деякі види в цих роботах вказані в результаті невірного визначення. До цих помилково вказаних видів Н. Н. Юнаков відносить O. geniculatus Germ., O. subcostatys Strl. Дослідження Т. А. Тверитиної стосувались переважно Закарпаття. Фауна Otiorhinchus Прикарпаття вивчена фрагментарно. Відомості про поширення деяких видів роду Otiorhinchus в Українських Карпатах наводять Загайкевич і Тільман (1981). Н. Н. Юнаков вважає, що вказівки цих авторів на поширення O. perdix Ol., O. apfelbecki Strl. в Україні помилкові та малоймовірні. Тільман (1984), аналізуючи поширення представників роду Otiorhinchus по висотним поясам Українських Карпат, приводить список із 34 видів. У пізніших роботах того ж автора розглядаються дані щодо біології найпоширеніших в Українських Карпатах видів роду Otiorhinchus (Тильман, 1988).

Останні еколого-фауністичні дослідження жуків-слоників роду Otiorhinchus України та Українських Карпат здійснював Н. Н. Юнаков (1998, 1999, 2000, 2003). Цей автор вказує для фауни України 87 видів Otiorhinchus. Із них 18 видів автор вказує як нові для фауни України.

Рід Otiorhinchus Germar, 1824 (=Brachyrynchus Latr.) – найбільший рід родини Curculionidae. На сьогодні у світовій фауні відомо більше 1000 видів. У фауні палеарктики відомо більше 450 переважно монтанних видів. Личинки ґрунтові, живляться коренями різних трав’янистих і деревно-чагарникових видів рослин, як правило не мають трофічної спеціалізації – широкі поліфаги. Імаго живляться на листі.

Для цієї роботи збори здійснені у період з 1 по 15 липня 2001 року. Збір проводили в трьох біотопах гірського масиву Горгани: А – гірські прирічкові луки, В – темнохвойні ялицево-ялонові гірські ліси, С – субальпійські луки. Для аналізу біотопічного розподілу обрані стації, розміщені в околицях г. Довбушанка. Гірські прирічкові луки досліджували в долині р. Зубрівка на висоті 804 м н. р. м., збір проводився методами косіння та ручного збору. Ялицево-ялиновий ліс досліджували в стації на схилі г. Малий Горган на висоті 1100 м н. р. м. Комах збирали у цій стації у старому ялиново-ялицевому лісі (вік дерев 90–120 років, діаметр стовбура – 30–60 см, схил – 45–50°) на листках кремени. На субальпійських луках жуків збирали на висоті 1250 м н. р. м. на траві косінням на ділянці субальпійських луків на схилах г. Малий Горган. Комах визначали за роботою Л. В. Арнольді, В. А. Заславського, М. Є. Тер-Мінасян (1965). Видові назви та класифікація наводяться згідно H. Freude, K. W. Harde, G. A. Lohse (1981).

У липні 2001 р. у трьох різних біотопах околиць заповідника «Горгани» виявлено 7 видів роду Otiorhinchus. Видові комплекси досліджених біотопів відрізнялися за видовим складом і чисельністю зустрічі виявлених видів (табл. 1).

Таблиця 1. Біотопічний розподіл видів роду Otiorhinchus (Coleoptera, Curculionidae),
виявлений у липні 2001 року

№ п/п

Вид

Відносні частоти зхустрічі вивлених видів у   біотопах

гірські прирічкові луки

темнохвойні ялицево-ялонові гірські ліси

субальпійські луки

1

Otiorhinchushungaricus Germar, 1824

0,104

0,707

0,025

2

O. morio (Fabricius, 1781)

0,541

0,268

0,375

3

O. gemmatus (Scopoli, 1863)

0,021

0

0

4

O. obsidianus Boheman, 1843

0,063

0

0

5

O. rugosus kratteri Boheman, 1843

0,229

0,024

0,525

6

O. ligustici (Linnaeus, 1758)

0,021

0

0

7

O. equestris (Richter, 1821)

0,021

0

0,075

Загальна чисельність

48

41

40

 

Найбільшим видовим багатством у досліджуваний період відрізнявся видовий комплекс прирічкових луків (виявлено 7 видів). Досліджені угрупування Otiorhinchus близькі територіально, але суттєво відрізнялися за характером домінування видів.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 251-252.

/td

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники